Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів : Логвиненко А.О. (доповідач), Донець О.Є., Мороз В.Ф.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області на постанову Ковпаківського районного суду м. Суми та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду у справі

за позовом ОСОБА_4

до відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області

про визнання дій та бездіяльності неправомірними, зобов'язання до вчинення дій, -

27.12.2013 р. до суду звернувся ОСОБА_4 з позовом про визнання дій та бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (далі Пенсійний фонд) неправомірними та зобов'язання провести перерахунок пенсії відповідно до наказу Міністра оборони № 377 (z0761-08) та виплатити заборгованість. Свої вимоги позивач мотивував тим, що відповідач неправомірно відмовляється перерахувати йому пенсію.

Постановою Ковпаківського районного суду м. Суми від 6.02. 2014 р., залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 11.03.2014 р., позов задоволено частково. Визнано неправомірними дії відповідача щодо визначення грошового забезпечення та проведення перерахунку пенсії ОСОБА_4 Зобов'язано Пенсійний фонд провести перерахунок пенсії ОСОБА_4 відповідно наказу Міністра оборони України від 28.07.2008 р. № 377 "Про затвердження схем розмірів посадових окладів військовослужбовців військових навчальних закладів (військових навчальних і підрозділів вищих навчальних і підрозділів вищих навчальних закладів України) і наукових установ Збройних Сил України" (z0761-08) з 27.06.2013 р. та виплатити відповідну заборгованість по пенсії згідно ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб".

Не погодившись з судовими рішеннями, Пенсійний фонд звернувся з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просив їх скасувати та відмовити у задоволенні позову. При цьому скаржник зазначив, що суди дійшли помилкового висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судами встановлено, що ОСОБА_4 з 2007 року знаходиться на обліку в Пенсійному фонді та отримує пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби і деяких інших осіб" (2262-12) .

Задовольнивши позов, суд першої інстанції, а апеляційний суд, погодившись з ним, виходили з того, що наказом № 377 (z0761-08) підвищено розмір посадового окладу певної категорії військовослужбовців, що є підставою для проведення Пенсійним фондом відповідного перерахунку призначеної пенсії.

Відповідно до приписів частини 1 статті 244-2 КАС України висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

В постанові Верховного Суду України від 15.01.2013 р. по справі № 21-201а12 зазначено:

"Вирішуючи питання про усунення розбіжностей у застосуванні касаційним судом одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, Верховний Суд України виходить із такого.

Відповідно до частини третьої статті 63 Закону № 2262-XII усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством.

Згідно з пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 (45-2008-п) "Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (2262-12) та внесенням змін до постанови Кабінету Міністрів України № 393 (393-92-п) перерахунок раніше призначених пенсій проводиться у разі прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення військовослужбовців або у зв'язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення.

Підпунктом 1 пункту 5 постанови № 1294 керівникам державних органів надано право у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання, установлювати посадові оклади військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу, посади яких не передбачені цією постановою.

Наказом № 377 (z0761-08) затверджено схему розмірів посадових окладів за основними типовими посадами керівного та наукового складу офіцерів військових навчальних закладів (військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів України) і наукових установ Збройних Сил України.

Вищий адміністративний суд України, у справі, що розглядається, проаналізувавши зміст частини третьої статті 63 Закону № 2262-ХІІ, постанови № 1294 та наказу № 377 (z0761-08) , дійшов правильного висновку про те, що оскільки Кабінет Міністрів України, у зазначеній вище постанові, делегував право визначати розміри посадових окладів у тому числі і Міністру оборони України, то наказ останнього про встановлення таких окладів військовослужбовцям військових навчальних закладів є підставою для проведення перерахунку пенсій відповідним категоріям військовослужбовців у зв'язку з тим, що змінює розмір одної зі складових грошового забезпечення цих осіб."

Отже, висновки судів попередніх інстанцій щодо наявності підстав для перерахунку призначеної позивачу пенсії відповідають позиції Верховного Суду України і доводи касаційної скарги правильність цих висновків не спростовують та не дають підстав для скасування чи зміни судових рішень.

Згідно зі статтею 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 222, 223, 224, 230, 231, 254 КАС України, -

Касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області залишити без задоволення, а постанову Ковпаківського районного суду м. Суми від 6.02.2014 р. та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 11.03.2014 р. - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, оскарженню не підлягає, але може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, передбаченому ст. 235- 244 КАС України.