Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Суддів:Черпіцької Л.Т. Розваляєвої Т.С. Маслія В.І.

розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами адміністративну справу за касаційною скаргою Державної фінансової інспекції в Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17.06.2014 р. та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 02.09.2014 р. у справі № 820/3077/14 за позовом Державного підприємства завод "Електроважмаш" до Державної фінансової інспекції в Харківській області, третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю "Європейське" про скасування вимоги, -

Державне підприємство завод "Електроважмаш" звернулось з позовом, в якому, з урахуванням уточнень, просило частково визнати незаконним та скасувати п.9, п.10, п.11, п.12 вимоги Державної фінансової інспекції в Харківській області № 06-25/407 від 15.01.2014 р.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що не вчиняв правопорушень законодавства у сфері господарювання, використання бюджетних коштів, списання у виробництві матеріалів, бухгалтерського обліку, нарахування зарплати тощо, про які згадується в акті ревізії № 06-25/407 від 15.01.2014 р.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 17.06.2014 р., залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 02.09.2014 р., позовні вимоги задоволено. Скасовано пункти 9, 10, 11, 12 вимоги Державної фінансової інспекції в Харківській області від 15.01.2014 року № 06/25/407.

На постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17.06.2014 р. та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 02.09.2014 р. надійшла касаційна скарга Державної фінансової інспекції в Харківській області, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, ставиться питання про їх скасування та прийняття нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що на виконання п. 1.1.4.3 Плану контрольно-ревізійної роботи ДФІ в Харківській області на ІІІ квартал 2013 р. та на підставі направлення від 12.09.2013 р. № 1239, виданого начальником ДФІ у Харківській області, працівниками ДФІ у Харківській області проведена планова ревізія фінансово-господарської діяльності ДП "Електроважмаш" за період з 01.07.2011 р. по поточний звітний місяць 2013 р., результати якої оформлені актом № 06-12/53 від 06.12.2013 р.

15.01.2014 р. ДФІ в Харківській області, посилаючись на вказаний вище акт ревізії, видав спірну вимогу № 06-25/407, якою, зокрема:

п.9 Забезпечити відшкодування за рахунок винних осіб збитків, нанесених підприємству, внаслідок понаднормового списання у виробництві матеріалів на загальну суму 235 792,38 грн.

п.10 Забезпечити надходження коштів від ТОВ "Європейське" на розрахунковий рахунок ДП завод "Електроважмаш", що сталося внаслідок завищення вартості виконаних підрядником ТОВ "Європейське" робіт в сумі 7 407,00 грн.

п.11 Забезпечити відшкодування у порядку та розмірах передбачених ст. 131- 136 КЗпП України від 10.12.1971 № 322-VІІІ зайво виплаченої заробітної плати в сумі 297 405,28 грн.

п.12 Забезпечити відшкодування внесків до державних цільових фондів (єдиного внеску), що сталося внаслідок необґрунтованого нарахування та виплати заробітної плати, або провести коригування суми внесків в рахунок майбутніх платежів на суму 114 620,00 грн.

Розглядаючи справу та задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, виходив з протиправності зазначених пунктів вимоги та правомірності дій позивача.

Однак колегія суддів вважає такі висновки судів передчасними, враховуючи наступне.

Згідно з Положенням про Державну фінансову інспекцію України, затвердженим Указом Президента України від 23 квітня 2011 року № 499/2011 (499/2011) (далі - Положення) Державна фінансова інспекція України (далі - Держфінінспекція України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.

Держфініспекція утворена шляхом реорганізації Головного контрольно-ревізійного управління України відповідно до Указу Президента України від 9 грудня 2010 року № 1085/2010 (1085/2010) .

Частиною першою статті 1 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" встановлено, що головним завданням державної контрольно-ревізійної служби є здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності в міністерствах та інших органах виконавчої влади, в державних фондах, у бюджетних установах і у суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують (отримували в періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно, виконанням місцевих бюджетів, розроблення пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому.

Держфінінспекція України відповідно до покладених на неї завдань вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальність винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших підконтрольних установ усунення виявлених порушень законодавства; звертається до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів '…' (підпункт 4 пункту 4 Положення).

