Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів : Логвиненко А.О. (доповідач), Донець О.Є., Мороз В.Ф.

здійснивши попередній розгляд касаційної скарги ОСОБА_3 на постанову Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду у справі

за позовом ОСОБА_3

до відповідача Масандрівської селищної ради Автономної Республіки Крим

про визнання дій протиправними, скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, -

30.09.2013 р. ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом про визнання протиправними дій та скасування рішення Масандрівської селищної ради. Свої вимоги позивач мотивувала тим, що вона звернулась до селищної ради із заявою про надання дозволу на виготовлення землевпорядної документації, проте рішеннями відповідача відмовлено в наданні дозволу. Вважаючи, що вказані рішення прийнято всупереч вимог чинного законодавства, позивач просила їх скасувати та зобов'язати селищну раду розглянути її заяву.

Постановою Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 13.11.2013 р., залишеного без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 11.12.2013 р., в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з судовими рішеннями, ОСОБА_3 звернулась з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просила їх скасувати та задовольнити позов. При цьому скаржник зазначив, що суди дійшли помилкового висновку про необґрунтованість позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що у квітні 2013 р. ОСОБА_3 звернулась до відповідача з клопотанням про надання дозволу на розроблення документації з землеустрою щодо земельної ділянки, орієнтовною площею до 0,15 га., розташованої в межах смт. Відрадне.

Рішенням відповідача від 25.06.2013 р. відмовлено в наданні дозволу. Своє рішення селищна рада обґрунтувала невідповідністю міста розташування земельної ділянки вимогам законодавства.

Питання надання дозволів на розроблення документів з землеустрою на час виникнення спірних правовідносин внормовано положеннями Земельного Кодексу України (2768-14) .

Відповідно до частин 6, 7 статті 118 ЗК України Громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються викопіювання з кадастрової карти (плану) або інші графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки.

Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Здійснивши аналіз матеріалів справи, оцінивши докази, надані сторонами, та вірно застосувавши норми матеріального права, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що надані позивачем при зверненні до органу місцевого самоврядування документи не відповідали змісту статті 118 ЗК України, оскільки не містили інформації про бажане місце розташування земельної ділянки.

Доводи касаційної скарги правильність цих висновків не спростовують та не дають підстав для скасування чи зміни судового рішення.

Відповідно до статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 220-1, 223, 224, 230, 231, 254 КАС України, -

Касаційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, а постанову Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 13.11.2013 р. та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 11.12.2013 р. - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, оскарженню не підлягає, але може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, передбаченому ст. 235- 244 КАС України.