Суддя Вищого адміністративного суду України Мороз Л.Л., ознайомившись з матеріалами адміністративного позову ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання незаконним рішення та визнання протиправною бездіяльності, -

У червні 2015 року позивач звернулася до Вищого адміністративного суду України як суду першої інстанції з позовом до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, в якому просила:

- визнати незаконним Рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 21 квітня 2015 року № 1015/дп-15, щодо відмови у відкритті дисциплінарної справи за зверненням на дії судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська - Шклярук Дениса Сергійовича;

- визнати протиправною бездіяльність Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, щодо не встановлення фактів, які свідчать про порушення суддями присяги, викладених у заявах за № 8вк-2231/14 від 27.03.2014 року та від 15.10.2014 року та зобовязати Вищу кваліфікаційну комісію суддів України вчинити усі необхідні дії по підготовці відповідного висновку з дотриманням порядку, передбаченого Законом України "Про судоустрій і статус суддів" від 07 липня 2010 року № 2453-VI (2453-17) .

Перевіривши матеріали позовної заяви на предмет відповідності положенням статей 105, 106, 171-1 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України (2747-15) ), суд дійшов наступних висновків.

Особливості провадження у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності Вищої кваліфікаційної комісії суддів України визначені статтею 171-1 КАС України .

Відповідно до частини другої статті 4 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Статтею 1 Закону України від 02.10.1996 № 393/96-ВР Про звернення громадян, (надалі Закон № 393/96-ВР (393/96-ВР) ) громадянам України надано право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, обєднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обовязків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних, особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення. Порядок розгляду таких звернень урегульовано статтями 14 16 цього Закону.

Порядок дисциплінарного провадження щодо судді врегульовано Законом України від 07.07.2010 № 2453-VI (2453-17) Про судоустрій і статус суддів, в чинній редакції на момент прийняття Вищою кваліфікаційною комісією суддів України оскаржуваного рішення (надалі Закон № 2453-VI (2453-17) ).

Відповідно до статті 92 Закону № 2453-VI (в чинній редакції на момент прийняття оскаржуваного рішення), суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.

Згідно із статтею 93 Закону № 2453-VI (в чинній редакції на момент прийняття оскаржуваного рішення), дисциплінарне провадження щодо судді це процедура розгляду звернення з метою встановлення обставин, що можуть бути підставою дисциплінарної відповідальності судді. Право на звернення зі скаргою (заявою) щодо поведінки судді, яка може мати наслідком дисциплінарну відповідальність судді, має будь-яка особа.

Водночас спеціальний порядок дисциплінарного провадження щодо суддів має забезпечувати їх незалежність від незаконного стороннього впливу.

Відповідно до частини першої статті 6 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю субєкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Частиною 1 статті 99 Закону № 2453-VI (в чинній редакції на момент прийняття оскаржуваного рішення) передбачено, що суддя місцевого чи апеляційного суду може оскаржити рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про притягнення його до дисциплінарної відповідальності до Вищої ради юстиції або до суду в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України (2747-15) , не пізніше одного місяця з дня вручення йому чи отримання ним поштою копії рішення.

Таким чином, на відміну від реалізації особою своїх прав у відносинах, врегульованих Законом № 393/96-ВР (393/96-ВР) , порушення адміністративної справи має передумовою обставини, визначені, зокрема, частиною першою статті 6 КАС України. Право на оскарження рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, що здійснює дисциплінарне провадження, мають лише субєкти останнього в порядку, передбаченому законом. Громадяни, які не є субєктами дисциплінарного провадження щодо суддів, не мають права оскаржувати рішення визначених законом органів (в цьому випадку Вищої кваліфікаційної комісії суддів України) за результатами такого провадження.

Позивач не є субєктом дисциплінарного провадження в розумінні вищезазначених норм права.

Оскільки адміністративна процесуальна дієздатність заявника у відносинах вирішення питання дисциплінарної відповідальності судді законодавчого обмежена, суд дійшов висновку про те, що зазначену адміністративну справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Така правова позиція висловлена, зокрема, в постанові Верховного Суду України від 1 липня 2014 року у справі № 138/0/15-14 та в постанові цього ж суду від 4 листопада 2008 року у справі № 21-901в008.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 109 КАС України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Керуючись статтями 17, 109, 160, 165, 1711 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

Відмовити у відкритті провадження за позовною заявою ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання незаконним рішення та визнання протиправною бездіяльності.

Ухвалу може бути переглянуто Верховним Судом України у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України (2747-15) .