Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі

головуючого: Мороз Л.Л.,

суддів: Горбатюка С.А.,

Шведа Е.Ю.,

розглянула у порядку письмового провадження касаційну скаргу Виконавчого комітету Одеської міської ради на постанову Суворовського районного суду м. Одеси від 31.10.2013 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 08.04.2014 року у справі за позовом ПП "Малі Ленд" до Виконавчого комітету Одеської міської ради, Одеського міського управління земельних ресурсів Одеської міської ради про визнання дій протиправними, скасування акта та рішення,

Приватне підприємство "Малі Ленд" звернулося до суду з адміністративним позовом до Одеського міського управління земельних ресурсів Одеської міської ради, виконавчого комітету Одеської міської ради про:

- визнання протиправними дії комісії ОМУ земресурсів ОМР щодо складання акта від 20.09.2012 року про нарахування ПП "Малі Ленд" розміру збитків;

- визнання протиправним і скасування акта від 20.09.2012 року щодо нарахування ПП "Малі Ленд" розміру відшкодування збитків;

- визнання протиправним і скасування рішення ВК ОМР № 205 від 30.05.2013 року в частині щодо затвердження акта від 20.09.2012 року щодо нарахування ПП "Малі Ленд" розміру відшкодування збитків.

Постановою Суворовського районного суду м. Одеси від 31.10.2013 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 08.04.2014 року, позов задоволено частково. Визнано протиправними дії комісії Одеського міського управління земельних ресурсів Одеської міської ради від 20.09.2012 року про нарахування ПП "Малі Ленд" розміру збитків. Рішення виконавчого комітету Одеської міської ради № 205 від 30.05.2013 року в частині щодо затвердження акта комісії Одеського міського управління земельних ресурсів Одеської міської ради від 20.09.2012 року щодо нарахування ПП "Малі Ленд" розміру відшкодування збитків визнано протиправним та скасовано. У решті позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з судовими рішеннями першої та апеляційної інстанції у справі, Виконавчий комітет Одеської міської ради подав до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанції та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 26.03.2008 року позивачем укладено договір купівлі-продажу про придбання об'єкту нерухомості за адресою: м. Одеса, Миколаївська дорога, 307.

Одеська міська рада рішенням від 09.10.2008 року № 3616-V надала згоду ПП "Малі Ленд" на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, орієнтовною площею 1,7 га за вказаною адресою.

Управління Держкомзему у місті Одеса розробило 06.04.2009 року умови відведення земельної ділянки в м. Одеса, Миколаївська дорога, 307 на підставі рішення Одеської міської ради від 09.10.2008 року № 3616-V.

Згідно висновку Одеської міської санітарно-епідеміологічної станції від 16.04.2009 року проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду ПП "Малі Ленд" відповідає вимогам діючого законодавства України за результатами державної санітарно-епідеміологічної експертизи.

Управління архітектури та містобудування ОМР висновком від 26.10.2011 року погодило проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду позивачу.

20 вересня 2012 року комісією ОМУ земресурсів ОМР нараховано ПП "Малі Ленд" розмір відшкодування збитків (2568943, 69 грн.) у вигляді неодержаного доходу, який міг би одержати власник земельної ділянки, але не одержав внаслідок її тимчасового зайняття ПП "Малі Ленд" та використання без правовстановлюючих документів.

Рішенням ОМР від 30.05.2013 року за № 205 затверджено акт комісії ОМУ земресурсів ОМР щодо нарахування ПП "Малі Ленд" розміру відшкодування збитків.

Приймаючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції, висновки якого підтримав суд апеляційної інстанції, виходив з того, що оскільки позивач правомірно набув право власності на об'єкт нерухомості та отримав згоду Одеської міської ради на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, на який знаходиться ця нерухомість, то немає підстав стверджувати про самовільне використання позивачем земельної ділянки.

Колегія суддів не погоджується з висновками судів щодо задоволення позову з огляду на таке.

Предметом спору у цій справі є питання щодо правомірності дій відповідача, як суб'єкта владних повноважень, при винесенні рішення щодо затвердження акта визначення розміру збитків.

