Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Ситникова О.Ф.(суддя-доповідач),

Малиніна В.В.,

Швеця В.В.,

розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Івано-Франківської області до Відділу державної виконавчої служби Івано-Франківського міського управління юстиції про визнання дій державного виконавця протиправними та зобов'язання вчинити дії за касаційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Івано-Франківської області на ухвалу Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 07 серпня 2014 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 07 жовтня 2014 року, -

У серпні 2014 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відділу державної виконавчої служби Івано-Франківського міського управління юстиції про визнання дій державного виконавця Круць Л.Ю. щодо відмови у прийнятті до провадження виконавчого документу та у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання постанови Івано-Франківського міського суду від 05.03.2014 року по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_4 за ст. 130 ч.1 КУпАП та стягнення з нього судового збору в дохід державного бюджету України, скасування постанови про відмову у прийнятті до провадження виконавчого документу, зобов'язання переглянути заяву ДПІ у м. Івано-Франківську про відкриття виконавчого провадження.

Ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 07.08.2014 року позовну заяву повернуто позивачу на підставі вимог п.6. ч.3 ст. 108 КАС України.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 07 жовтня 2014 року залишено без змін ухвалу Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 07 серпня 2014 року.

Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанції, Державна податкова інспекція у м. Івано-Франківську Івано-Франківської області звернулась з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, суд, в межах ст. 220 КАС України, дійшов до висновку про залишення касаційної скарги без задоволення з таких підстав.

Постановляючи ухвалу про повернення адміністративного позову, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області з висновком якого погодився апеляційний адміністративний суд, виходили з того, що дана справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень судів у справах про притягнення особи до адміністративної відповідальності в порядку Кодексу України про адміністративні правопорушення (80731-10) не входить до переліку адміністративних справ, які предметно підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам згідно ст. 18 КАС України.

З таким висновком погоджується колегія суддів Вищого адміністративного суду України, на підставі наступного.

Відповідно до частини першої статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Із частини другої статті 18 КАС України випливає, що справи, у яких однією зі сторін є орган державної влади, інший державний орган, їх посадова чи службова особа, підсудні окружним адміністративним судам.

Тому позовні заяви стосовно рішень, дій або бездіяльності державних виконавців та посадових осіб Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України та відділів державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі, районних, міських (міст обласного значення), районних у містах відділів державної виконавчої служби відповідних управлінь юстиції підсудні окружним адміністративним судам, оскільки відповідачем у таких справах є відповідний орган державної виконавчої служби, незалежно від того, чи оскаржуються рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби. У зв'язку з цим правила частини третьої статті 18 КАС України для визначення предметної підсудності зазначеної категорії справ не підлягають застосуванню.

Відповідно до частини другої статті 19 КАС України адміністративні справи з приводу оскарження правових актів індивідуальної дії, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об'єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача, або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача.

Зазначена норма підлягає застосуванню при визначенні підсудності справ з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби незалежно від статусу позивача - фізичної чи юридичної особи та виконавчого документа, в тому числі незалежно від адміністративного суду, рішення якого примусово виконується, і основним у цьому є те, щоб оскаржуване рішення, дія чи бездіяльність були прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об'єднань). Позивач може вибрати за вказаних умов лише окружний адміністративний суд, оскільки такі справи предметно підсудні тільки цим місцевим судам.

Згідно пункту 6 частини 3 статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, яка діяла на момент звернення позивача до суду) позовна заява повертається позивачеві, якщо справа не підсудна цьому адміністративному суду.

Враховуючи, що позивач оскаржує дії та рішення Відділу державної виконавчої служби Івано-Франківського міського управління юстиції, суд касаційної інстанції погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про те, що реалізація порушеного права за даним предметом позову вирішується відповідним окружним адміністративним судом.

Вищий адміністративний суд України, в межах касаційної скарги, повністю погоджується із висновками суду попередніх інстанцій та вважає, що доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду, тому вимоги касаційної скарги не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 224, 231 КАС України суд, -

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Івано-Франківської області залишити без задоволення, а ухвалу Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 07 серпня 2014 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 07 жовтня 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та оскарженню не підлягає.