Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді - Загороднього А.Ф.,

суддів: Веденяпіна О.А., Зайцева М.П.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційні скарги ОСОБА_1 та Прокуратури Одеської області

на постанову Приморського районного суду м. Одеси від 18 лютого 2014 року

та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2014 року

у справі № 522/25365/13-а

за позовом ОСОБА_1

до Прокуратури Одеської області

про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до прокуратури Одеської області, в якому просив:

- визнати незаконною відмову в частині включення у довідку перерахунку пенсії виплати у вигляді 1/12 частини середньомісячного заробітку робітника на матеріальну допомогу на оздоровлення та на вирішення соціально - побутових проблем;

- зобов'язати відповідача видати для перерахунку пенсії нову довідку з доповненнями у вигляді 1/12 частини середньомісячного заробітку робітника на матеріальну допомогу на оздоровлення в сумі 421,26 грн. та на вирішення соціально - побутових проблем в сумі 421,26 грн.

Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 18 лютого 2014 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2014 року, позовні вимоги задоволено частково. Визнано незаконною відмову прокуратури Одеської області від 09 липня 2013 року в частині включення у довідку для перерахунку пенсії № 186 від 30 травня 2013 року позивача виплати у вигляді 1/12 частини середньомісячного заробітку робітника на матеріальну допомогу на оздоровлення в сумі 421,26 грн. Зобов'язано прокуратуру Одеської області видати позивачу для перерахунку пенсії нову довідку про заробіток з доповненою доплатою у вигляді 1/12 частини середньомісячного заробітку заступника прокурора району м. Одеси на матеріальну допомогу на оздоровлення в сумі 421,26 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

ОСОБА_1 не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, подав касаційну скаргу в якій посилаючись на допущені судами порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судові рішення та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Прокуратура Одеської області, у касаційній скарзі посилаючись на допущені судами порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та постановити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Перевіривши наведені доводи касаційних скарг, рішення судів щодо застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційні скарги задоволенню не підлягають, з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 09 листопада 1998 року ОСОБА_1 звільнений з органів прокуратури, з у зв'язку з виходом на пенсію за вислугою років згідно статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру". При звільненні позивачу виплачена матеріальна допомога на оздоровлення у розмірі 545,05 грн., яка була включена до інших виплат, що входять у заробіток для нарахування пенсії.

З 12 листопада 1998 року по 03 грудня 2010 року позивач перебував на службі в органах прокуратури України на посаді старшого помічника прокурора Центрального району м. Одеси та мав статус пенсіонера органів прокуратури.

З 2006 року прокуратурою щорічно надавалися довідки, в які були включені показники 1/12 частини матеріальної допомоги на оздоровлення та допомоги на вирішення соціально-побутових питань від суми цих доплат, які отримують діючі працівники на аналогічній посаді заступника прокурора району м. Одеси на час видачі довідки.

Згідно довідки прокуратури Одеської області від 10 липня 2012 року позивачу включено доплату на оздоровлення (1/12) в розмірі 421,60 грн. та на вирішення соціально-побутових питань (1/12) в розмірі 421,60 грн.

Однак, в наступному році прокуратурою видана довідка від 30 травня 2013 року, в якій показник доплати на оздоровлення (1/12) був повернутий до стану 2002 року - 45,42 грн., а показник допомоги на вирішення соціально-побутових питань взагалі був виключений з довідки.

Наведене, на думку позивача, порушує його права та законні інтереси, з огляду на те, що стан його пенсійного забезпечення погіршився.

Відповідно до частини 18 статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії.

Згідно частини 13 статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.

Аналізуючи викладене, перерахунок пенсії здійснюється виходячи з розміру місячного заробітку діючого працівника прокуратури за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію на час звернення за перерахунком.

Судами встановлено, що у виданих прокуратурою довідках від 10 липня 2012 року та від 30 травня 2013 року зазначено про те, що вони видані для пред'явлення в Пенсійний фонд згідно постанови Кабінету Міністрів України від 31 травня 2012 року № 505 (505-2012-п) , якою було затверджено нові схеми посадових окладів.

При цьому, відповідачем зроблено перерахунок заробітної плати позивача, як працюючому працівнику, тоді як, станом на 10 липня 2012 року, він мав статус лише пенсіонера прокуратури.

Також судами досліджено, що до 2013 року відповідач, при видачі довідок позивачу для перерахунку пенсії, виходив саме з місячного заробітку діючого працівника прокуратури за аналогічною посадою на якій працював позивач, виходячи з показників на відповідний рік звернення позивача за довідкою на перерахунок пенсії.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо правомірності позовних вимог в частині визнання незаконною відмови відповідача в частині включення у довідку для перерахунку пенсії виплати у вигляді 1/12 частини середньомісячного заробітку робітника на матеріальну допомогу на оздоровлення, та зобов'язання прокуратури видати для перерахунку пенсії нову довідку з доповненням у вигляді 1/12 частини середньомісячного заробітку робітника на матеріальну допомогу на оздоровлення в сумі 421,26 грн.

Також, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли вірного висновку в частині безпідставності позовних вимог щодо врахування в довідку про розмір щомісячного заробітку доплати на вирішення соціально - побутових питань, оскільки з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 13 грудня 1999 року № 2288 (2288-99-п) "Про впорядкування умов оплати працівників апарату органів виконавчої влади, місцевого самоврядування та їх виконавчих органів, органів прокуратури, судів та інших органів", на час виходу позивача на пенсію (1998 рік) пенсії, надбавка на вирішення соціально - побутових питань не була передбачена діючим законодавством, і відповідно, до складу заробітної плати позивача не входила.

Отже, довідка від 30 травня 2013 року про розмір щомісячного заробітку за відповідною посадою без врахування доплати на вирішення соціально - побутових питань, відповідачем видана правомірно.

Враховуючи викладене, доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального чи процесуального права, що призвело або могло б призвести до невірного вирішення спору, а тому оскаржувані судові рішення є законними та обґрунтованими, і підстави для їх скасування відсутні.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

Касаційні скарги ОСОБА_1 та Прокуратури Одеської області залишити без задоволення.

Постанову Приморського районного суду м. Одеси від 18 лютого 2014 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2014 року - без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.