Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі

головуючого: Мороз Л.Л.,

суддів: Горбатюка С.А.,

Шведа Е.А.,

розглянула у порядку письмового провадження касаційну скаргу Луганської митниці Міндоходів на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 01.11.2013 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 10.12.2013 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Авеню" до Луганської митниці Міндоходів, Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області, про визнання дій протиправними, скасування рішення, скасування картки відмови та стягнення надміру сплачених платежів з податку на додану вартість,

Товариство з обмеженою відповідальністю "Авеню" звернулось до суду з позовом до Луганської митниці Міндоходів, Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області про визнання протиправними дії Луганської митниці з видання рішення від 03.09.2013 року № 702000003/2013/000268/2 про коригування митної вартості товарів та скасування рішення Луганської митниці про коригування митної вартості товарів від 03.09.2013 року № 702000003/2013/000268/2, картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 03.09.2013 року № 702000003/2013/00253, стягнути з Луганської митниці кошти на відшкодування шкоди, завданої незаконним рішенням відповідача, а саме - суму надміру сплачених платежів з податку на додану вартість у розмірі 10380,04 грн.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 01.11.2013 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 10.12.2013 року, позовні вимоги задоволено частково. Скасовано рішення Луганської митниці про коригування митної вартості товарів від 03.09.2013 року № 702000003/2013/000268/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 03.09.2013 року № 702000003/2013/00253.

Не погоджуючись з судовими рішеннями першої та апеляційної інстанції у справі, Луганська митниця Міндоходів подала до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанції та прийняти нове рішення про відмову у позові.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 10.05.2012 між OUBAOLOON HONG KONG TOYS MANUFACTURING TRADING LIMITED (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Авеню" (Покупець) було укладено контракт № 1005, за умовами якого Продавець продає, а Покупець приймає та сплачує продукцію китайського виробництва - дитячі іграшки, на умовах FOB SHANTOU (ІНКОТЕРМС-2010) згідно зі специфікаціями, які є невід'ємною частиною контракту.

Згідно з п. 4.1 контракту вартість на весь асортимент кожної конкретної партії товару встановлюється у відповідності специфікації. Згідно з п. 4.4 контракту в ціну товару входить вартість упаковки, маркування, завантаження, оформлення сертифікату походження та експортної декларації. За умовами п. 4.5 Покупець сплачує вартість доставки до борту судна.

Згідно зі специфікацією від 10.07.2013 року № 1007 визначена вартість товару в сумі 62118,60 доларів США, вартість доставки до борта - 2097,96 доларів США, разом - 64216,56 доларів США.

Декларантом у митній декларації від 03.09.2013 року № 702200001/2013/012063 задекларована митна вартість у розмірі 513282,96 грн., сума ПДВ 20% - 113383,20 грн.

03.09.2013 року відповідач витребував у декларанта додаткові документи: виписку з бухгалтерської документації (стосовно формування ціни товару у відповідності до умов поставки), висновок про вартісні характеристики товарів, підготовлений спеціалізованою експертною організацією, інші документи на розсуд та бажання декларанта.

Декларантом відмовлено в наданні додаткових документів з посиланням на те, що бухгалтерська документація продавця є комерційною таємницею, інші додаткові документи надати неможливо.

Карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 03.09.2013 № 702000003/2013/00253 у митному оформленні (випуску) товарів за поданою декларацією позивачу відмолено на підставі статей 53- 55 Митного кодексу України у зв'язку з невідповідністю обраного декларантом методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 МКУ (4495-17) , та наданням документів, які не підтверджують відомості, заявлені декларантом.

Рішенням відповідача від 03.09.2013 року № 702000003/2013/000268/2 проведено коригування митної вартості товару за вищезазначеною митною декларацією, здійснена митна оцінка за 6 (2ґ) резервним методом на підставі наявної у митного органа цінової інформації щодо товарів з подібними характеристиками, митне оформлення яких уже здійснено, на умовах DAF кордон України. Підставами для коригування стала та обставина, що подані декларантом документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

Митна вартість товару за розрахунком митного органу складає 618816,17 грн., сума ПДВ - 123763,23 грн. Таким чином, різниця між сумою ПДВ, визначеною відповідачем, та сумою ПДВ, задекларованою позивачем, складає 10380,04 грн.

Частиною 2 статті 52 Митного кодексу України передбачено, що декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Відповідно до частини 21 статті 58 Митного кодексу України використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості повинні бути об'єктивними, піддаватися обчисленню та підтверджуватися документально.

Згідно з частинами 4, 5 статті 54 Митного кодексу України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості.

