Вищий адміністративний суд України у складі: суддя-доповідач Кочан В.М., судді Малинін В.В., Пасічник С.С., розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 17.06.2014 р. та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 05.11.2014 р. у справі за позовом ОСОБА_2 до Оноківської сільської ради Ужгородського району про поновлення на роботі та виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

У березні 2014 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Оноківської сільської ради Ужгородського району з вимогами про скасування рішення Оноківської сільської ради № 347 від 19.02.2014 р. "Про доведення до відома набрання законної сили постанов Ужгородського міськрайонного суду від 05.12.2013 р. та апеляційного суду Закарпатської області від 11.02.2014 по справі № 308/19906/13-п та припинення повноважень сільського голови", визнання незаконним його звільнення з посади голови Оноківської сільської ради, поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу.

Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 17.06.2014 р., залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 05.11.2014 р., відмовлено в задоволенні позову.

У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, допущених судами, просить судові рішення скасувати і ухвалити нове про задоволення позову.

З'ясувавши обставини справи в межах, передбачених ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів приходить до висновку про відхилення касаційної скарги з урахуванням наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 08.11.2013 р. оперуповноваженим відділу по боротьбі з корупцією УБОЗ УМВС України в Закарпатській області за результатом проведеної перевірки відносно ОСОБА_2 складено протокол про вчинення адміністративного корупційного правопорушення.

Постановою Ужгородського міськрайонного суду від 05.12.2013 р., яка набрала законної сили 11.02.2014 р., ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні корупційного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 172-7 КУпАП (порушення вимог щодо повідомлення про конфлікт інтересів) та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 170 грн.

Оноківською сільською радою 19.02.2014 р. прийнято рішення № 347 "Про доведення до відома набрання законної сили постанов Ужгородського міськрайонного суду від 05.12.2013 р. та Апеляційного суду Закарпатської області від 11.02.2014 р. по справі № 308/19906/13-п та припинення повноважень сільського голови" № 347, згідно з яким прийнято до відома інформацію про набрання законної сили судовими рішеннями про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за корупційне правопорушення і вирішено вважати повноваження голови Оноківської сільської ради достроково припиненими, а ОСОБА_2 звільненим із займаної посади з 19.02.2014 р.

Вирішуючи спір та відмовляючи в задоволенні позову, суди виходили з того, що оскаржуване рішення Оноківської сільської ради від 19.02.2014 р. прийнято на підставі закону, в межах повноважень сільської ради та з дотриманням процедури прийняття рішення, а доводи позивача про протиправність вказаного рішення не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи та суперечать закону.

Колегія суддів погоджується з таким висновком судів попередніх інстанцій з урахуванням наступного. Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні" (280/97-ВР) відповідно до Конституції України (254к/96-ВР) визначає систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування.

Відповідно до ст. 2 цього Закону місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Статтями 10, 12 вказаного Закону передбачено, що сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України (254к/96-ВР) , цим та іншими законами. Сільський, селищний, міський голова є головною посадовою особою територіальної громади відповідно села (добровільного об'єднання в одну територіальну громаду жителів кількох сіл), селища, міста, який обирається відповідною територіальною громадою на основі загального, рівного, прямого виборчого права шляхом таємного голосування в порядку, визначеному законом, і здійснює свої повноваження на постійній основі.

Відповідно до ч. 1 ст. 42 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (в редакції, чинній на час ухвалення оскаржуваного рішення) повноваження сільського, селищного, міського голови починаються з моменту оголошення відповідною сільською, селищною, міською виборчою комісією на пленарному засіданні ради рішення про його обрання. Повноваження сільського, селищного, міського голови закінчуються в день відкриття першої сесії відповідної сільської, селищної, міської ради, обраної на наступних чергових місцевих виборах, або, якщо рада не обрана, з моменту вступу на цю посаду іншої особи, обраної на наступних місцевих виборах, крім випадків дострокового припинення його повноважень відповідно до частин першої та другої статті 79 цього Закону.

