Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючий суддя Голяшкін О.В. (доповідач),

судді Заяць В.С.,

Черпіцька Л.Т.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2012 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2014 року у справі за позовом прокурора Кіровського району м.Дніпропетровська в інтересах держави в особі Державної інспекції з енергозбереження до Публічного акціонерного товариства "Дніпропетровський трубний завод", третя особа: Територіальне управління Державної інспекції з енергозбереження по Дніпропетровській області, про стягнення заборгованості,-

У травні 2008 року прокурор Кіровського району м.Дніпропетровська в інтересах Державної інспекції з енергозбереження (правонаступник - Державне агентство з енергоефективності та енергозбереження України) звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства "Дніпропетровський трубний завод", третя особа - Територіальне управління Державної інспекції з енергозбереження по Дніпропетровській області, просив стягнути з відповідача в доход Державного бюджету України 11287383,08 грн. плати за нераціональне використання паливно-енергетичних ресурсів.

В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначав про виявлення Державною інспекцією з енергозбереження під час проведення комплексної перевірки раціонального використання паливно-енергетичних ресурсів Відкритим акціонерним товариством "Дніпропетровський трубний завод" перевитрат природного газу, що є порушенням вимог ст.10, п.п."е", "є" ст. 11, ст. 17 Закону України "Про енергозбереження", постанови КМУ від 02 вересня 1993 року № 699 (699-93-п) "Про заходи щодо ефективного використання газу та інших ресурсів в народному господарстві", постанови КМУ від 07 липня 2000 року № 1071 "Про деякі заходи щодо раціонального використання паливно-енергетичних ресурсів" (1071-2000-п) . За результатами перевірки винесено постанову про підвищену плату за нераціональне використання газу та інших паливно-енергетичних ресурсів від 31 березня 2008 року № 18-5/3.22-20 на суму 11287383,08 грн., яка відповідачем не виконана.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2012 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2014 року, в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Рішення судів попередніх інстанцій мотивовано недоведеністю позовних вимог та визнання у судовому порядку недійсною постанови від 31 березня 2008 року № 18-5/3.22-20 про сплату 11287383,08 грн. підвищеної плати за перевитрати паливно-енергетичних ресурсів.

Не погоджуючись з ухваленими у справі рішеннями, Державне агентство з енергоефективності та енергозбереження України звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судові рішення, прийняти нове рішення, яким задовольнити адміністративний позов прокурора.

Заперечення на касаційну скаргу не надходили.

Заслухавши доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено та із матеріалів справи вбачається, що Територіальним управлінням Державної інспекції з енергозбереження по Дніпропетровській області проведено комплексну перевірку раціонального використання паливно-енергетичних ресурсів у Відкритому акціонерному товаристві "Дніпропетровський трубний завод".

За результатами перевірки 31 березня 2008 року складено акт комплексної перевірки використання паливно-енергетичних позивачем газу та інших паливно-енергетичних ресурсів № 18-5/3.21-24, яким виявлено перевитрати природного газу за рахунок: недотримання технологічної дисципліни недодержання роботи котла типу ПКБМ-10/8 інв. № 43561 у відповідності до режимної карти (зниження К.К.Д. котлоагрегату); недотримання технологічної дисципліни - недодержання роботи кільцевих печей № № 1,2 у відповідності до режимних карт (перевитрат понад встановленої нормативної питомої витрати палива на нагрів заготовок); перевищення норм питомих витрат на виробництво труб сталевих.

Виявлені перевитрати порушують вимоги ст. 10, п.п."е", "є" ст. 11, ст. 17 Закону України "Про енергозбереження", постанови Кабінету Міністрів України від 02 вересня 1993 року № 699 (699-93-п) "Про заходи щодо ефективного використання газу та інших ресурсів в народному господарстві", постанови Кабінету Міністрів України від 07 липня 2000 року № 1071 "Про деякі заходи щодо раціонального використання паливно-енергетичних ресурсів" (1071-2000-п) .

На підставі акту № 18-5/3.21-24 Територіальним управлінням державної інспекції з енергозбереження по Дніпропетровській області винесено постанову від 31 березня 2008 року № 18-5/3.22-20 про застосування економічних заходів за нераціональне (неефективне) використання паливно-енергетичних ресурсів Відкритим акціонерним товариством "Дніпропетровський трубний завод" на суму 11287383,08 грн.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06 грудня 2010 року у справі № 2а-5881/08/0470, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 13 вересня 2012 року № К-41552, задоволено адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Дніпропетровський трубний завод", визнано недійсною постанову Державної інспекції з енергозбереження від 31 березня 2008 року № 18-5/3.22-20 про сплату підвищеної плати за нераціональне використання газу та інших паливно-енергетичних ресурсів.

Відповідно до ч.1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Постанова від 31 березня 2008 року № 18-5/3.22-20 про сплату підвищеної плати за нераціональне використання газу та інших паливно-енергетичних ресурсів вищевказаними судовими рішеннями визнано недійсною з підстав недоведеності факту марнотратного споживання відповідачем паливно-енергетичних ресурсів та необґрунтованості застосування до відповідача економічних санкцій.

Враховуючи, що постанову Державної інспекції з енергозбереження від 31 березня 2008 року № 18-5/3.22-20 про сплату підвищеної плати за нераціональне використання газу та інших паливно-енергетичних ресурсів, яка була підставою для звернення прокурора до суду з позовом про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Дніпропетровський трубний завод" 11287383,08 грн., визнано недійсною, колегія суддів вважає правильними рішення судів попередніх інстанцій про відмову у задоволенні позовних вимог прокурора.

Виходячи із визначених ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України меж перегляду судових рішень, за якими суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, у судової колегії відсутні підстави спростування встановлених судами обставин справи, тоді як доводи касаційної скарги не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваних рішень судами попередніх інстанцій порушені або неправильно застосовані норми матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ч.3 ст. 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України,-

Касаційну скаргу Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України відхилити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2012 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту ухвалення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.