Суди попередніх інстанцій помилково не врахували, що у специфікації до контракту від 10.07.2013 № 1007, на першій сторінці зазначені умови поставки FОВ-Shantou, на останній сторінці виділено окремо вартість витрат до борту у розмірі -2097,96 дол. США, та зазначена загальна сума специфікації на умовах FОВ - 64216,56 дол. США.

Інвойс містить інформацію ідентичну даній специфікації. У зв'язку з різними пунктами отримання вантажу (порт Ноnкоng), навантаження та відправлення (порт Ноnкоng), зазначеними в коносаменті від 03.09.2013 року № 82КЕО1307115, необхідно з'ясувати питання, до якого борта судна зазначена вартість доставки (Shantou чи Ноnкоng), та чи включено в ціну товару навантаження/перевантаження в порту Ноnкоng.

Крім того, ціни товару, зазначені в комерційній пропозиції виробника на умовах FОВ-Shantou, не відповідають цінам, зазначеним в інвойсі, рівень яких вищий на суму вартості доставки до борта на умовах FОВ, тобто не підтверджують заявлену вартість товару;

Також, митним органом встановлена відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, а саме витрат на пакування, маркування, навантаження, оформлення сертифікату про походження товару та експортної декларації, у відповідності до п. 4.4 контракту, які є обов'язковими при її обчисленні у відповідності до ст. 58 МК України, що унеможливлює здійснення перерахунку та однозначно впевнитись у заявленому рівні митної вартості.

Дані листів виробника, стосовно складових вартості товару, сформованих 27.08.2013 року, тобто після формування специфікації; та інвойсу (10.07.2013), суперечать п.4.4 та п.4.5 розділу 4 зовнішньоекономічного контракту. За даними листів "Вартість доставки до борта" включає в собівартість пакування, маркування, навантаження, оформлення сертифікату про походження товару та експортної декларації. Однак, зовнішньоекономічним контрактом не передбачені зміни в контракт, доповнення, уточнення листами виробника, тобто дані листи не мають відповідної юридичної сили.

Також, відсутній переклад митної декларації країни експорту від 18.07.2013 року № 602020110123845, що є порушенням ст. 254 МК України, де зазначено, що документи необхідні для митного контролю та митного оформлення, надаються митному органу на українській мові, офіційній мові митних союзів, членом яких є Україна, або на іншій іноземній мові міжнародного спілкування.

При здійсненні контролю співставлення, відповідно до статей 336, 337 МК України митним органом було встановлено, що товари з ідентичними та подібними характеристиками, митне оформлення яких вже завершене, за даними ЄАІС Держмитслужби "Цінова інформація при визначенні митної вартості" оформлені митними органами з більш високим рівнем митної вартості.

Керуючись положеннями ч. 3 ст. 53 МК України, у зв'язку із тим, що подані декларантом документи мають розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості та відомості щодо ціни, що була сплачена, або підлягає сплаті, у декларанта були витребувані додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товару: виписку з бухгалтерської документації (стосовно формування ціни товару у відповідності до умов поставки); висновок про вартісні характеристики товарів, підготовлений спеціалізованою експертною організацією; інші документи.

Проте, як встановлено, декларантом відмовлено в наданні додаткових документів.

Відповідно до частини 2 статті 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

Частиною 4 статті 57 Митного кодексу України передбачено, що застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

На виконання зазначеної норми митним органом було проведено процедуру консультацій з декларантом.

Відповідно до статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

За наслідками консультації встановлена неможливість застосування попередніх методів, у зв'язку з чим застосовано резервний метод визначення митної вартості товарів.

Отже, митний орган правомірно застосував резервний метод визначення митної вартості товарів, обґрунтувавши у своєму рішенні неможливість застосування попередніх методів.

З огляду на зазначене підстав для задоволення позовних вимог колегія суддів не вбачає.

Відповідно до статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Доводи касаційної скарги дають підстави для висновку, що при розгляді справи судами допущено неправильне застосування норм матеріального, що є підставою для ухвалення нового рішення у справі.

Керуючись ст. ст. 220, 222, 223, 229, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

Касаційну скаргу Луганської митниці Міндоходів задовольнити.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 01.11.2013 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 10.12.2013 року у цій справі скасувати.

Прийняти нову постанову, якою відмовити у позові Товариства з обмеженою відповідальністю "Авеню" до Луганської митниці Міндоходів, Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області, про визнання дій протиправними, скасування рішення, скасування картки відмови та стягнення надміру сплачених платежів з податку на додану вартість.

постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.