Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючого, судді Горбатюка С.А. (доповідач) Суддів Мороз Л.Л. Шведа Е.Ю. провівши у касаційному порядку попередній розгляд адміністративної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю (далі ТОВ) Євромар до Представництва Державного комітету України з питань регуляторної політики і підприємництва в Донецькій області, Головного управління Державного казначейства України у Донецькій області, третя особа Міністерство фінансів України про визнання протиправною бездіяльності та зобовязання вчинити певні дії та стягнення надмірно сплачених коштів за касаційною скаргою ТОВ Євромар на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2012 року

У серпні 2011 року ТОВ Євромар в Донецькому окружному адміністративному суді предявило позов до Представництва Державного комітету України з питань регуляторної політики і підприємництва в Донецькій області, Головного управління Державного казначейства України у Донецькій області, третя особа Міністерство фінансів України про визнання протиправною бездіяльності та зобовязання вчинити певні дії та стягнення надмірно сплачених коштів.

Позовні вимоги обґрунтовувало тим, що 12 вересня 2008 року йому була видана ліцензія Міністерства фінансів України серії АВ № 419597 на здійснення діяльності з проведення азартних ігор зі строком дії на пять років.

Позивачем здійснено оплату до Державного бюджету України вартості вказаної ліцензії у розмірі 1 455 170,84 грн.

Згідно із Законом України від 15 травня 2009 року № 1334-VІ (1334-17) "Про заборону грального бізнесу в Україні" видача ліцензій на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор в Україні припинена, а ліцензії, видані субєктам підприємницької діяльності до дня набрання чинності цим Законом, скасовані.

Ліцензією ТОВ Євромар фактично користувалося до 26 червня 2009 року, тобто значно менше, ніж встановлено строком дії Ліцензії, у звязку із прийняттям 15 травня 2009 року Закону України "Про заборону грального бізнесу в Україні" (1334-17) .

Просило визнати протиправною бездіяльність представництва Державного комітету України з питань регуляторної політики і підприємництва в Харківській області щодо не оформлення та не надання до Управління Державного казначейства України у Харківській області подання на повернення помилково або надмірно перерахованих коштів, сплачених за ліцензію серії АВ № 419597 на провадження діяльності з організації і проведення азартних ігор, виданої 12 вересня 2008 року Міністерством фінансів України.

Також просило стягнути з Державного бюджету України на його користь надмірно сплачені кошти у розмірі 1 451 834,75 грн. за видачу ліцензії на організацію діяльності з проведення азартних ігор серії АВ № 419597 у звязку з невикористаним у період з 26 червня 2009 року по 26 жовтня 2013 року за строком дії ліцензії та витрати зі сплати судового збору у розмірі 8,50 грн.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 13 вересня 2011 року позовні вимоги ТОВ Євромар задоволено.

Визнано протиправною бездіяльність представництва Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва в Донецькій області по оформленню та наданню Управлінню державного казначейства України в Донецькій області подання на повернення помилково або надмірно перерахованих коштів у сумі 1 455 170, 84 грн., сплачених ТОВ Євромар за користування ліцензією серії АВ № 419597 на провадження діяльності з організації і проведення азартних ігор, виданої 12 вересня 2008 року Міністерством фінансів України.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь ТОВ Євромар грошові кошти у розмірі 1 455 170,84 грн. за користування ліцензією Міністерства фінансів України серії АВ № 419597 від 12 вересня 2008 року.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2012 року апеляційні скарги Головного управління Державної казначейської служби України в Донецькій області, Міністерства фінансів України, Державної казначейської служби України, Прокурора Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 13 вересня 2011 року задоволено.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 13 вересня 2011 року скасовано.

У задоволенні позовних вимог ТОВ Євромар відмовлено у повному обсязі.

У касаційній скарзі ТОВ Євромар, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, просить його рішення скасувати та залишити в силі постанову Донецького окружного адміністративного суду від 13 вересня 2011 року.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга ТОВ Євромар задоволенню не підлягає.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ТОВ Євромар оплатило вартість ліцензії на право здійснення діяльності з надання послуг у сфері грального бізнесу, виданої 12 вересня 2008 року. За користування вказаною ліцензією позивачем сплачено до Державного бюджету України 1 455 170,84 грн. за весь період дії ліцензії, що підтверджується відповідним платіжним дорученням.

16 жовтня 2009 року ТОВ Євромар звернулося до представництва Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва в Донецькій області із заявою про повернення надмірно сплачених грошових коштів, проте листом від 26 жовтня 2009 року № 1-7/870 відповідач відмовив у задоволенні заяви.

Суд апеляційної інстанції, відмовляючи в задоволенні позову виходив з того, що Законом України "Про заборону грального бізнесу в Україні" (1334-17) видані субєктам підприємницької діяльності ліцензії скасовуються, а Закони України "Про Державний бюджет України на 2009 рік" (835-17) , "Про Державний бюджет на 2010 рік" (2154-17) не передбачають видатків на відшкодування коштів, сплачених за ліцензію, дія якої скасована Законом, тому, за відсутності відповідної законодавчої бази щодо повернення коштів в разі скасування ліцензії у позивача не виникло право на повернення надмірно сплаченої суми за оплату ліцензію.

Колегія суддів погоджується з такою правовою позицією суду апеляційної інстанції, оскільки вона є правильною з огляду на таке.

Відповідно до Закону України від 15 травня 2009 року (1334-17) "Про заборону грального бізнесу в Україні", який набрав чинності з 25 червня 2009 року, видача ліцензій на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор в Україні припиняється, а ліцензії, видані субєктам підприємницької діяльності до дня набрання чинності цим Законом, скасовуються. Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07 травня 2009 року № 494-р (494-2009-р) була зупинена строком на один місяць дія ліцензій, виданих субєктам господарювання, які провадять діяльність у сфері грального бізнесу (крім лотерей).

