Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючої судді Васильченко Н.В.,

суддів: Калашнікової О. В., Леонтович К.Г.

провівши попередній розгляд справи за касаційною скаргою Генічеської міської ради Херсонської області на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2015 р у справі № 653/525/14-а за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Генічеської міської ради Херсонської області, третя особа ОСОБА_3 про скасування рішення, -

У лютому 2014 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись в суд з позовом до Генічеської міської ради, в якому просила визнати неправомірними та скасувати рішення Генічеської міської ради від 22 травня 2010 року № 1283 "Про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо складання державного акта на право безоплатної власності на земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку ОСОБА_3 за адресою АДРЕСА_2", та рішення від 22 жовтня 2010 року № 1410 "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання державного акта на право власності на земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд та надання їх у власність громадянці України ОСОБА_3 площею 0,0503 га за адресою: АДРЕСА_2".

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що до продажу будівель дитячого садочка у АДРЕСА_2, який було розташовано за адресою: АДРЕСА_2, земельна ділянка знаходилась одним масивом і знаходилась у користуванні даного дитячого садочка. Після продажу будівель дитячого садочка і їх реконструкції під житло міською радою м. Генічеська не виділялась земельна ділянка в користування окремим власникам і дана земельна ділянка залишалась в загальному користуванні всіх співвласників будівель колишнього дитячого садочка. Порядок користування земельною ділянкою загального користування до цього часу не встановлювався. Крім того, на даний час діє постанова Генічеського районного суду від 17 листопада 2009 року, яка ніким не скасована і яка підтверджує, що дана земельна ділянка їх двору є земельною ділянкою загального користування і що порядок користування і поділ даної земельної ділянки ніким не встановлювався. Ця постанова суду Генічеського району від 17 листопада 2009 року набрала законної сили 25 грудня 2010 року після винесення ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду, якою прийнято відмову відповідача від апеляційної скарги. Одночасно, до 25 грудня 2010 року діяла ухвала Генічеського районного суду Херсонської області від 18 серпня 2009 року, якою було заборонено міській раді м. Генічеська приймати рішення і вчиняти будь-які дії, направлені на відчуження, надання в користування або власність спірної земельної ділянки до вирішення справи по суті.

Постановою Генічеського районного суду Херсонської області від 20 серпня 2014 року, в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2015 року скасовано рішення суду першої інстанції та прийнято нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задоволено. Визнано неправомірним і скасовано рішення Генічеської міської ради від 22 травня 2010 року № 1283 "Про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо складання державного акта на право безоплатної власності на земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку ОСОБА_3 за адресою АДРЕСА_2" та від 22 жовтня 2010 року № 1410 "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання державного акта на право власності на земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд та надання їх у власність громадянці України ОСОБА_3 площею 0,0503 га за адресою: АДРЕСА_2".

Не погоджуючись з ухваленими по справі рішеннями Генічеська міська рада Херсонської області звернулась до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить змінити судове рішення апеляційної інстанцій та залишити в силі судове рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши матеріали касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що відсутні підстави для скасування судових рішень, а касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 на праві приватної власності належить однокімнатна квартира за адресою: АДРЕСА_3. Також, встановлено, що ОСОБА_2 на праві приватної власності володіє однокімнатною квартирою за адресою: АДРЕСА_1. Генічеською міською радою 22 травня 2010 року за № 1283 було винесено рішення "Про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо складання державного акта на право безоплатної власності на земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку ОСОБА_3 за адресою АДРЕСА_2. Пізніше, 22 жовтня 2010 року, Генічеською міською радою було винесено рішення за № 1410 "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання державного акта на право власності на земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд та надання їх у власність громадянці України ОСОБА_3 площею 0,0503 га за адресою: АДРЕСА_2".

При цьому 28 липня 2009 року ОСОБА_2 звернулася до Генічеського районного суду Херсонської області з позовом до Генічеської міської ради та третьої особи ОСОБА_3 і просила скасувати рішення Генічеської міської ради Херсонської області № 920 від 14 квітня 2009 року "Про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо складання державного акта на право власності на земельну ділянку для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд". Ухвалою Генічеського районного суду Херсонської області від 18 серпня 2009 року зупинено дію рішення Генічеської міської ради Херсонської області № 920 від 14 квітня 2009 року. Крім того, вказаною ухвалою заборонено Генічеській міській раді Херсонської області приймати рішення і вчиняти будь-які дії, направлені на відчуження, надання в користування або у власність вказаної земельної ділянки (пл. 498 кв. м. за адресою АДРЕСА_2) до вирішення справи по суті.

