Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого судді: Сіроша М.В.,

суддів: Голубєвої Г.К.,

Юрченко В.П.

розглянувши у порядку попереднього розгляду касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі ДПІ) на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11 березня 2014 року у справі № 826/17777/13-а за адміністративним позовом ОСОБА_2, як фізичної особи-підприємця, до ДПІ, про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

У листопаді 2013 року ОСОБА_2 звернулася до суду з адміністративним позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ № 0002291720 від 25.06.2013 року.

На обґрунтування позову зазначила, що повідомляла податковий орган про те, що дохід за І квартал 2012 року у податковій звітності був зазначений помилково.

Крім того, чинним законодавством України не передбачена відповідальність за не відображення (не проведення) платником єдиного податку другої групи у книзі обліку доходів надходжень готівкових коштів.

27 грудня 2013 року постановою Окружного адміністративного суду м. Києва, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 11 березня 2014 року, позов задоволено.

Податкове повідомлення-рішення ДПІ № 0002291720 від 25.06.2013 року визнане протиправним та скасоване.

ДПІ звернулася із касаційною скаргою про скасування ухвали Київського апеляційного адміністративного суду та ухвалення нової постанови про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення апеляційним адміністративним судом норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правильність застосування апеляційним адміністративним судом норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, з 24.05.2013 року до 28.05.2013 року ДПІ була здійснена документальна позапланова невиїзна перевірка щодо дотримання ОСОБА_2 вимог податкового, валютного та іншого законодавства, правильності обчислення, повноти і своєчасності внесення до бюджету держави податків, зборів та інших платежів за період з 1.01.2010ь року до 28.05.2013 року, за наслідками якої 3.06.2013 року був складений акт перевірки.

У акті перевірки зазначено, що ОСОБА_2 у порушення вимог пп. 49.18.5 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України не подані до податкового органу податкові декларації про майновий стан і доходи за 2011 та 2012 роки.

25 червня 2013 року ДПІ прийняла податкове повідомлення-рішення № 0002291720 щодо застосування до ОСОБА_2 штрафних (фінансових) санкцій, у розмірі 300 000,00 грн.

Колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про задоволення позову з таких підстав.

Суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що ОСОБА_2 була подана до ДПІ податкова декларація платника єдиного податку за звітний період І квартал 2012 року, у якій ОСОБА_2 зазначила, що декларує суму доходів отриманих від здійснення підприємницької діяльності, у розмірі 60 000,00 грн.

23 травня 2013 року ОСОБА_2 відкоригувала помилково внесені відомості про отримані суми доходу за І квартал 2012 року та подала до ДПІ податкові декларації платника єдиного податку за ІІІ квартал 2012 року та 2012 рік із нульовими показниками.

Відповідно до п. 1.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України № 637 від 15.12.2004 року (z0040-05) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 року за № 40/10320 (z0040-05) (далі - Положення), оприбуткування готівки - це проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій.

Під "готівковою виручкою (виручкою)" розуміється сума фактично одержаних готівкових коштів від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) і позареалізаційні надходження; під "готівковими розрахунками" - платежі готівкою підприємств (підприємців) та фізичних осіб за реалізовану продукцію (товари, виконані роботи, надані послуги), а також за операціями, які безпосередньо не повязані з реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг) та іншого майна; під "касою" - приміщення або місце здійснення готівкових розрахунків, а також приймання, видачі, зберігання готівкових коштів, інших цінностей, касових документів, під "касовою книгою" - документ установленої форми, що застосовується для здійснення первинного обліку готівки в касі; а під "книгою обліку" - касова книга, книга обліку доходів і витрат, книга обліку виданих та прийнятих старшим касиром грошей або книга обліку розрахункових операцій, а "книгою обліку доходів і витрат" - документ установленої форми, що застосовується відповідно до законодавства України для відображення руху готівки. Форму відповідної книги обліку доходів і витрат установлено Державною податковою адміністрацією України.

Згідно з п. 2.6 Положення уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.

Положеннями ст. 1 Указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" (436/95) за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування юридичними особами всіх форм власності у касах готівки передбачено застосування фінансові санкції у вигляді штрафу в пятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобовязані вести облік доходів, витрат та інших показників, повязаних з визначенням обєктів оподаткування та/або податкових зобовязань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, повязаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Згідно з п. 296.1 ст. 296 Податкового кодексу України платники єдиного податку ведуть облік у порядку, визначеному підпунктами 296.1.1 - 296.1.3 цього пункту.

