Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів : Логвиненко А.О. (доповідач), Донець О.Є., Мороз В.Ф.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду у справі

за позовом Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтертрейдінг Груп С.А."

з участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору - відділ державної реєстрації юридичних та фізичних осіб-підприємців реєстраційної служби Чернігівського міського управління юстиції у Чернігівській області

про скасування державної реєстрації, -

20.01.2014 р. суду з позовом про скасування державної реєстрації змін до установчих документів товариства з обмеженою відповідальністю "Інтертрейдінг Груп С.А." (далі Товариство) звернулась державна податкова інспекція у м. Чернігові (далі ДПІ). Свої вимоги позивач мотивував тим, що у зв'язку з проведенням змін до державної реєстрації юридичної особи юридичною адресою Товариства є м. Чернігів, вул. Одинцова, буд. 17-А, проте вказані зміни не відповідають дійсності, оскільки за новою адресою відповідач не знаходиться. На цій підставі позивач просив скасувати державну реєстрацію змін до установчих документів Товариства.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 12.02.2014 р., залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 8.05.2014 р., відмовлено у задоволенні позову.

Не погодившись з судовими рішеннями, ДПІ звернулась з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просила їх скасувати та задовольнити позов. При цьому скаржник зазначив, що суди дійшли помилкового висновку про необґрунтованість позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

З матеріалів справи вбачається, що у грудні 2013 р. відділ державної реєстрації юридичних та фізичних осіб-підприємців реєстраційної служби Чернігівського міського управління юстиції у Чернігівській області здійснив реєстрацію змін до установчих документів Товариства, які стосувались місцезнаходження юридичної особи.

У січні 2014 р. ДПІ склало довідку про встановлення місцезнаходження платника податків, в якій зазначило, що місцезнаходження Товариства не встановлено.

Відмовивши в задоволенні позову суди попередніх інстанцій виходили з того, що державна реєстрація змін до статутних документів Товариства відбулась у відповідності до вимог Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" (755-15) (далі Закон N 755-IV), та на те, що податковим органом не дотримано процедури, передбаченої статтею 19 вказаного Закону.

Колегія суддів доходить висновку про те, що судами зроблено правильний висновок про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову враховуючи наступне.

Позовні вимоги та касаційна скарга обґрунтовані посиланням на те, що внесення змін до статутних документів Товариства обумовлено наміром здійснювати фіктивну підприємницьку діяльність і підприємство не мало наміру проводити фінансово-господарську діяльність за новою адресою реєстрації.

Відповідно до частини першої статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Всупереч цих вимог ДПІ не надано допустимих та належних доказів в підтвердження того, що реєстрацію змін до статутних документів Товариства проведено з метою здійснення фіктивного підприємництва та здійснення позивачем всіх передбачених Положенням про організацію взаємодії підрозділів податкової міліції з іншими структурними підрозділами органів державної податкової служби для встановлення місцезнаходження платника податків (затв. наказом ДПА України № 336 від 17.05.2010 р. (v0336225-10) ) дій для встановлення місцезнаходження відповідача.

Згідно зі статтею 19 Закону N 755-IV відсутність знаходження юридичної особи за місцем своєї реєстрації є підставою для внесення до Єдиного державного реєстру відповідного запису, а не для скасування державної реєстрації змін до статутних документів.

Крім того, Порядком обліку платників податків і зборів (затв. наказ Міністерства фінансів України від 09.12.2011 р. N 1588 (za562-11) ) внормовано дії підрозділів органів державної податкової служби як щодо встановлення місцезнаходження платників податків, так і щодо прийняття рішення про направлення до відповідного державного реєстратора повідомлення про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням за ф. N 18-ОПП (додаток 24) для вжиття заходів, передбачених частиною дванадцятою статті 19 Закону N 755-IV, проте позивачем не надано доказів відповідності своїх дій при встановленні місцезнаходження Товариства приписам цього Порядку.

Доводи касаційної скарги не спростовують правильність висновків судів попередніх інстанцій щодо безпідставності та недоведеності позовних вимог та не дають підстав для скасування чи зміни судових рішень.

Відповідно до статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 222, 223, 224, 230, 231, 254 КАС України, -

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області залишити без задоволення, постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 12.02.2014 р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 8.05.2014 р. - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, оскарженню не підлягає, але може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, передбаченому ст. 235- 244 КАС України.