Відповідно до пункту 6 Положення Держфінінспекція України для виконання покладених на неї завдань має право в установленому порядку, зокрема, пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства; при виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.

Також Положенням установлено, що Держфінінспекція України має право звернутися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Зазначені норми кореспондуються з положеннями пункту 7 статті 10 Закону № 2939-ХІІ, згідно з якими державній контрольно-ревізійній службі надано право пред'являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.

Процедуру проведення інспектування в міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і у суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували в період, який перевіряється) кошти з бюджетів всіх рівнів, державних фондів або використовують (використовували у період, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), а на підставі рішення суду - в інших суб'єктів господарювання визначає Порядок проведення інспектування (пункт 1 цього Порядку).

За правилами пункту 2 зазначеного Порядку інспектування полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності об'єкта контролю і проводиться у формі ревізії, яка повинна забезпечувати виявлення фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб.

За змістом частини шостої статті 2 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" порядок проведення Держфінінспекцією державного фінансового аудиту та інспектування встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Так, за правилами пунктів 45, 46 Порядку проведення інспектування у міру виявлення ревізією порушень законодавства посадові особи органу державної контрольно-ревізійної служби, не чекаючи закінчення ревізії, мають право усно рекомендувати керівникам об'єкта контролю невідкладно вжити заходів для їх усунення та запобігання у подальшому. Якщо ж вжитими в період ревізії заходами не забезпечено повне усунення виявлених порушень, контролюючим органом у строк не пізніше ніж 10 робочих днів після реєстрації акта ревізії, а у разі надходження заперечень (зауважень) до нього - не пізніше ніж 3 робочих дні після надіслання висновків на такі заперечення (зауваження) надсилається об'єкту контролю письмова вимога щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства із зазначенням строку зворотного інформування.

Згідно з пунктом 50 цього Порядку за результатами проведеної ревізії у межах наданих прав контролюючі органи вживають заходів для забезпечення, зокрема, звернення до суду в інтересах держави щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження і використання активів, а також стягнення у дохід держави коштів, одержаних за незаконними договорами, без встановлених законом підстав або з порушенням вимог законодавства.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що органу державного фінансового контролю надано можливість здійснювати контроль за використанням коштів державного і місцевого бюджету та у разі виявлення порушень законодавства пред'являти обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень.

При виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, та звернутися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Вимога органу державного фінансового контролю спрямована на корегування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства і у цій частині вона є обов'язковою до виконання. Що стосується відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги. Такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

На підставі наведеного колегія суддів дійшла висновку про наявність у органу державного фінансового контролю права заявляти вимогу про усунення порушень, виявлених у ході перевірки підконтрольних установ, яка обов'язкова до виконання лише в частині усунення допущених порушень законодавства і за допомогою якої неможливо примусово стягнути виявлені в ході перевірки збитки.

В порядку адміністративного судочинства може бути оскаржене лише таке рішення, яке породжує безпосередньо права чи обов'язки для позивача.

У справі, що розглядається, Інспекція пред'явила вимоги, які вказують на виявлені збитки, їхній розмір та їх стягнення.

Зважаючи на те, що збитки стягуються у судовому порядку за позовом органу державного фінансового контролю, правильність їх обчислення перевіряє суд, який розглядає цей позов, а не позов підконтрольної установи про визнання вимоги протиправною.

Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права вже була висловлена колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у постановах від 15 квітня 2013 року, 13 травня 2013 року, 20 травня 2014 року та від 20 січня 2015 року (справи №№ 21-40а14, 21-89а14, 21-93а14, 21-603а14 відповідно).

Таким чином, оскільки обставини справи встановлені з достатньою повнотою, але судові рішення ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права, вони підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення.

Керуючись статтями 220, 222, 229, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України

Касаційну скаргу Державної фінансової інспекції в Харківській області задовольнити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17.06.2014 р. та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 02.09.2014 р. скасувати та ухвалити нове рішення.

В позові Державного підприємства завод "Електроважмаш" до Державної фінансової інспекції в Харківській області, третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю "Європейське" про скасування вимоги - відмовити.

постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута в порядку ст.ст. 235- 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.