ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
|
26 травня 2015 року м. Київ К/800/17658/14
|
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Головуючого судді - Черпіцької Л.Т. Суддів - Розваляєвої Т.С. Маслія В.І. при секретарі - Гуловій О.І. за участю представника: третьої особи - Богорел С.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою Приватного підприємства Фірми "Топаз" на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2013 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 20 лютого 2014 року у справі № 815/6020/13-а за позовом Одеської міської ради до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області третя особа Приватне підприємство Фірма "Топаз" про скасування реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації
ВСТАНОВИЛА:
У серпні 2013 Одеська міська рада звернулась з позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області, третя особа - Приватне підприємство Фірма "Топаз" про скасування реєстрації декларації від 21.09.2012 р. № ОД 14212171717 про готовність об'єкта до експлуатації, розташованого у м. Одесі по скв. Старобазарному 1а.
Позовні вимоги мотивовані тим, що замовником ПП Фірма "Топаз" в п.11.1 декларації № ОД 14212171717 викладені недостовірні відомості щодо правовстановлюючих документів на земельну ділянку, а відповідач в порушення п.21 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою КМУ № 461 від 13.04.2011 р. (461-2011-п)
, не перевірив достовірність даних, викладених у ній, зареєстрував зазначену декларацію, а не повернув її як таку, що подана чи оформлена з порушенням установлених вимог.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 20 лютого 2014 року, позов задоволено. Скасовано реєстрацію Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області декларації від 21.09.2012 р. № ОД 14212171717 про готовність об'єкта, розташованого у м. Одесі по скв. Старобазарному 1а, до експлуатації.
Не погоджуючись з вказаними судовими рішеннями, Приватне підприємство Фірма "Топаз" звернулось з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що замовником - ПП Фірма "Топаз" 21.09.2012 р. було подано до Інспекції ДАБК в Одеській області для реєстрації декларацію про готовність об'єкта до експлуатації "Реконструкція кафе-бару, м. Одеса, скв. Старобазарний, 1а, код ДК - 1230.4, ІІ категорія складності". В пункті 11.1 зазначеної декларації документом, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або договір суперфіцію, замовником вказано договір оренди землі від 01.02.2011 р. № 1/2393.
Дана декларація зареєстрована Інспекцією ДАБК в Одеській області 21.09.2012 р. за № ОД14212171717.
На підставі звернення мешканців будинку № 33 по вул. Базарній в м. Одесі від 09.08.2013 р., Одеською міською радою перевірено законність реєстрації Інспекцією ДАБК в Одеській області декларації від 21.09.2012 р. № ОД14212171717 про готовність об'єкта до експлуатації (реконструкція кафе-бару, розташованого в м. Одесі, скв. Старобазарний, 1а), в результаті чого встановлено, що вказана декларація зареєстрована з порушеннями вимог земельного законодавства. Зокрема, встановлено, що в п.11.1 декларації викладені недостовірні відомості щодо правовстановлюючих документів на земельну ділянку, так як предметом договору від 01.02.2011 р. № 1/2393 не є земельна ділянка.
Задовольняючи позовні вимоги, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що при реєстрації декларації Інспекцією ДАБК в Одеській області не перевірено повноту даних, зазначених у ній, що призвело до введення в експлуатацію об'єкту нерухомості на земельній ділянці, яка не передавалась в користування або у власність замовнику.
Колегія суддів погоджується з такими висновками судів попередніх інстанцій з огляду на наступне.
Процедуру прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів визначає Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 461 (461-2011-п)
(далі - Порядок).
Відповідно до п.17 Порядку, реєстрація декларації здійснюється з дотриманням вимог Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" (2806-15)
.
Декларація приймається в дозвільному центрі за місцезнаходженням об'єкта.
Реєстрацію декларації здійснює Інспекція за місцезнаходженням об'єкта на безоплатній основі.
Відповідно до п.п. 20, 21 Порядку, Інспекція перевіряє протягом десяти робочих днів з дати подання (надходження) до неї декларації повноту даних, зазначених у ній, та реєструє декларацію.
У разі, коли декларація подана чи оформлена з порушенням установлених вимог, Інспекція повертає її на доопрацювання з обґрунтуванням підстав повернення у строк, передбачений для її реєстрації. Після усунення недоліків, що стали підставою для повернення декларації на доопрацювання, замовник може повторно звернутися до Інспекції для реєстрації декларації.
Відповідно до ч.6 ст. 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" інспекції державного архітектурно-будівельного контролю відмовляють у реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації, якщо така декларація подана чи оформлена з порушенням встановлених вимог.
Зі змісту наведених норм вбачається, що перевірка повноти даних, зазначених у декларації про готовність об'єкта до експлуатації полягає не тільки у з'ясуванні питання її належного оформлення та порядку подання, а й перевірка достовірності зазначених в ній відомостей.
Тобто, чинним законодавством на територіальні інспекції ДАБК покладений прямий обов'язок перевіряти повноту даних, зазначених у деклараціях, а в разі виявлення недоліків, - повертати такі декларації на доопрацювання.
Поряд з цим, обґрунтовуючи позов, Одеська міська рада зазначила, що в пункті 11.1 декларації викладені недостовірні відомості щодо правовстановлюючих документів на земельну ділянку, а саме, вказано договір оренди землі від 01.02.2011 р. № 1/2393.
Так, згідно ст. 126 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону, або договором оренди землі та договором відчуження права оренди землі, зареєстрованими відповідно до закону.
Згідно ч.2 ст. 116 Земельного кодексу України набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Однак, судами встановлено, що предметом договору оренди окремого індивідуально визначеного майна № 1/2393 від 01.02.2011 р., укладеного між Управлінням розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради та ПП Фірма "Топаз", є не земельна ділянка, а тверде покриття площею 169 кв.м., що знаходиться за адресою: м.Одеса, Старобазарний сквер, 1а.
Таким чином, земельна ділянка у користування чи у власність ПП Фірма "Топаз" не надавалась, а договором від 01.02.2011 року № 1/2393 земельні відносини не врегульовані.
З огляду на зазначене, колегія суддів погоджується з позицією судів першої та апеляційної інстанцій, що невиконання Інспекцією ДАБК в Одеській області обов'язку щодо перевірки повноти даних, зазначених у декларації, призвело до введення в експлуатацію об'єкту нерухомості на земельній ділянці, яка не передавалась в користування або у власність замовнику, а також до позбавлення права Одеської міської ради, як власника, на розпорядження та користування земельною ділянкою відповідно до закону.
За таких обставин, суди дійшли вірного висновку про скасування реєстрації декларації від 21.09.2012 р. № ОД 14212171717 про готовність об'єкта до експлуатації, розташованого у м. Одесі по скв. Старобазарному 1а.
Враховуючи викладене, судова колегія дійшла висновку, що при вирішенні справи судами першої та апеляційної інстанцій вірно застосовані норми матеріального та процесуального права. Доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують. За таких обставин підстав для задоволення касаційної скарги судова колегія не вбачає.
Згідно із ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Керуючись статтями 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України
УХВАЛИЛА:
Касаційну скаргу Приватного підприємства Фірми "Топаз" залишити без задоволення.
Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2013 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 20 лютого 2014 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута в порядку ст.ст. 235 - 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.