Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: Логвиненко А.О. (доповідач), Донець О.Є., Мороз В.Ф.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21.01.2014 р. у справі

за позовом ОСОБА_3

до відповідача Управління Пенсійного фонду України в Хортицькому районі м. Запоріжжя

з участю третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору: відкрите акціонерне товариство "Запорізький проектно-конструкторський та технологічний інститут автопромзварювання"; відкрите акціонерне товариство "Український науково-дослідний інститут силової електроніки "Перетворювач"

про визнання незаконними дій по припиненню виплати пенсії, зобов'язання поновити виплату пенсії, зробити перерахунок та виплатити різницю пенсії, -

18.06.2013 р. ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в Хортицькому районі м. Запоріжжя (далі Пенсійний фонд), в якому просила визнати незаконними дії відповідача по припиненню виплати їй пенсії відповідно до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" (1977-12) (далі Закон № 1977-ХІІ (1977-12) ); скасувати розпорядження від 19.05.2003 р. № 111311; зобов'язати відповідача поновити виплату пенсії відповідно до Закону № 1977-ХІІ (1977-12) з 1.06.2003 р.; зробити перерахунок і виплатити різницю пенсії починаючи з 1.06.2003 р.

Постановою Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 12.08.2013 р. позов задоволено частково. Визнано незаконними дії відповідача по припиненню виплати пенсії ОСОБА_3. відповідно до Закону № 1977-ХІІ (1977-12) . Скасовано розпорядження Пенсійного фонду від 19.05.2003 р. № 111311. Зобов'язано Пенсійний фонд поновити виплату пенсії ОСОБА_3 відповідно до Закону № 1977-ХІІ (1977-12) . Зобов'язано Пенсійний фонд зробити перерахунок пенсії позивачу за нормами Закону № 1977-ХІІ (1977-12) та виплатити її різницю, починаючи з 8.11.2012 р.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21.01.2014 р. скасовано постанову Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 12.08.2013 р. та прийнято нову, якою в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду апеляційної інстанції, ОСОБА_3 звернулась із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просила його скасувати та залишити в силі постанову суду першої інстанції. При цьому скаржник зазначив, що суд дійшов помилкового висновку про безпідставність позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до статті 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судові рішення попередніх інстанцій вказаним вимогам не відповідають в зв'язку з наступним.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_3 з 26.06.2002 р. була призначена наукова пенсія. При зарахуванні стажу наукової роботи, крім інших документів, Пенсійним фондом була врахована довідка ВАТ "ЗПКТІ автопромзварювання" (далі Товариство) від 17.05.2002 р. № 222 про те, що ОСОБА_3 працювала провідним інженером патентно-ліцензійного відділу з 1.01.1973 р. по 11.05.1977 р. та здійснювала науково-технічну діяльність.

На запит Пенсійного фонду, Товариство листом від 30.04.2003 р. № 55 повідомило, що робота ОСОБА_3 провідним інженером у відділі патентно-ліцензійних робіт з 1.01.1973 р. по 11.05.1977 р. не віднесена до науково-організаційної діяльності.

На цій підставі з 1.06.2003 р., згідно з розпорядженням Пенсійного фонду від 19.05.2003 р. № 111311, пенсія позивача як наукового працівника перерахована на пенсію за віком через недостатність наукового стажу. При цьому, позивачу не зарахована робота за період з 1.01.1973 р. по 11.05.1977 р. на посаді провідного інженера у відділі патентно-ліцензійних робіт.

12.09.2006 р. Товариство надало ОСОБА_3 нову довідку № 185, у якій зазначено, що ОСОБА_3 з 1.01.1973 р. по 11.05.1977 р. займала посаду провідного інженера відділу патентно-ліцензійних робіт та виконувала роботи, які відносяться до науково-технічної діяльності.

У березні 2013 р. ОСОБА_3 звернулась до відповідача із заявою про надання пояснень щодо причин припинення виплати наукової пенсії.

Листом від 28.03.2013 р. Пенсійний фонд проінформував позивача про те, що виплату наукової пенсії припинено на підставі листа Товариства від 30.04.2003 р. № 55.

18.04.2013 р. ОСОБА_3 звернулась до Пенсійного фонду із заявою про скасування розпорядження від 19.05.2003 р. № 111311 та поновлення виплати наукової пенсії, пославшись при цьому на довідку Товариства № 182 від 12.09.2006 р., проте її заяву задоволено не було.

Згідно з пунктом 9 частини 1 статті 155 КАС України суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду якщо позовну заяву подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду і суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.

Частиною 1 статті 203 КАС України обумовлено, що постанова або ухвала суду першої інстанції скасовується в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається з підстав, встановлених відповідно статтями 155 і 157 цього Кодексу.

Відповідно до статті 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про те, що про своє порушене право на отримання наукової пенсії ОСОБА_3. дізналась лише у 2013 р. з листа Пенсійного фонду. При цьому судом першої інстанції не встановлено, чи призвело розпорядження від 19.05.2003 р. № 111311 до зміни розміру пенсійних виплат, що отримувала ОСОБА_3. та не з'ясовано причини отримання позивачем нової довідки Товариства № 182 від 12.09.2006 р. про підтвердження наукового стажу, відтак не встановлено коли позивач повинна була дізнатися про порушення свого права.

Судом апеляційної інстанції не дано оцінки твердженням відповідача про те, що ОСОБА_3 пропущено строки на звернення до суду щодо оскарження законності перерахування пенсії, проведеною Пенсійним фондом у 2003 р. та не перевірено правильність висновків суду першої інстанції з цього приводу.

В залежності від встановлення поважності причин пропуску строку на звернення до суду з позовом щодо оскарження законності розпорядження Пенсійного фонду від 19.05.2003 р. № 111311, суди повинні дати оцінку чи були у відповідача у квітні 2013 р. підстави передбачені положеннями статті 24 Закону № 1977-ХІІ і Переліку та порядку подання документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" (1977-12) (затв. постановою правління Пенсійного фонду України від 06.04.2011 р. N 10-3 (z0816-11) ) для задоволення заяви ОСОБА_3

Таким чином, попередні судові інстанції у розгляді даної справи припустилися порушення норм процесуального права, а саме вимог частини третьої статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України щодо прийняття судового рішення на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених дослідженими у судовому засіданні доказами.

Не встановлення в судовому процесі вище зазначених обставин як таких, що мають суттєве значення у справі з огляду на неможливість правильно вирішити спір без їх з'ясування, відповідно до частини другої статті 227 КАС України є підставою для скасування ухвалених у справі судових рішень у зв'язку з їх не відповідністю вимогам частин 4 та 5 статті 11, частині 1 статті 138 та статті 159 цього Кодексу з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 222, 223, 227, 230, 231, 254 КАС України, -

Касаційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Скасувати постанови Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 12.08.2013 р. та Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21.01.2014 р., з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.