Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі Головуючого судді Малиніна В.В., суддів Білуги С.В., Заїки М.М. розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Святошинського районного суду міста Києва від 23 листопада 2011 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про перерахунок пенсії, -

ОСОБА_4 звернувся до Святошинського районного суду міста Києва з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про перерахунок пенсії.

Постановою Святошинського районного суду міста Києва від 23 листопада 2011 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2013 року в задоволені позову відмовлено.

Вважаючи, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, задовольнивши первісні позовні вимоги.

Відповідач письмових заперечень на касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України не надав.

Відповідно до частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга заявника не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, що відповідач відмовив позивачу у задоволенні його заяви про проведення перерахунку його пенсії, посилаючись не те, що відповідного рішення КМУ після 01.01.2008 р. не приймалось, а відповідні накази Міністерства оборони України таких підстав не надають.

Відмовляючи у задоволені позовних вимог суд апеляційної інстанції, виходив з того, з чим погоджується колегія суддів, що у відповідача не виникло обов'язку на здійснення такого перерахунку, з підстави не визначення премії, отриманої позивачем, Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини третьої статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсії і провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у строки, передбачені частиною другою статті 51 цього Закону.

Відповідно до пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" № 1294 від 07.11.2007 року (1294-2007-п) виплата грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснюється в порядку, що затверджується, зокрема, Міністерством оборони.

Підпунктами 1 та 2 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу" від 07.11.2007 року № 1294 (1294-2007-п) Міністру оборони України надано право у межах асигнувань, що виділяються, здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу відповідно до їх особистого вкладу в загальний результат служби у межах фонду преміювання, утвореного у розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів та економії фонду грошового забезпечення.

Пунктом 9 вищевказаної Постанови встановлено, що видатки, пов'язані з набранням чинності цією постановою, здійснюються в межах асигнувань на грошове забезпечення, передбачених у державному бюджеті для утримання державних органів.

Наказом Міністра оборони України "Про бюджетну політику Міністерства оборони України на 2010 рік" № 380 від 22.07.2010 року встановлено розміри премії військовослужбовцям у межах видатків, передбачених для їх грошового забезпечення у 2010 році.

Наказом Міністра оборони України № 576 від 05.11.2010 року "Про внесення змін до наказу Міністра оборони України від 22.07.2010 № 380" внесені зміни до наказу Міністра оборони України від 22.07.2010 р. № 380 "Про бюджетну політику Міністерства оборони України на 2010 рік", яким військовослужбовцям з 01.11.2010 року встановлені такі розміри щомісячної премії:

особам рядового, сержантського та старшинського складу - 70 відсотків посадового окладу;

науково-педагогічним працівникам із числа військовослужбовців кафедр вищих військових навчальних закладів, які мають статус національних, та військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів, які мають статус національних, - 70 відсотків посадового окладу;

іншим військовослужбовцям (з урахуванням примітки, зазначеної в абзаці п'ятому пункту 9 наказу Міністра оборони України від 22.07.2010 р. № 380) - 55 відсотків посадового окладу.

Системний аналіз змісту вищенаведених норм свідчить про те, що відповідну премію відсотків встановлено наказом Міністра оборони України № 576 від 05.11.2010 року у відповідності з п. 2 ст. 5 постанови КМ України № 1294 від 07.11.2007 року у межах фонду преміювання та економії фонду грошового забезпечення в межах бюджетної політики Міністерства оборони України саме на 2010 рік.

Зазначена премія встановлена в межах повноважень Міністра оборони України та бюджетних асигнувань та розповсюджується на військовослужбовців, які проходять службу у Збройних Силах України.

Виплата зазначеної премії дозволена за наявності передбачених підстав лише в межах видатків, передбачених у кошторисах військових частин для грошового забезпечення військовослужбовців на відповідний бюджетний рік, тому зазначена премія не має постійного характеру.

Враховуючи вищезазначене, зважаючи на те, що премія, яку позивач просив врахувати для обчислення нового розміру пенсії, має тимчасовий характер, а виплата такої премії дозволена за наявності підстав тільки в межах видатків, передбачених у кошторисі Міністерства оборони України для грошового забезпечення військовослужбовців у 2010 році, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Вищевказаний висновок також узгоджується і з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною в Постанові від 26.02.2013 року у справі № 21-5а13.

Крім того, згідно з пунктом 1 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (2262-12) , затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 року № 45 (45-2008-п) , перерахунок раніше призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (2262-12) пенсій проводиться у разі прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом, або у зв'язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством.

Наведене свідчить про те, що зміна розміру премії як в сторону збільшення, так і в сторону зменшення, не може бути підставою для проведення перерахунку пенсії, за винятком тих випадків, коли новий розмір або новий вид премій встановлюється рішеннями Кабінету Міністрів України.

Враховуючи викладене, накази Міністра оборони України № 380 від 22.07.2010 року та № 576 від 05.11.2010 року, якими встановлювались конкретні розміри премій військовослужбовців, не можуть бути підставою для перерахунку пенсії позивачу.

Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана правильно, а тому касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржувані судові рішення - залишити без змін.

Доводи, які містяться в касаційній скарзі, висновків судів та обставин справи не спростовують.

Відповідно до частини першої статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст. 210-231 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , суд -

Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Постанову Святошинського районного суду міста Києва від 23 листопада 2011 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2013 року у цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.