Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Бутенка В.І (доповідач), Олексієнка М.М., Штульман І.В.,

провівши в порядку касаційного провадження попередній розгляд адміністративної справи за позовом ОСОБА_4 до Державної митної служби України (далі - ДМС України), Дніпропетровської митниці про скасування наказу та поновлення на посаді,

У лютому 2012 року позивач звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просив визнати протиправними і скасувати наказ Дніпропетровської митниці від 10.01.2012 року № 22-к і наказ ДМС України від 10.01.2012 року № 28-к "Про припинення перебування на державній службі" в частині припинення перебування на державній службі в митних органах України ОСОБА_4; поновити позивача на державній службі в митних органах України на посаді головного інспектора сектору № 4 відділу контролю митної вартості та класифікації товарів Дніпропетровської митниці; стягнути з Дніпропетровської митниці на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 березня 2012 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05 лютого 2013 року, позов задоволено частково.

Визнано протиправними та скасовано накази Дніпропетровської митниці від 10.01.2012 року № 22-к і ДМС України від 10.01.2012 року № 28-к "Про припинення перебування на державній службі" в частині припинення перебування на державній службі в митних органах України ОСОБА_4, поновлено позивача на посаді головного інспектора сектору №4 відділу контролю митної вартості та класифікації товарів Дніпропетровської митниці та зобов'язано Дніпропетровську митницю нарахувати і виплатити на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу.

В касаційній скарзі Дніпропетровська митниця, посилаючись на порушення судами першої і апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення цих судів і відмовити в задоволенні позову.

Колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач проходив службу в митних органах. Наказами Дніпропетровської митниці від 10.01.2012 року № 22-к і ДМС України від 10.01.2012 року № 28-к "Про припинення перебування на державній службі" припинено перебування позивача на державній службі в митних органах з підстав порушення присяги державного службовця.

Вказані рішення відповідачами було прийнято за результатами службового розслідування, проведеного відповідно до наказу Дніпропетровської митниці від 15.12.2011 року № 874.

Комісією з проведення службової перевірки було встановлено факти несумлінного виконання службових обов'язків посадовими особами Дніпропетровської митниці, зокрема, позивачем, що були допущені ними під час здійснення митного контролю та митного оформлення товарів і призвело до порушення вимог законодавства України і матеріальних збитків державі.

Відповідно до положень статті 569 Митного кодексу України правовий статус посадових осіб митної служби України, їх права та обов'язки визначаються Конституцією України (254к/96-ВР) , цим Кодексом, а в частині, що не регулюється ним, - Законом України "Про державну службу" (3723-12) .

Припинення державної служби на підставі п. 6 ч. 1 ст. 30 Закону України "Про державну службу" (порушення присяги) є крайнім заходом відповідальності державного службовця, який виходить за межі дисциплінарної відповідальності, а тому, якщо підставою для припинення державної служби є порушення посадовою особою митної служби службової дисципліни, неможливість застосування за таке порушення до посадової особи заходів дисциплінарного впливу аж до звільнення з митного органу, повинно бути мотивовано.

Статтею 21 Дисциплінарного статуту митної служби України (2805-15) (далі - Статут) встановлено, що порушення службової дисципліни - протиправне, винне (умисне чи необережне) діяння (дія чи бездіяльність) посадової особи митної служби, тобто невиконання урочистого зобов'язання посадових осіб митної служби, зокрема невиконання або неналежне виконання нею своїх службових обов'язків, перевищення повноважень, порушення обмежень і заборон, установлених законодавством з питань проходження служби в митних органах, або вчинення інших дій які дискредитують не тільки посадову особу митної служби, а й митну службу України.

Згідно п. 1 ст. 22 Статуту (2805-15) до діянь, які є порушеннями службової дисципліни, зокрема, належать порушення вимог законів та інших нормативно-правових актів України з питань митної справи, державної служби, а також наказів та розпоряджень безпосередніх та/або прямих керівників. Наказом Державної митної служби України від 13.08.2010 року № 918 (z0154-11) затверджено Інструкцію про порядок організації та проведення службового розслідування і службової перевірки в митній службі України, яка визначає приводи, підстави, мету, порядок призначення і проведення службового розслідування (службової перевірки) в митній службі України, документування й оформлення його результатів, прийняття за ним рішення, виконання цих рішень, формування матеріалів службового розслідування (службової перевірки) у справи, а також права та обов'язки посадових осіб митної служби України під час їх проведення.

Застосування заходів дисциплінарного впливу до посадових осіб митної служби України чітко урегульовано розділом 4 Статуту (2805-15) , який визначає види дисциплінарних стягнень і порядок їх застосування, що має наслідком забезпечення належного захисту законних прав та інтересів працівників при вирішенні питань їх дисциплінарної відповідальності.

Відповідно до підпункту 1 пункту 28 Статуту (2805-15) звільнення посадової особи митної служби може мати місце в разі порушення посадовою особою митної служби вимог законів та інших нормативно-правових актів України з питань митної справи, що призвело до заподіяння матеріальних збитків державі, територіальній громаді, юридичним чи фізичним особам. Закон України "Про Дисциплінарний статут митної служби України" (2805-15) є спеціальним нормативним актом щодо врегулювання правовідносин, пов'язаних із застосування заохочень та дисциплінарних стягнень для посадових осіб митної служби, у тому числі їх звільнення, а відтак його норми мають пріоритет над іншими правовими нормами загального характеру, зокрема, Законом України "Про державну службу" (3723-12) .

Зазначені у наказі про звільнення позивача з посади і припинення перебування на державній службі порушення, які кваліфіковані як несумлінне виконання основних обов'язків державного службовця та своїх службових обов'язків, прямо підпадають під порушення службової дисципліни, визначені у п. 1 ст. 22 Статуту (2805-15) , за вчинення яких можуть бути застосовані види дисциплінарних стягнень, визначених ст. 23 цього Статуту (2805-15) .

Колегія суддів погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій, що відповідачами належними і допустимими доказами не доведено чи дійсно зі сторони позивача мали місце порушення щодо переміщення через митний кордон товарів чи вантажів поза митним контролем, встановлення умисності допущених ним порушень і настання тяжких наслідків, які мали місце внаслідок допущеного порушення.

Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку, що позивач під час здійснення митного контролю та митного оформлення товарів не допустив порушень посадової інструкції, у його діях відсутні ознаки діянь, що підпадають під ознаки порушення Присяги державного службовця, а тому відсутні правові підстави для звільнення.

Частиною 2 ст. 235 КЗпП України встановлено, що при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу, або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік.

При таких обставинах колегія суддів вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про часткове задоволення позовних вимог, оскільки ці вимоги підтверджені встановленими обставинами справи і наявними в матеріалах справи доказами.

Доводи касаційної скарги зроблених цими судами висновків не спростовують.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що підстав для скасування чи зміни оскаржених судових рішень не вбачається.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 КАС України, суд -

Касаційну скаргу Дніпропетровської митниці залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 березня 2012 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05 лютого 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.