Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів : Логвиненко А.О. (доповідач), Донець О.Є., Мороз В.Ф.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Сахновщинської селищної ради Харківської області на постанову Харківського окружного адміністративного суду та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду у справі

за позовом Прокурора Сахновщинського району Харківської області

до відповідача Сахновщинської селищної ради Харківської областіз участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору - Сахновщинське комунальне дочірнє водопровідно каналізаційне підприємство

про скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, -

29.10.2013 р. в.о. прокурора Сахновщинського району Харківської області звернувся з позовом про скасування пункту рішення Сахновщинської селищної ради (далі Селищна рада) в частині відхилення подання прокурора про повернення коштів у сумі 35885,24 гр. Свій позов прокурор мотивував тим, що Сахновщинське комунальне дочірнє водопровідно каналізаційне підприємство (далі Підприємство) на момент отримання субвенції вже не здійснювало водопостачання та водовідведення, а договір, на підставі якого здійснено виплату субвенції підписаний не уповноваженою особою. Вважаючи рішення відповідача про відхилення внесеного подання неправомірним, прокурор просив задовольнити його позовні вимоги.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 5.12.2013 р., залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 13.03.2014 р., позов задоволено. Скасовано п. 4 рішення сесії VI скликання Селищної ради від 25.09.2013 р. № 1297-VI в частині відхилення вимоги прокурора про повернення коштів в сумі 35885,24 грн., які отримані Сахновщинським КДВКП на рахунок Державного бюджету.

Не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій, Селищна рада звернулася із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просила їх скасувати та відмовити в задоволенні позову. При цьому скаржник зазначив, що суди дійшли помилкового висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до статті 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судові рішення попередніх інстанцій вказаним вимогам не відповідають в зв'язку з наступним.

З матеріалів справи вбачається, що 2.09.2013 р. прокурором за результатами проведеної перевірки дотримання вимог законодавства про використання субвенцій внесено подання до Селищної ради щодо вжиття заходів для виключення з ЄДРПОУ в.о. начальника Підприємства ОСОБА_4 та головного бухгалтера ОСОБА_5; повернення коштів в сумі 35885,24 грн. на рахунок державного бюджету та притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_4

В пункті 4 рішення Селищної ради від 25.09.2013 р. № 1297-VI зазначено, що відповідачем відмовлено в задоволенні подання прокурора в частині повернення коштів в сумі 35885,24 гр.

Задовольнивши позов, суди попередніх інстанцій виходили з того, що договір про організацію взаєморозрахунку від 27.05.2013р., на підставі якого здійснено виплату субвенції в розмірі 35885,24 гр., був підписаний особою, яка не мала на це повноважень, а відтак цей договір не відповідає вимогам статті 203 ЦК України.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками судів виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи відповідач не був стороною укладеного 27.05.2013 р. тристороннього договору. Водночас, Підприємство, як сторона вказаного договору, є юридичною особою, засновником виступає Харківське комунальне водопровідно-каналізаційне підприємство "Облводоканал". Відповідно до свого статуту Підприємство має відокремлене майно та несе самостійну відповідальність по своїм зобов'язанням.

Дійшовши висновку про те, що селищна рада безпідставно відмовилась задовольнити подання прокурора щодо повернення на рахунок державного бюджету отримані Підприємством субвенції в розмірі 35885,24 гр., суди попередніх інстанцій не перевірили, чи був відповідач отримувачем та розпорядником вказаних коштів та чи має селищна рада можливість здійснити дії щодо повернення цих коштів

Судами залишено поза уваги, що ані в поданні прокурора, ані в позовній заяві не зазначено правові підстави, які дозволяють покласти на селищну раду обов'язок повернути отриману Підприємством субвенцію. Не наведено таких підстав і в судових рішеннях.

Крім того, підписання від імені Підприємства договору не вповноваженою особою не є підставою вважати укладений правочин недійсним або нікчемним, оскільки подальші дії Підприємства з приводу виконання умов договору від 27.05.2013 р. не свідчать про те, що останнє не схвалило його та не прийняло до виконання.

Таким чином, попередні судові інстанції у розгляді даної справи припустилися порушення норм процесуального права, а саме вимог частини третьої статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України щодо прийняття судового рішення на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених дослідженими у судовому засіданні доказами.

Не встановлення в судовому процесі вище зазначених обставин як таких, що мають суттєве значення у справі з огляду на неможливість правильно вирішити спір без їх з'ясування, відповідно до частини другої статті 227 КАС України є підставою для скасування ухвалених у справі судових рішень у зв'язку з їх не відповідністю вимогам частин 4 та 5 статті 11, частині 1 статті 138 та статті 159 цього Кодексу з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 222, 223, 227, 230, 231, 254 КАС України, -

Касаційну скаргу Сахновщинської селищної ради Харківської області задовольнити частково.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 5.12.2013 р. та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 13.03.2014 р. скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, оскарженню не підлягає.