Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого Рецебуринського Ю.Й.,

Суддів Ємельянової В.І.,

Стародуба О.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя Донецької області (далі - Управління) про перерахунок пенсії,

за касаційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2014 року,

У лютому 2014 року ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом, в подальшому уточненим, в якому просив: визнати неправомірними дії Управління щодо проведення індексації пенсії з 7 серпня 2013 року з порушенням Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" від 3 липня 1991 року № 1282-XII (1282-12) (далі - Закон № 1282-XII (1282-12) ) та Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 (1078-2003-п) (далі - Порядок), без врахування за базовий місяць жовтень 2008 року та індексу споживчих цін за період з листопада 2008 року; зобов'язати відповідача здійснити перерахунок індексації пенсії з врахуванням фіксованої суми індексації визначеної виходячи з базового місяця жовтень 2008 року та індексу споживчих цін за період з листопада 2008 року на підставі та відповідно до вимог Закону № 1282-XII (1282-12) та Порядку, починаючи нарахування та виплату фіксованої суми індексації пенсії з 7 серпня 2013 року.

Постановою Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 11 квітня 2014 року позовні вимоги задоволено.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2014 року скасовано рішення суду першої інстанції від 11 квітня 2014 року, прийнято нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, просить скасувати ухвалене ним судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

З'ясувавши обставини справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права згідно статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів приходить до висновку про часткове задоволення касаційної скарги з врахуванням наступного.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки підвищення пенсії позивача у період з жовтня 2008 року до теперішнього часу не перевищувало розміру можливої індексації, то базовим місяцем при проведенні індексації його пенсії є жовтень 2008 року, а Управління протиправно не здійснило індексацію пенсії відповідно до Закону № 1282-XII (1282-12) та пункту 5 Порядку.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, що позивач не має права на індексацію пенсії, оскільки у складі пенсійної виплати має доплату до прожиткового мінімуму відповідно до абзацу 1 частини 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", що за вимогами абзацу 7 пункту 3 Порядку виключає віднесення пенсії позивача до об'єктів індексації.

У березні 2008 року постановою Кабінету Міністрів України № 170 від 12 березня 2008 року (170-2008-п) пункт 3 Порядку було доповнено абзацом 7 відповідно до якого, зокрема, соціальні виплати, розмір котрих залежить від прожиткового мінімуму (у т.ч. пенсії за статтею 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", надбавки, додаткові пенсії, підвищення), перестали відноситися до об'єктів індексації.

Відповідно до статті 2 Закону № 1282-XII, в редакції, що діяла до 1 січня 2008 року, індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема пенсії.

Вказаним Законом Кабінету Міністрів України надано лише право встановлювати інші об'єкти індексації у додаток до перерахованих у статті 2 Закону, а не звужувати їхній перелік.

Відповідно до частини 4 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України в разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України (254к/96-ВР) , закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Виходячи з принципу пріоритетності законів над підзаконними актами, колегія суддів вважає, що до спірних правовідносин слід застосовувати норми Закону № 1282-XII (1282-12) , а не абзац 7 пункту 3 Порядку, який істотно звужує обсяг встановлених законом прав.

Таким чином, висновок суду апеляційної інстанції про те, що позивач не має права на індексацію пенсії у зв'язку з тим, що отримує доплату до прожиткового мінімуму є неправильним.

Враховуючи те, що судом апеляційної інстанції не досліджувалися розрахунки позивача щодо визначення базового місяця для обчислення індексації пенсії та не було надано оцінки висновкам суду першої інстанції з цього питання, колегія суддів вважає за необхідне скасувати постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2014 року, а справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 222, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2014 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та оскарженню не підлягає.