Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючої: Гончар Л.Я.,

Суддів: Конюшка К.В.,

Чалого С.Я.,

розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами адміністративну справу за касаційними скаргами Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві та Київської регіональної митниці на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 листопада 2012 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2013 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "МетроМетТрейд" до Київської регіональної митниці, Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови, стягнення коштів,

Товариство з обмеженою відповідальністю "МетроМетТрейд" звернулось до суду з позовом до Київської регіональної митниці, Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві про визнання протиправними та скасування рішення Київської регіональної митниці від 09.08.2012 № 100190000/2012/312717/2 про коригування митної вартості товару, картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України від 09.08.2012 № 100190000/2/02334 та стягнення з Державного бюджету України на користь позивача суми надмірно сплаченого податку на додану вартість у розмірі 72390,34 грн.

Позовні вимоги мотивовано тим, що Київською регіональною митницею протиправно, на підставі хибного висновку щодо заниження позивачем митної вартості товарів, що ввозилися на територію України, прийнято необґрунтоване рішення щодо її коригування, що призвело до надмірної сплати позивачем податку на додану вартість у розмірі 72390,34 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 листопада 2012 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2013 року, позов задоволено: визнано протиправними та скасовано рішення Київської регіональної митниці про коригування митної вартості товарів від 09.08.2012 № 100190000/2012/312717/2 та картку Київської регіональної митниці відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України від 09.08.2012 № 100190000/2/02334; стягнуто на користь товариства з обмеженою відповідальністю "МетроМетТрейд" надміру сплачені суми податку на додану вартість у розмірі 72390,34 грн. з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві; вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

У поданих касаційних скаргах Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві та Київська регіональна митниця із посиланням на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просили скасувати оскаржувані судові рішення судів попередніх інстанцій та постановити нове, яким відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційних скарг, правильність правової оцінки обставин справи та застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що скарги підлягають частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що між закритим акціонерним товариством "Медиалпром" (Росія, продавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "МетроМетТрейд" (покупець) укладено контракт від 22.07.2012 № 20/07-12, згідно з яким продавець зобов'язується поставити, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити кольоровий металопрокат (товар) відповідно до умов цього Контракту і додатків до нього, які є невід'ємними частинами цього Контракту. Асортимент, кількість і вартість товару визначається по кожній поставці товару окремо Специфікаціями, які є невід'ємними частинами цього контракту (пункт 1 контракту). Ціна на товар встановлюється в Євро і визначається Специфікаціями, які є невід'ємними додатками до цього контракту. Ціна на товар формується згідно з правилами Інкотермс 2010, в залежності від конкретних умов поставки, визначеного в пункті 4 контракту (п. 2.1 контракту). Ціна товару, вказана в Специфікаціях, є твердою і не підлягає зміні (п. 2.2 контракту). Загальна вартість контракту не повинна перевищувати 5 млн. Євро (п. 2.3 контракту). Платежі за товар, що поставляється згідно даного Контракту, здійснюються в Євро, на підставі інвойсу (п. 3.1 контракту).

Згідно із Специфікацією від 01.08.2012 № 20/07-12-001 позивачем придбано у вказаного контрагента партію товару (мідний металопрокат) визначеного найменування, кількості, ціни за одиницю і вартості. Загальна вартість партії складає 151188,21 Євро. Продавцем виписано комерційний інвойс від 01.08.2012 № 20/07-12-001 на загальну суму 151188,21 Євро та рахунок-фактуру від 02.08.2012 № 56 на цю ж суму.

Даний товар і відповідні товаросупровідні документи подано до митного оформлення згідно з ВМД від 07.08.2012 № 100190000/2012/329052. Відповідно до декларації митної вартості (ДМВ-1) від 07.08.2012 митна вартість товару визначено за першим методом, за ціною угоди, у розмір 1495937,04 грн. (151188,21 Євро).

Київською регіональною митницею на підтвердження заявленої митної вартості від декларанта витребувано додаткові документи, про що на зворотному боці ДМВ-1 зроблено відповідну відмітку, а саме: договори з третіми особами, пов'язані з договором про поставку товару, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснювалися за умовами, визначеними договором; виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прас-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями та, або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини, про що зроблено відповідний запис

Представником декларанта на зворотному боці ДМВ-1 вчинено запис від 09.08.2012 про неможливість надання затребуваних документів, а також зазначив про проведення процедури консультацій.

Київською регіональною митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 09.08.2012 №100190000/2012/312717/2, згідно з яким скориговано митну вартість товарів та визначено її на рівні 188001,14 Євро, у т.ч.: товар 1 -62166,62 Євро, товар 2 -26845,80 Євро, товар 3 -3881,30 Євро, товар 4 -18736,33 Євро, товар 5 -21420,96 Євро, товар 6 - 54950,13 Євро.

Як зазначено в графі 33 цього рішення, його прийнято з підстав відмови декларанта від подання додаткових документів та наявності у митниці сумнівів щодо достовірності відомостей, необхідних для підтвердження заявленої митної вартості. Митна вартість товару 3 визначена за методом 2а та ґрунтується на раніше визнаній митним органом митній вартості з ідентичними товарами (ВМД від 07.06.2012 № 206050000/2012/3237). Митна вартість товарів 1, 2,4,5,6 визначена за методом 2б та ґрунтується на раніше визнаній митним органом митній вартості з подібними (аналогічними) товарами (ВМД від 06.08.2012 № 901030000/2012/906, від 27.06.2012 № 806010000/2012/202115, від 30.07.2012 № 112030000/201214412).

Київською регіональною митницею винесено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України від 09.08.2012 № 100190000/2/02334, згідно з якою в якості умов, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення та пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України, вказано на необхідність здійснення митного оформлення із поданням вантажної митної декларації, заповненої із врахуванням рішення від 09.08.2012 № 100190000/2012/312717/2.

