Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі

суддів: Мороз Л.Л.,

Горбатюка С.А.,

Шведа Е.Ю.,

розглянула в порядку письмового провадження касаційні скарги ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 17.01.2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 06.05.2014 року у справі за позовом Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області до ОСОБА_4 про зобов'язання вчинити певні дії,

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 в якому просив зобов'язати ОСОБА_4 знести за власний рахунок самочинно побудований об'єкт за адресою: АДРЕСА_1.

Постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 17.01.2014 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 06.05.2014 року, адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанції у справі, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 подали до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу у якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального та матеріального права, просять скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанції та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Розгляд касаційної скарги здійснено у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до пункту 2 частини 1 статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України у зв'язку з неприбуттям сторін у судове засідання.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційних скарг, проаналізувавши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційні скарги підлягають задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил ОСОБА_4 щодо будівництва об'єкту за адресою: АДРЕСА_1.

Так, за результатами перевірки встановлено, що на земельній ділянці, яка перебуває у власності громадянина ОСОБА_4 на час проведення перевірки збудовано 3-поверховий багатоквартирний житловий будинок.

Будівництво здійснюється на підставі Декларації про початок виконання будівельних робіт на будівництво індивідуального житлового будинку, зареєстрованої Інспекцією ДАБК у Київській області від 25.12.2012 року № 0821251915.

Інспекцією ДАБК у Київській області зареєстровано Декларацію про готовність об'єкту до експлуатації на "Будівництво індивідуального житлового будинку по АДРЕСА_1" № КС 142130250136 від 25.01.2013 року та згідно Витягу з державного реєстру прав на нерухоме майно "Про реєстрацію права власності на нерухоме майно" зареєстровано право власності на житловий будинок від 19.02.2013 року.

Разом з цим, на час проведення перевірки встановлено, що вищевказаний будинок експлуатується як багатоквартирний житловий будинок на 12 квартир.

Крім того, на час проведення перевірки прокладено підвідні інженерні мережі до житлового будинку (водопровід, каналізація, газопровід) по АДРЕСА_1. Роботи проведені без декларації про початок виконання будівельних робіт та без затвердженої проектної документації.

Громадянина ОСОБА_4 притягнуто до адміністративної відповідальності та вручено припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил № С-2604/10 від 26.04.2013 року з терміном виконання до 01.07.2013 року.

Позивач стверджує, що станом на 10.07.2013 року вимоги припису не виконано, чим порушено ст. 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

За результатами перевірки складений акт від 26.04.2013 року, та громадянина ОСОБА_4 на підставі матеріалів перевірки притягнуто до адміністративної відповідальності згідно з ч. 1, 12 ст. 96 Кодексу про адміністративні правопорушення.

Перевіркою 09.07.2013 року встановлено, що вимоги припису від 26.04.2013 року № С-2604/10 не виконано. 09.07.2013 року посадовою особою Інспекції була проведена позапланова перевірка виконання вимог припису від 26.04.2013 року № С-2604/10, наданого відповідачу, на об'єкті за адресою: АДРЕСА_1. За результатами даної перевірки встановлено, що вимоги припису від 26.04.2013 року № С-2604/10 не виконано.

За результатами позапланової перевірки складено акт від 09.07.2013 року та протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 11.07.2013 року № 2-Л-А-1107/1. Приписом від 11.07.2013 року Інспекцією зобов'язано відповідача усунути порушення містобудівного законодавства до 01.10.2013 року. Постановою по справі про адміністративне правопорушення від 25.07.2013 р. № А-2507/6, на відповідача на підставі ст. 188-42 накладено штраф у розмірі 6800,00 грн.

Враховуючи вищевикладене, позивач просить зобов'язати відповідача знести за власний рахунок самочинно побудований об'єкт за адресою: АДРЕСА_1.

Колегія суддів вважає висновки судів попередніх інстанцій про задоволення позову передчасними та необґрунтованими.

Як встановлено, за адресою: АДРЕСА_1 знаходиться багатоквартирний житловий будинок на 12 квартир.

Зокрема, як вбачається із договору купівлі-продажу від 06.03.2013 року, ОСОБА_3 придбав у власність 1/12 частину зазначеного будинку.

Відповідно до частини 2 статті 53 Кодексу адміністративного судочинства України треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача у будь-який час до закінчення судового розгляду, якщо рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов'язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням осіб, які беруть участь у справі. Якщо адміністративний суд при прийнятті позовної заяви, підготовці справи до судового розгляду або під час судового розгляду справи встановить, що судове рішення може вплинути на права і обов'язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору.

Отже, судове рішення у цій справі може вплинути на права і обов'язки осіб, що є власниками квартир будинку за адресою: АДРЕСА_1, зокрема ОСОБА_3.

Проте, судами не було перевірено склад осіб, на права яких може вплинути рішення у цій справі та не вирішено питання щодо залучення цих осіб до участі у справі.

Частинами 4 та 5 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України на суд покладається обов'язок вживати передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі.

Враховуючи, що передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями, оскаржувані судові рішення у справі підлягають скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції відповідно до частини 2 статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст. 220, 222, 227, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

Касаційні скарги ОСОБА_3 та ОСОБА_4 задовольнити.

Постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 17.01.2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 06.05.2014 року у цій справі скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.