Натомість, питання щодо наявності підстав для стягнення збитків з Підприємства не може бути предметом розгляду а адміністративному суді, його належить вирішувати у порядку господарського судочинства під час розгляду справи про стягнення збитків.

Отже, у справі, яка розглядається, судам необхідно було надати оцінку питанню, чи діяв відповідач під час винесення оскарженого рішення на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 6 статті 59 Закону України від 21.05.1997 року № 280/97-ВР "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що виконавчий комітет сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради в межах своїх повноважень приймає рішення. Рішення виконавчого комітету приймаються на його засіданні більшістю голосів від загального складу виконавчого комітету і підписуються сільським, селищним, міським головою, головою районної у місті ради.

Відповідно до підпункту 1 пункту "а" частини 1 статті 33 Закону України від 21.05.1997 року № 280/97-ВР "Про місцеве самоврядування в Україні" до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать, зокрема, такі власні (самоврядні) повноваження: визначення в установленому порядку розмірів відшкодувань підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності за забруднення довкілля та інші екологічні збитки.

Відповідно до статті 157 Земельного кодексу України порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктами 2, 3 постанови Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 року № 284 (284-93-п) "Про затвердження порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам" передбачено, що розміри збитків визначаються комісіями, створеними Київською та Севастопольською міськими, районними державними адміністраціями, виконавчими комітетами міських (міст обласного значення) рад. Результати роботи комісій оформляються відповідними актами, що затверджуються органами, які створили ці комісії.

Відшкодуванню, зокрема, підлягають: збитки власників землі і землекористувачів, у тому числі орендарів, включаючи і неодержані доходи, якщо вони обґрунтовані.

Аналіз положень зазначених нормативних актів свідчить, що міська рада, вважаючи, що товариством завдано збитків у вигляді неодержаних доходів, мала право та повноваження прийняти рішення про затвердження акта комісії щодо визначення розміру збитків.

Отже, у даному випадку, відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суди попередніх інстанцій помилково вийшли за межі предмету доказування та досліджували питання про наявність підстав для відшкодування збитків.

Повноваження відповідача у даному випадку обмежуються лише обчисленням розміру збитків у встановленому порядку. Що ж стосується відшкодування виявлених збитків, вони не можуть бути примусово відшкодовані на підставі рішення міської ради. Такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

Тому, як було зазначено, питання щодо наявності підстав для відшкодування збитків з Підприємства належить вирішувати у порядку господарського судочинства під час розгляду справи про стягнення збитків. Саме під час розгляду такої справи відповідно до приписів статей 22, 1166 Цивільного кодексу України з'ясовується наявність усіх елементів правопорушення, що дає підстави для стягнення збитків: протиправної поведінки; шкоди; причинного зв'язку між протиправною поведінкою та шкодою; вини.

Крім того, позивач просив визнати неправомірними дії комісії ОМУ земресурсів ОМР щодо складання акта про нарахування ПП "Малі Ленд" розміру збитків та скасування акта щодо розміру збитків.

Відповідно до частини 1 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Слід зазначити, що у цьому випадку акт щодо визначення розміру збитків не є правовим документом, який встановлює відповідальність суб'єкта господарювання та, відповідно, не є актом індивідуальної дії у розумінні частини першої статті 17 КАС України.

Враховуючи наведене, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення позову.

Відповідно до статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Доводи касаційних скарг дають підстави для висновку, що при розгляді справи судами допущено неправильне застосування норм матеріального, що є підставою для ухвалення нового рішення у справі.

Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 229, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

Касаційну скаргу Виконавчого комітету Одеської міської ради задовольнити.

Постанову Суворовського районного суду м. Одеси від 31.10.2013 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 08.04.2014 року у цій справі скасувати.

Прийняти нову постанову, якою відмовити у позові ПП "Малі Ленд" до Виконавчого комітету Одеської міської ради, Одеського міського управління земельних ресурсів Одеської міської ради про визнання дій протиправними, скасування акта та рішення.

постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.