Виходячи із визначеної відповідачем митної вартості товару, позивач подав до митного оформлення нову ВМД від 10.08.2012 № 100190000/2012/329501, згідно з якою здійснено митне оформлення товару і сплачено податок на додану вартість у більшому розмірі.

14.08.2012 позивач звернувся до Київської регіональної митниці з листом №14/08-12 про підтвердження заявленої ним первісної митної вартості товарів, до якого додав запитувані митницею документи згідно вказаного в листі переліку Також позивач додав інформацію про формування ціни на мідну продукцію.

Листом від 21.08.2012 № 14/2-11/21544 Київська регіональна митниця повідомила позивачу про відсутність підстав для перегляду рішення про коригування митної вартості товарів від 09.08.2012 № 100190000/2012/312717/2 та можливість його оскарження в судовому порядку, оскільки додатково надані позивачем документи не можуть бути підставою для визначення митної вартості оцінюваного товару.

Вказуючи на протиправність рішення про коригування митної вартості товару від 09.08.2012 № 100190000/2012/312717/2 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України від 09.08.2012 № 100190000/2/02334, товариство з обмеженою відповідальністю "МетроМетТрейд" звернулось до суду із даним позовом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з протиправності рішення митного органу про коригування митної вартості товарів та винесеної на підставі нього картки відмови як таких, що прийнято за наявності факту надання декларантом відповідачеві достовірних відомостей про визначення митної вартості за ціною угоди, які базувалися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддавалися обчисленню, а також за відсутності доведення з боку митного органу обґрунтованого сумніву щодо необхідності витруювання додаткових документів.

Стягуючи з Державного бюджету України на користь позивача надмірно сплачені митні платежі, суди попередніх інстанцій виходили з того, що така сплата обумовлена поданням декларантом нової вантажної митної декларації із зазначенням митної вартості відповідно до рішення митного органу, яке є протиправним.

Колегія суддів, виходячи з меж касаційного перегляду, встановлених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України, зважаючи на обставини, встановлені судами попередніх інстанцій на підставі доказів, досліджених під час судового розгляду справи, погоджується із позицією судів попередніх інстанцій щодо протиправності рішення митного органу про визначення митної вартості товару та винесеної на підставі нього картки відмови, у той же час вказує на передчасність висновків судів щодо наявності підстав для захисту прав позивача шляхом задоволення позовних вимог про стягнення з Державного бюджету України надмірно сплачених коштів.

Відповідно до статті 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 54 Митного кодексу України митний орган під час здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Статтею 53 Митного кодексу України встановлено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно з частиною третьою статті 53 Митного Кодексу України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.

Судами попередніх інстанцій із посиланням на докази, досліджені під час судового розгляду справи, встановлено, що позивачем надано відповідачу для митного оформлення імпортованого товару документи, що передбачені частиною другою статті 53 Митного кодексу України. Подані документи чітко ідентифікували оцінюваний товар та містили об'єктивні і достовірні дані, що піддавалися обчисленню,та підтверджували ціну товарів, що підлягала сплаті позивачем на користь продавця, -151188,21 Євро.

Судами попередніх інстанцій зазначено, що Київською регіональною митницею не спростовано судом контрактну ціну оцінюваних товарів у розмірі 151188,21 Євро, а також об'єктивну можливість і спроможність відповідача визначити на підставі наданих позивачем документів зазначену ціну товарів.

Відповідач не доведено наявності передбачених частиною третьою чи четвертою статті 53 Митного кодексу України підстав для витребування від позивача (декларанта) додаткових документів, а саме: відповідач не підтвердив належними доказами та аргументованими доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до частини другої статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом.

Згідно з частиною сьомою статті 54 Митного кодексу України у разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Враховуючи викладене, зважаючи на обставини, встановлені судами попередніх інстанцій на підставі доказів, досліджених під час судового розгляду справи, у тому числі, щодо надання декларантом митному органу достовірних відомостей про визначення митної вартості за ціною угоди, які базувалися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддавалися обчисленню, колегія суддів погоджується із позицією судів попередніх інстанцій щодо протиправності рішення про коригування митної вартості товару від 09.08.2012 № 100190000/2012/312717/2 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України від 09.08.2012 № 100190000/2/02334.

Одночасно з викладеним, враховуючи позицію Верховного Суду України, викладену в постанові від 15.04.2014 року (справа № 21-29а14), за змістом якої повернення суми надміру сплачених податків і зборів (обов'язкових платежів) має здійснюватися у передбаченому законодавством порядку, колегія суддів вказує на помилковість позиції судів попередніх інстанцій щодо наявності підстав для захисту прав та інтересів позивача у спірних правовідносинах шляхом задоволення вимог про стягнення коштів.

Відповідно до частини першої статті 225 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право змінити судове рішення, якщо у справі немає необхідності досліджувати нові докази або встановлювати обставини, а судове рішення, яке змінюється, є помилковим тільки в частині.

Враховуючи викладене, зважаючи не те, що у справі немає необхідності досліджувати нові докази або встановлювати обставини, а рішення судів попередніх інстанцій є помилковими лише в частині, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для зміни судових рішень.

Керуючись статтями 160, 167, 220, 221, 225, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

Касаційні скарги Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві та Київської регіональної митниці задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 листопада 2012 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2013 року змінити, скасувавши в частині стягнення на користь товариства з обмеженою відповідальністю "МетроМетТрейд" надміру сплачених сум податку на додану вартість у розмірі 72390,34 грн. з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві.

У вказаній частині у задоволенні позову відмовити.

В іншій частині постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 листопада 2012 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2013 року залишити без змін.

постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута в порядку статей 235- 238 Кодексу адміністративного судочинства України.