Пунктом 31 ч. 1 ст. 79 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено, що повноваження сільського, селищного, міського голови вважаються достроково припиненими у разі набрання законної сили рішенням суду про притягнення його до відповідальності за адміністративне корупційне правопорушення, пов'язане з порушенням обмежень, передбачених Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції" (3206-17) .

Порядок та підстави, з яких повинно проводитись звільнення з посади сільського голови, повноваження якого вважаються припиненими у разі набрання законної сили рішенням суду про притягнення його до адміністративної відповідальності за корупційне правопорушення, визначені ч. 7 ст. 79 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", відповідно до якої повноваження сільського голови припиняються достроково, а відповідна особа звільняється з посади з підстав, зазначених у частині першій цієї статті, - з дня прийняття відповідною радою рішення, яким береться до відома зазначений факт.

Як встановлено судами, постанова Ужгородського міськрайонного суду від 05.12.2013 р., якою позивач визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 172-7 КУпАП (порушення вимог щодо повідомлення про конфлікт інтересів), набрала законної сили 11.02.2014 р. Вказаною постановою встановлено, що позивач не повідомив сільську раду про суперечність між особистими майновими інтересами його близької особи (сина) та своїми службовими повноваженнями, наявність якої могла вплинути на об'єктивність або неупередженість прийняття рішення, а також на вчинення чи невчинення дій під час виконання наданих йому службових повноважень. Під час головування на сесії при вирішенні питання щодо надання його синові дозволу на складання проекту землеустрою на земельну ділянку позивач особисто проголосував за надання такого дозволу, таким чином, діючи всупереч інтересам служби.

Вирішуючи спір, суди правильно зазначили, що доводи позивача про внесення змін в Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні" (280/97-ВР) , якими обмежено застосування норми про дострокове припинення повноважень сільського голови суттю корупційного правопорушення, є безпідставними, оскільки корупційне правопорушення було вчинене позивачем під час дії норми Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (280/97-ВР) , яка передбачала припинення повноважень посадової особи у зв'язку з вчиненням будь-якого корупційного правопорушення.

Відповідно до абз. 5 ст. 1 Законом України "Про засади запобігання та протидій корупції" корупційне правопорушення - це умисне діяння, що містить ознаки корупції, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 4 цього Закону, за яке законом установлено кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність.

В розумінні ст. 1 цього Закону конфлікт інтересів це суперечність між особистими майновими, немайновими інтересами особи чи близьких їй осіб та її службовими повноваженнями, наявність якої може вплинути на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, а також на вчинення чи невчинення дій під час виконання наданих їй службових повноважень.

Частиною 1 ст. 14 Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції" визначено, що особи, зазначені у пункті 1 та підпунктах "а", "б" пункту 2 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані уживати заходів щодо недопущення будь-якої можливості виникнення конфлікту інтересів; невідкладно у письмовій формі повідомляти безпосереднього керівника про наявність конфлікту інтересів.

Враховуючи вищезазначене та те, що особливості дострокового припинення повноважень голови сільської ради встановлені в ст. 79 Закону України "Про місцеве самоврядування", Оноківська сільська рада, приймаючи оскаржуване рішення від 19.02.2014 р. № 347 "Про доведення до відома набрання законної сили постанов Ужгородського міськрайонного суду від 05.12.2013 р. та Апеляційного суду Закарпатської області від 11.02.2014 р. по справі № 308/19906/13-п та припинення повноважень сільського голови", діяла на підставі Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (280/97-ВР) , в межах повноважень сільської ради та з дотриманням процедури прийняття рішення.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій.

Відповідно до ч. 3 ст. 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Суди першої та апеляційної інстанцій повно і всебічно встановили обставини справи, дали їм належну юридичну оцінку, правильно застосували норми матеріального і процесуального права, тому відсутні підстави для скасування або зміни прийнятих ними рішень.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

Касаційну скаргу ОСОБА_2 відхилити, а постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 17.06.2014 р. та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 05.11.2014 р. залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає, крім випадків, встановлених статтями 235- 237 Кодексу адміністративного судочинства України.