Постановою Генічеського районного суду Херсонської області від 17 листопада 2009 року позов ОСОБА_2 задоволений в повному обсязі. Суд визнав неправомірним та скасував рішення Генічеської міської ради Херсонської області № 920 від 14 квітня 2009 року "Про надання дозволу ОСОБА_3 на розробку технічної документації із землеустрою щодо складання державного акта на право власності на земельну ділянку пл. (орієнтовно) 498 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд із земель житлової та громадської забудови Генічеської міської ради". У звязку із тим, що Генічеська міська рада Херсонської області подала апеляційну скаргу на вищезазначене судове рішення, Постанова Генічеського районного суду Херсонської області від 17 листопада 2009 року набрала законної сили 25 грудня 2010 року.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що рішенням Генічеської міської ради № 257 від 05 лютого 2004 року надано дозвіл ПП "Славянська клініка" на складання проекту відведення земельної ділянки частини дитячого садка "ІНФОРМАЦІЯ_1" площею 473 кв.м., а тому суд вважав, що на час придбання ОСОБА_3 об'єктів нерухомості за адресою АДРЕСА_2, вони знаходилися на окремій земельній ділянці площею 498 кв. м., яка була виділена із земельної ділянки загальною площею 1015 кв. м., на якій розташовувався дитячий садок "ІНФОРМАЦІЯ_1", та земельна ділянка площею 498 кв. м. перейшла у користування ОСОБА_3 Відповідно до положень ст. 123 Земельного кодексу України (в редакції станом на час винесення рішення Генічеської міської ради № 257 від 05 лютого 2004 року) надання земельних ділянок юридичним особам у постійне користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування за проектами відведення цих ділянок.

Також суд першої інстанції зазначав, що рішення міської ради, які оскаржуються, не порушують прав чи інтересів позивачів, в тому числі і як користувачів чи власників суміжної земельної ділянки.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції і задовольняючи позовні вимоги суд апеляційної інстанції виходив з того, що спірні рішення були прийняті Генічеською міською радою Херсонської області 22 травня 2010 року та 22 жовтня 2010 року, тобто до вирішення справи за позовом ОСОБА_2 до Генічеської міської ради та третьої особи ОСОБА_3 про скасування рішення Генічеської міської ради Херсонської області № 920 від 14 квітня 2009 року по суті та під час дії заборони щодо прийняття рішення і вчинення будь-яких дій, направлених на відчуження, надання в користування або у власність земельної ділянки пл. 498 кв. м. за адресою АДРЕСА_2. Рішення Генічеської міської ради Херсонської області 22 травня 2010 року та 22 жовтня 2010 року є неправомірним та суперечить принципам адміністративного судочинства, зокрема, щодо обов'язковості виконання на всій території України постанов та ухвал суду в адміністративних справах, що набрали законної сили.

Також задовольняючи позовні вимоги суд апеляційної інстанції вказав, що винесення рішення про надання дозволу на складання проекту відведення земельної ділянки для передачі в оренду є одним з етапів, що передує набуттю права оренди та виділенню чітко визначеної земельної ділянки для її передачі в оренду. Іншими етапами, з огляду на ст. 123 ЗК України, є погодження проекту відведення земельної ділянки з органом по земельних ресурсах, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами та прийняття рішення про надання земельної ділянки.

Відповідна районна державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада розглядає клопотання у місячний строк і дає згоду на розроблення проекту відведення земельної ділянки. Проект відведення земельної ділянки погоджується із землекористувачем, органом по земельних ресурсах, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами, органами архітектури та охорони культурної спадщини і після одержання висновку державної землевпорядної експертизи по об'єктах, які їй підлягають, подається до відповідної державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради, які розглядають його у місячний строк і, в межах своїх повноважень, визначених цим Кодексом, приймають рішення про надання земельної ділянки.

При цьому в матеріалах справи відсутня, а відповідачем та/або третьою особою не було надано жодних відомостей, які б підтверджували реалізацію рішення Генічеської міської ради № 257 від 05 лютого 2004 року, погодження проекту відведення земельної ділянки з відповідними суб'єктами та інше, що є необхідною умовою, в даному випадку, для виділення земельної ділянки площею 498 кв. м. із земельної ділянки загальною площею 1015 кв. м., та і взагалі доказів прийняття компетентним органом рішення про виділення та відведення земельної ділянки, яка в подальшому перейшла у власність ОСОБА_3

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновком суду апеляційної інстанцій виходячи з наступного. Відповідно до ч. 1. 3 ст. 254 КАС України постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Рішення Генічеської міської ради херсонської області від 22 травня 2010 року № 1283 "Про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо складання державного акта на право безоплатної власності на земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку ОСОБА_3 за адресою АДРЕСА_2" та від 22 жовтня 2010 року № 1410 "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання державного акта на право власності на земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд та надання їх у власність громадянці України ОСОБА_3 площею 0,0503 га за адресою: АДРЕСА_2", винесено під час дії ухвали Генічеського районного суду Херсонської області від 18 серпня 2009 року про заборонену Генічеській міській раді Херсонської області приймати рішення і вчиняти будь-які дії, направлені на відчуження, надання в користування або у власність земельної ділянки (пл. 498 кв. м. за адресою АДРЕСА_2) до вирішення справи за позовом ОСОБА_2 до Генічеської міської ради та третьої особи ОСОБА_3 про скасування рішення Генічеської міської ради Херсонської області № 920 від 14 квітня 2009 року "Про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо складання державного акта на право власності на земельну ділянку для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд" по суті.

Виходячи з наведеного суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку про визнання неправомірними та скасування рішення Генічеської міської ради від 22 травня 2010 року № 1283 та рішення від 22 жовтня 2010 року № 1410.

Згідно ч. 3 ст. 220-1 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

З урахуванням викладеного, судами першої і апеляційної інстанцій винесені законні і обґрунтовані рішення, постановлені з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для їх скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -

Касаційну скаргу Генічеської міської ради Херсонської області відхилити.

Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2015 року у справі № 653/525/14-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через 5 днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і оскарженню не підлягає, але може бути переглянута Верховним судом України з підстав, в порядку та у строки, визначені ст.ст. 236 - 239-1 КАС України (2747-15) .