Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі :

Пасічник С.С.,

Кочана В.М.,

Малиніна В.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2014 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку,

В січні 2014 року ОСОБА_4 звернулась до суду з позовом до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області, в якому (з врахуванням заяви про збільшення позовних вимог) просила: визнати протиправними та скасувати накази УМВС України в Кіровоградській області від 16.12.2013 р. № 2081 "Про порушення службової дисципліни ОСОБА_4 та її покарання" та від 16.12.2013 р. № 446 о/с "По особовому складу", поновити її на роботі в органах внутрішніх справ України та зобов'язати відповідача здійснити нарахування та виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу, починаючи з 16.12.2013 р. до дня поновлення на посаді.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 07.02.2014 р., залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10.04.2014 р., позов задоволено: визнано протиправними та скасовано накази Управління міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області від 16.12.2013 р. № 2081 "Про порушення службової дисципліни ОСОБА_4 та її покарання" та від 16.12.2013 р. № 446 о/с; поновлено позивачку на посаді дільничного інспектора міліції сектору дільничних інспекторів міліції міліції громадської безпеки Олександрійського МВ УМВС України в області та стягнуто на її користь з Управління міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області грошове забезпечення за період з 17.12.2013 р. по 07.02.2014 р. в сумі 2519,54 грн.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив рішення судів скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ч.2 ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши за матеріалами справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_4 з 1994 року проходила службу в органах внутрішніх справ України; остання займана посада - дільничний інспектор міліції сектору дільничних інспекторів міліції міліції громадської безпеки Олександрійського MB УМВС України в Кіровоградській області

Наказом УМВС України в Кіровоградській області від 16.12.2013 р. № 2081 "Про порушення службової дисципліни ОСОБА_4 та її покарання" за грубе порушення службової дисципліни, вимог ст.ст.1, 2, 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України від 22.02.2006 р. № 3460-IV (3460-15) "Про Дисциплінарний статут ОВС України" (далі - Дисциплінарний статут), свідоме ігнорування вимог Порядку звільнення від службових обов'язків через тимчасову нездатність осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ УМВС України в області, затвердженого наказом УМВС від 13.10.2010 р. № 1496, що виявилось у відсутності на службі без поважних причин з 05.08.2013 р. до теперішнього часу, дільничного інспектора міліції сектору дільничних інспекторів міліції міліції громадської безпеки Олександрійського MB УМВС України в Кіровоградській області майора міліції ОСОБА_4 звільнено з органів внутрішніх справ.

Вказаний наказ реалізовано наказом УМВС України в Кіровоградській області від 16.12.2013 р. № 446 о/с "По особовому складу", відповідно до якого позивачку з 16.12.2013 р. звільнено з органів внутрішніх справ на підставі п.64 "є" Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29.07.1991 р. № 114 (114-91-п) (далі - Положення № 114).

При цьому, виданню вказаних наказів передувало проведення службового розслідування, призначеного наказом УМВС України в Кіровоградській області від 05.12.2013 р. № 2012 "Про призначення проведення службового розслідування", й висновком про результати службового розслідування обставин невиходу на службу ОСОБА_4, затвердженим 16.12.2013 р. начальником УМВС України в Кіровоградській області К.М.Пожидаєвим, зокрема, встановлено, що позивачка до виконання своїх службових обов'язків з 05.08.2013 р. так і не приступила, а 04.12.2013 р. Олександрійським МВ отримані листки тимчасової непрацездатності за період з 12.08.2013 р. по 29.11.2013 р., які за висновком начальника СМЗ УМВС в області майора міліції Нестройного О.О. від 11.12.2013 р. не відповідають вимогам наказів МОЗ України від 09.04.2008 р. № 189 (z0589-08) "Про затвердження Положення про експертизу тимчасової непрацездатності", від 06.12.2011 р. № 882 (z0163-12) "Про затвердження змін до Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян", постанови Кабінету Міністрів України від 01.03.2010 р. № 194 "Деякі питання тимчасової непрацездатності осіб рядового і начальницького складу" (194-2010-п) .

Вважаючи, що наказами УМВС України в Кіровоградській області від 16.12.2013 р. № 2081 "Про порушення службової дисципліни ОСОБА_4 та її покарання" та від 16.12.2013 р. № 446 о/с "По особовому складу" порушено її права, ОСОБА_4 звернулась до суду з позовом у даній справі.

Відповідно до підпункту "є" пункту 64 Положення № 114 (114-91-п) особи середнього, старшого і вищого начальницького складу звільняються зі служби в запас (з постановкою на військовий облік) за порушення дисципліни.

Статтею 1 Дисциплінарного статуту (3460-15) визначено, що службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.

Службова дисципліна в органах внутрішніх справ досягається: створенням належних умов проходження служби особами рядового і начальницького складу; набуттям високого рівня професіоналізму; забезпеченням гласності та об'єктивності під час проведення оцінки результатів службової діяльності; дотриманням законності і статутного порядку; повсякденною вимогливістю начальників до підлеглих, постійною турботою про них, виявленням поваги до їх особистої гідності; вихованням в осіб рядового і начальницького складу високих моральних і ділових якостей; забезпеченням соціальної справедливості та високого рівня соціально-правового захисту; умілим поєднанням і правильним застосуванням заходів переконання, примусу, дисциплінарного та громадського впливу; належним виконанням умов контракту про проходження служби.