На виконання вказаного розпорядження Уряду Міністерством фінансів України був виданий Наказ від 08 травня 2009 року № 650 (v0650201-09) , яким дія ліцензій на провадження організації діяльності проведення азартних ігор, виданих субєктам господарювання згідно з переліком, що додається, зупинена до 07 червня 2009 року. До даного переліку включено також ТОВ Євромар.

Апеляційним судом не встановлено ознак помилковості чи надмірності сплати коштів за видачу ліцензії, оскільки на час внесення коштів існувала законна підстава для цього, сплачена сума відповідала встановленим розмірам оплати та була зарахована на відповідні рахунки згідно встановленого порядку. Жодним законом або іншим нормативно-правовим актом з часу припинення дії ліцензії та по даний час не передбачено повернення коштів, сплачених за ліцензію з організації азартних ігор, яке може бути використано в звязку з прийняттям Закону України "Про заборону грального бізнесу в Україні" (1334-17) . При цьому Закон України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" (1775-14) не передбачає такої підстави припинення ліцензованої діяльності як скасування ліцензії, а отже, й не визначає механізму повернення коштів в такому випадку.

Законами України "Про ліцензування деяких видів господарської діяльності" (1775-14) та "Про заборону грального бізнесу в Україні" (1334-17) , якими врегульовано спірні правовідносини, не передбачено механізму повернення коштів в звязку із скасуванням виданих ліцензій, що у свою чергу не зобовязує суд застосувати інші закони за аналогією, оскільки це призведе до порушення конституційного припису, закріпленого частиною другою статті 19 Конституції України та принципу законності, закріпленому в частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини другої статті 4 Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності", реалізацію державної політики у сфері ліцензування здійснює Кабінет Міністрів України, спеціально уповноважений орган з питань ліцензування, а також органи виконавчої влади, визначені Кабінетом Міністрів України, спеціально уповноважені виконавчі органи рад, уповноважені проводити ліцензування певних видів господарської діяльності.

За приписами статті 6 цього Закону орган ліцензування забезпечує виконання законодавства у сфері ліцензування. Постановою Кабінету Міністрів України від 14 листопада 2000 року № 1698 (1698-2000-п) органом ліцензування у сфері організації діяльності з проведення азартних ігор визначено Міністерство фінансів України.

Згідно з пунктом 29 статті 9 Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності", ліцензуванню підлягає організація та утримання тоталізаторів, гральних закладів, випуск та проведення лотерей, організація діяльності з проведення азартних ігор, а згідно зі статтею 15 цього Закону встановлено розмір плати за ліцензію на провадження діяльності з організації і проведення азартних ігор (крім випуску та проведення лотерей).

Відповідно до пунктів 1, 5 постанови Кабінету Міністрів України від 29 листопада 2000 року № 1755 (1755-2000-п) Про термін дії ліцензії на провадження певних видів господарської діяльності, розміри і порядок зарахування плати за її видачу термін дії ліцензії на провадження певних видів господарської діяльності становить 5 років; плата, яка вноситься субєктом господарювання за видачу та переоформлення ліцензії, за кожний рік користування ліцензією на провадження діяльності з організації і проведення азартних ігор, а також за видачу копії та дубліката ліцензії, зараховується до Державного бюджету України і вноситься на рахунки територіального органу Державного казначейства № 3519 в установах Національного банку та № 2510 в установах комерційних банків (код бюджетної класифікації за доходами 14060200, символ звітності банку 069).

Згідно із статтею 2 Закон України "Про заборону грального бізнесу в Україні", в Україні забороняється гральний бізнес та участь в азартних іграх.

Пунктами 1, 2 статті 4 зазначеного Закону передбачено, що він набирає чинності з дня опублікування та діє до прийняття спеціального законодавства, що передбачає право здійснення грального бізнесу у спеціально створених гральних зонах. З дня набрання чинності цим Законом видача ліцензій на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор в Україні припиняється, а ліцензії, видані субєктам підприємницької діяльності до дня набрання чинності цим Законом, скасовуються.

Є безпідставними доводи позивача стосовно того, що кошти, сплачені ним за надання ліцензії, повинні повертатися згідно з Порядком повернення коштів, помилково або надмірно зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого Наказом Державного казначейства України від 10 грудня 2002 року № 226 (z1000-02) , оскільки пунктом 2 зазначеного Порядку визначено процедури повернення коштів, помилково або надмірно зарахованих до державного та місцевих бюджетів, а саме: податків, зборів (обовязкових платежів) та інших доходів бюджету, коштів від повернення до бюджетів бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі та кредитів, у тому числі залучених державою або під державні гарантії.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції правильно відмовив у задоволені позову.

Судове рішення є законним і обґрунтованим.

Доводи касаційної скарги не спростовують правильність висновків суду та встановлених обставин у справі.

За правилами частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо суди не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень, то суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без зміни.

На підставі викладеного, керуючись статтями 210, 220, 220-1, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Євромар залишити без задоволення, а оскаржувану постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2012 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Євромар до Представництва Державного комітету України з питань регуляторної політики і підприємництва в Донецькій області, Головного управління Державного казначейства України у Донецькій області, третя особа Міністерство фінансів України про визнання протиправною бездіяльності та зобовязання вчинити певні дії та стягнення надмірно сплачених коштів без зміни.

Ухвала набирає законної сили через пять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі.