Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: Логвиненко А.О. (доповідач), Донець О.Є., Мороз В.Ф.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Октябрського районного суду м. Полтави та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду у справі

за позовом ОСОБА_3

до відповідача Головного управління праці та соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації

з участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору - Головне управління Державного казначейства України у Полтавській області

про стягнення грошової допомоги до 5 травня, -

22.04.2011 р. ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Головного управління праці та соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації (Управління праці), в якому просив визнати неправомірними дії та зобов'язати відповідача виплатити йому суму недоплаченої разової допомоги до 5 травня за 2007, 2008, 2009, 2010 роки.

Постановою Октябрського районного суду м.Полтави від 24.06.2011 р. в задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 9.11.2012 р. скасовано постанову Октябрського районного суду м. Полтави від 24.06.2011 р. в частині відмови в задоволенні позову за 2007-2009 роки та залишено в цій частині позовні вимоги без розгляду. В іншій частині рішення суду залишено без змін.

Не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій, ОСОБА_3 звернувся із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просив їх скасувати та задовольнити позов. При цьому скаржник зазначив, що суди дійшли помилкового висновку про необґрунтованість позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_3 має статус ветерана війни - учасника бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 від 10.12.2003 р. та відповідно до ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (далі Закон № 3551-ХІІ (3551-12) ) має право на отримання щорічної разової грошової допомоги до 5 травня в розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.

У лютому 2011 року позивач звернувся із заявою до Управління праці з вимогою повернути недоплачену щорічну разову допомогу в розмірі 9165,30 грн. Листом № М-01/144 від 1.03.2011 р. Управління праці повідомило ОСОБА_3, що він отримав вищевказану допомогу за 2007-2010 роки в розмірах, встановлених постановами Кабінету Міністрів України та Законами України.

Зокрема, в квітні місяці 2007-2010 років позивачу виплачувалась щорічна разова грошова допомога до 5 травня, а саме: в 2007 році 280 грн., в 2008 році 310 грн., в 2009 році 340 грн., в 2010 році 380 грн.

Відповідно до частини 2 статті 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з частиною 1 статті 100 КАС України, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком апеляційного суду стосовно залишенню без розгляду позовних вимог за 2007-2009 роки.

Щодо позовних вимог за 2010 рік, то суди дійшли неправильних висновків, відмовивши в їх задоволенні.

Відповідно до ст. 12 Закону № 3551-ХІІ (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога в розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік" (107-17) внесені зміни до деяких законодавчих актів України, зокрема, до ст. 12 Закону № 3551-ХІІ, обов'язок визначення розміру щорічної разової грошової допомоги покладений на Кабінет Міністрів України у межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.

Разом з тим, Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. за № 10-рп/2008 (v010p710-08) вказані положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік" (107-17) визнані неконституційними.

Відповідно до ст. 152 Конституції України Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Згідно з положеннями ч.4 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України в разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України (254к/96-ВР) , закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Таким чином, після 22.05.2008 р. застосуванню до спірних правовідносин підлягали приписи Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (3551-12) . Законом України "Про Державний бюджет України на 2009 рік" (835-17) та Законом України "Про Державний бюджет України на 2010 рік" (2154-17) дія ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" не була скасована та не зупинялась.

На час виплати позивачу разової грошової допомоги до 5 травня у 2010 році ст. 12 Закону № 3551-ХІІ була діючою, не скасована та не визнана неконституційною, а тому підлягає застосуванню.

Проте, позивачу всупереч вказаній вище нормі виплата щорічної разової допомоги у 2010 році здійснена відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 7.04.2010 р. № 299 (299-2010-п) "Про розміри разової грошової допомоги" в розмірі 380 грн.

Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними нормативними актами у даному випадку застосуванню підлягає саме Закон № 3551-ХІІ (3551-12) , а не зазначена постанова Кабінету Міністрів України.

Аналогічна правова позиція була висловлена Верховним Судом України у постановах від 14.03.2013 № 21-33а13 та від 24.10.2013 № 21-301а13.

Таким чином, відповідач, здійснюючи позивачу виплату щорічної разової грошової допомоги до 5 травня у меншому розмірі, ніж встановлено ст. 12 Закону № 3551-ХІІ, діяв всупереч вимог чинного законодавства.

Відповідно до статті 229 КАС України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Керуючись статтями 222, 223, 229, 230, 231, 254 КАС України, -

Касаційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Постанову Октябрського районного суду м. Полтави від 24.06.2011 р. скасувати.

Ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 9.11.2012 р. в частині відмови в задоволенні позову за 2010 рік скасувати.

Прийняти в цій частині нову постанову, якою позов ОСОБА_3 до Головного управління праці та соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації, третя особа - Головне управління Державного казначейства України у Полтавській області, про стягнення грошової допомоги до 5 травня за 2010 рік задовольнити.

Визнати неправомірними дії Головного управління праці та соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації по виплаті щорічної разової грошової допомоги до 5 травня 2010 року у меншому розмірі, ніж передбачено ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"

Зобов'язати Головне управління праці та соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації провести перерахунок та виплату ОСОБА_3 разової грошової допомоги до 5 травня за 2010 рік в розмірі 5 мінімальних пенсій за віком відповідно до вимог ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", з урахуванням фактично отриманих сум.

В частині позовних вимог за 2007-2009 роки рішення апеляційного суду залишити без змін.

постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, оскарженню не підлягає, але може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, передбаченому ст.ст. 235- 244 КАС України.