Приписами статті 2 Дисциплінарного статуту (3460-15) передбачено, що дисциплінарний проступок - невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.

Відповідно до статті 7 Дисциплінарного статуту (3460-15) службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу: дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників; захищати і охороняти від протиправних посягань життя, здоров'я, права та свободи громадян, власність, довкілля, інтереси суспільства і держави; поважати людську гідність, виявляти турботу про громадян і бути готовим у будь-який час надати їм допомогу; дотримуватися норм професійної та службової етики; берегти державну таємницю; у службовій діяльності бути чесною, об'єктивною і незалежною від будь-якого впливу громадян, їх об'єднань та інших юридичних осіб; стійко переносити всі труднощі та обмеження, пов'язані зі службою; постійно підвищувати свій професійний та культурний рівень; сприяти начальникам у зміцненні службової дисципліни, забезпеченні законності та статутного порядку; виявляти повагу до колег по службі та інших громадян, бути ввічливим, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку, носіння встановленої форми одягу, вітання та етикету; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють; берегти та підтримувати в належному стані передані їй в користування вогнепальну зброю, спеціальні засоби, майно і техніку.

Згідно зі ст.12 Дисциплінарного статуту (3460-15) на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: 1) усне зауваження; 2) зауваження; 3) догана; 4) сувора догана; 5) попередження про неповну посадову відповідність; 6) звільнення з посади; 7) пониження в спеціальному званні на один ступінь; 8) звільнення з органів внутрішніх справ.

За змістом ст.14 Дисциплінарного статуту (3460-15) з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування; при визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо; звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів внутрішніх справ як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу.

Статтею 16 Дисциплінарного статуту (3460-15) передбачено, що дисциплінарне стягнення накладається у строк до одного місяця з дня, коли про проступок стало відомо начальнику; у разі проведення за фактом учинення проступку службового розслідування, кримінального провадження або провадження у справі про адміністративне правопорушення на осіб рядового і начальницького складу дисциплінарне стягнення може бути накладено не пізніше одного місяця з дня закінчення службового розслідування, кримінального провадження або провадження у справі про адміністративне правопорушення, не враховуючи періоду тимчасової непрацездатності або перебування у відпустці; дисциплінарне стягнення не може бути накладено, якщо з дня вчинення проступку минуло більше півроку. У цей період не включається строк проведення службового розслідування або кримінального провадження або провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази в сукупності з наведеними вище нормами законодавства, суди попередніх інстанцій прийшли до висновку про те, що відсутність позивачки на службі з 12.08.2013 р. 29.11.2013 р. та з 02.12.2013 р. по 16.12.2013 р. мала місце з поважних причин, оскільки підтверджується лікарняними листками, довідками медичної установи та випискою-епікризом з її медичної картки, а отже не може бути підставою для притягнення її до дисциплінарної відповідальності; до того ж, притягнення позивачки наказом № 2081 від 16.12.2013 р. до дисциплінарної відповідальності за нез'явлення на службі без поважних причин в період з 05.08.2013 р. по 09.08.2013 р. здійснено відповідачем з пропуском встановленого ч.1 ст.16 Дисциплінарного статуту (3460-15) строку застосування дисциплінарного стягнення, адже про відсутність позивачки на службі з 05.08.2013 р. він був обізнаний того ж дня, що підтверджується рапортами на ім'я начальника Олександрійського МВ працівників Олександрійського МВ УМВС України в Кіровоградській області та актом від 08.08.2013 р.

Посилання ж відповідача на певні дефекти форми вказаних лікарняних листків та їх невідповідність вимогам наказів МОЗ України від 09.04.2008 р. № 189 (z0589-08) "Про затвердження Положення про експертизу тимчасової непрацездатності", від 06.12.2011 р. № 882 (z0163-12) "Про затвердження змін до Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян", постанови Кабінету Міністрів України від 01.03.2010 р. № 194 "Деякі питання тимчасової непрацездатності осіб рядового і начальницького складу" (194-2010-п) , як правильно вказали суди попередніх інстанцій, не можуть спростовувати факт перебування особи (в даному випадку позивачки) на лікарняному, оскільки допущення лікувальним закладом недоліків при оформленні довідок або лікарняних листків можуть бути лише підставою для проведення відповідної перевірки діяльності такого лікувального закладу.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується висновком судів першої та апеляційної інстанцій про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

За правилами статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Доводи ж касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального чи процесуального права, що призвело або могло призвести до неправильного вирішення спору, а тому підстав для скасування ухвалених судами рішень колегія суддів не вбачає.

Керуючись статтями 210, 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

Касаційну скаргу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області залишити без задоволення, а постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2014 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2014 року - без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.