Колегія Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого - судді: Олексієнка М.М.,

суддів: Швеця В.В., Штульман І.В.,

здійснивши в касаційному порядку попередній розгляд справи за адміністративним позовом Одеського міського центру зайнятості (далі - Одеський МЦЗ) до комунального підприємства "Житлово-комунальний сервіс "Фонтанський" (далі - КП "ЖКС "Фонтанський") про стягнення штрафу за касаційною скаргою представника КП "ЖКС "Фонтанський" на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 09 січня 2013 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 10 вересня 2013 року, -

У жовтні 2012 року представник Одеського МЦЗ звернувся в суд з позовом про стягнення з КП "ЖКС "Фонтанський" штрафу в сумі 372843,32 грн. за неповідомлення про фактичне вивільнення працівників.

Посилався на те, що відповідачем у порушення вимог пункту 5 статті 20 Закону України від 1 березня 1991 року № 803-ХІІ "Про зайнятість населення" (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі Закон - № 803-XII) не повідомлено в письмовій формі про фактичне вивільнення працівників.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 09 січня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 10 вересня 2013 року, позов задоволено. Стягнуто з КП "ЖКС "Фонтанський" на користь позивача штраф у сумі 372843,32 грн.

У касаційній скарзі представник відповідача, з посиланням на порушення норм матеріального та процесуального права, допущені судами, просить попередні рішення судів скасувати і ухвалите нове про відмову в позові. Вказує на те, що ним своєчасно направленні звіти по формі № 4-ПН, що підтверджується повідомлення про вручення поштового відправлення.

З'ясувавши обставини справи в межах, передбачених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України (2747-15) ), колегія суддів приходить до висновку відмову в задоволенні касаційної скарги з урахуванням наступного.

Як установлено судами, Інспекцією по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення Одеського обласного центру зайнятості складено акт від 13.09.2012 року № 12-16/14 про порушення КП "ЖКС "Фонтанський" вимог пункту 5 статті 20 Закону № 803-ХІІ, що полягало у вивільненні 16 працівників у зв'язку із скороченням чисельності штату за пунктом 1 статті 40 КЗпП України без подання до Одеського МЦЗ звіту за формою 4-ПН (факт) про фактичне вивільнення працівників.

У зв'язку з цим до відповідача застосовані штрафні санкції в розмірі річної заробітної плати звільнених працівників, що становить 372843,32 грн.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що відповідач не надав жодного належного доказу у підтвердження своїх доводів щодо направлення вказаних звітів.

Такий висновок є обґрунтованим і законним.

Відповідно до частини першої пункту 5 статті 20 Закону № 803-ХІІ при вивільненні працівників (у тому числі працюючих пенсіонерів та інвалідів) у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці, у тому числі ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням підприємств, установ, організацій, скороченням чисельності або штату працівників, підприємства, установи, організації, незалежно від форми власності, повідомляють про це не пізніш як за два місяці в письмовій формі державну службу зайнятості, вказуючи підстави і строки вивільнення, найменування професій, спеціальностей, кваліфікації, розмір оплати праці, а в десятиденний строк після вивільнення - направляють списки фактично вивільнених працівників, зазначаючи в них інвалідів.

У разі неподання або порушення строків подання цих даних стягується штраф у розмірі заробітної плати за кожного вивільненого працівника.

Судами встановлено, що дані про надходження звіту за формою № 4-ПН до Одеського МЦЗ відсутні.

За правилами пунктів 2, 3, 4 постанови Кабінету Міністрів України від 28 липня 1997 року № 799 "Про затвердження Порядку оформлення поштових відправлень з вкладенням матеріалів звітності, розрахункових документів і декларацій" (799-97-п) звіти, розрахункові документи і декларації приймаються до відправлення листами (посилками, бандеролями) з оголошеною цінністю з позначкою "Звіт" та з рекомендованим повідомленням про вручення. Поштові відправлення з вкладенням звітів приймають поштамти, вузли та відділення поштового зв'язку. Поштові відправлення здаються безпосередньо до підприємств поштового зв'язку у відкритому вигляді з описом вкладення.

Пунктом 8 цієї постанови передбачено, що під час приймання поштових відправлень працівник поштового зв'язку: обов'язково перевіряє правильність написання адреси одержувача і відправника на поштовому відправленні та повідомленні про вручення, наявність позначки "Звіт", оформлення опису вкладення поштового відправлення; звіряє вкладення з описом, підписує опис та робить на ньому відбиток календарного штемпеля.

Один примірник опису працівник вкладає в поштове відправлення, другий повертає відправникові, запаковує, зважує, визначає вартість, проставляє на повідомленні про вручення необхідні реквізити та видає відправникові квитанцію.

Як убачається з матеріалів справи, відповідачем не надано поштові квитанції, опис вкладень або інші докази, які б підтверджували направлення звітів, а тому позивачем правомірно застосовано штрафні санкцій.

Відповідно до частини першої статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується її вимога чи заперечення.

Посилання відповідача про наявність повідомлення про вручення поштових відправлень, за якими направлявся звіт, є безпідставними, оскільки відповідно до наданої Одеською дирекцією ДППЗ "Укрпошта" інформації, зазначені поштові відправлення не мають жодного відношення до сторін по справі.

Доводи касаційної скарги висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують.

На підставі наведеного, керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

Касаційну скаргу комунального підприємства "Житлово-комунальний сервіс "Фонтанський" відхилити, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 09 січня 2013 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 10 вересня 2013 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає, проте може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.