Відповідно до пп. 296.1.1 п. 296.1 ст. 296 Податкового кодексу України платники єдиного податку першої і другої груп та платники єдиного податку третьої та пятої групи, які не є платниками податку на додану вартість, ведуть книгу обліку доходів шляхом щоденного, за підсумками робочого дня, відображення отриманих доходів. Форма книги обліку доходів, порядок її ведення затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Положеннями Порядку ведення книги обліку доходів платників єдиного податку першої і другої груп та платників єдиного податку третьої групи, які не є платниками податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 1637 від 15.12.2011 року та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2011 року за № 1534/20272 (z1534-11) (далі Положення № 1637), встановлено, що фізичні особи - підприємці, що обрали спрощену систему оподаткування та є платниками єдиного податку першої і другої груп, а також платники єдиного податку третьої групи, які не є платниками податку на додану вартість, ведуть книгу обліку доходів, у якій щоденно, за підсумками робочого дня, відображають отримані доходи.

Прошнурована та пронумерована Книга безоплатно реєструється в органі державної податкової служби за основним місцем обліку платників податку.

Записи у Книзі виконуються розбірливо чорнилом темного кольору або пастою кулькових ручок. У разі внесення виправлень новий запис засвідчується підписом платника податку.

У Книзі відображається фактично отримана сума доходу від провадження діяльності із сумарним підсумком за місяць, квартал, рік. У разі необхідності реєстрації нової Книги протягом податкового (звітного) періоду записи в ній продовжуються наростаючим підсумком, а попередня Книга залишається у платника податку.

Записи у Книзі виконуються за підсумками робочого дня, протягом якого отримано дохід, зокрема кошти, що надійшли на поточний рахунок платника податку та/або отримано готівкою, сума заборгованості, за якою минув строк позовної давності, фактично безоплатно отримано товари (роботи, послуги).

Платник податку заносить до Книги відомості в такому порядку: у графі 1 зазначається дата запису; у графах 2 - 7 відображається дохід від провадження господарської діяльності, що оподатковується за ставками, встановленими відповідно до пункту 293.2 та підпункту 2 пункту 293.3 статті 293 глави 1 розділу XIV Кодексу; у графі 2 зазначається отримана сума коштів за продані товари, виконані роботи, надані послуги; у графі 3 вказується сума повернутих коштів за продані товари, виконані роботи, надані послуги та/або передплати; у графі 4 зазначається скоригована сума доходу за продані товари, виконані роботи, надані послуги на суму повернутих коштів за продані товари, виконані роботи, надані послуги та/або передплати та розраховується як різниця граф 2 і 3; у графі 5 вказується вартість безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг); у графі 6 відображається сума заборгованості, за якою минув строк позовної давності; у графі 7 відображається загальна сума доходу як сума граф 4, 5 і 6; у графах 8 і 9 відображаються відповідно вид та сума доходу, що оподатковується за ставкою 15 % відповідно до підпунктів 2 - 4 пункту 293.4 статті 293 глави 1 розділу XIV Кодексу.

Згідно з п.,п. 1-7 Положення № 1637 (z1534-11) дані книги використовуються платником податку для заповнення податкової декларації платника єдиного податку.

Суди першої та апеляційної інстанції правильно встановили, що висновок податкового органу щодо отримання ОСОБА_2 протягом І кварталу 2012 року готівкових коштів, у розмірі 60 000, 00 грн., ґрунтується виключно на даних, відображених в податковій декларації за І квартал 2012 року.

Відповідно до п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобовязаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

При цьому платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені.

Згідно з п. 50.2 ст. 50 Податкового кодексу України платник податків під час проведення документальних планових та позапланових виїзних перевірок не має права подавати уточнюючі розрахунки до поданих ним раніше податкових декларацій за будь-який звітний (податковий) період з відповідного податку і збору, який перевіряється контролюючим органом.

Суди попередніх інстанцій обґрунтовано зазначили, що коригування показників податкової декларації за І квартал 2012 року ОСОБА_2 здійснено до початку здійснення документальної перевірки.

ДПІ не були надані докази на підтвердження отримання та неоприбуткування ОСОБА_2 коштів, у розмірі 60 000, 00 грн., що є підставою для скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Згідно з ч. 1 ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права під час ухвалення судових рішень чи вчинення процесуальних дій.

Колегія суддів дійшла висновку, що ухвала апеляційного адміністративного суду прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана правильно, підстав для її скасування з мотивів, викладених в касаційній скарзі, немає.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України,

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві відхилити.

Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11 березня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через пять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і оскарженню не підлягає, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, визначених ст. 237 Кодексу адміністративного судочинства України.