Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Суддів: Черпіцької Л.Т. Розваляєвої Т.С. Мороз Л.Л.

провівши попередній розгляд адміністративної справи за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівне-зерно-продукт" на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 18 травня 2013 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 27 серпня 2013 року у справі № 817/508/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівне-зерно-продукт" до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Рівненській області про скасування постанови, -

У жовтні 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Рівне-зерно-продукт" (далі - ТОВ "Рівне-зерно-продукт") звернулось з позовом до

Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Рівненській області про скасування постанови № 776-ю від 21.08.2012 р. про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Позовні вимоги мотивовані протиправністю дій відповідача по проведенню перевірки, оскільки припис № 237 від 19.04.2012 року, за невиконання якого винесено спірну постанову, вказував на усунення тих порушень, згідно яких були прийняті постанови про накладення штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності № 485-ю та № 487-ю від 21.05.2012 р., та які оскаржені ТОВ "Рівне-зерно-продукт" в судовому порядку. З огляду на це, позивач вважає, що оскільки рішення по справах щодо оскарження постанов від 21.05.12 р. № 4585-ю та № 487-ю на момент подання даного адміністративного позову не набрали законної сили, то і виконувати припис № 237 від 19.04.2012 року позивач не повинен, так як категорично не згоден з зазначеними в приписі порушеннями. За таких обставин, постанова № 776 від 21.08.2012 року є протиправною та такою, що не відповідає вимогам чинного законодавства.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 18 травня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 27 серпня 2013 року, в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з вказаними судовими рішеннями, Товариство з обмеженою відповідальністю "Рівне-зерно-продукт" звернулось з касаційною скаргою, у якій просить їх скасувати, та ухвалити нове про задоволення позову, посилаючись на те, що при прийнятті зазначених судових рішень було порушено норми матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ТОВ "Рівне-зерно-продукт" 29.03.2012 року подало до Інспекції ДАБК у Рівненській області декларацію про готовність об'єкта до експлуатації - зерноскладу місткістю 5 тис.тон, III категорії складності, що знаходиться за адресою: Рівненська область, смт. Млинів, вул. Кірова,53, яку зареєстровано відповідачем 09.04.2012 р. за № РВ 1431205433.

19.04.2012 року відповідачем проведено планову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил ТОВ "Рівне-зерно-продукт" щодо об'єкта будівництва - зерноскладу місткістю 5 тис.тон за адресою: Рівненська область, смт. Млинів, вул. Кірова,53, про що складено акт від 19.04.2012 року.

Перевіркою встановлено, що будівля зерноскладу місткістю 5 тис.тон не готова до експлуатації, що суперечить поданій ТОВ "Рівне-зерно-продукт" декларації про готовність об'єкта до експлуатації та є фактом подання недостовірних відомостей. Також, виконавча документація не ведеться (загальний журнал робіт, акти на приховані роботи генпідрядником не надано, проект виконання робіт не розроблявся, що є порушеннями п.1.17 ДБН А.3.1-5-2009 "Організація будівельного виробництва"; проектна документація, затверджена наказом № 8 від 19.12.2011 року з порушенням ст. 7 і ст. 8 Закону України "Про архітектурну діяльність", договір на здійснення авторського нагляду не укладався, відповідно авторський нагляд на об'єкті не забезпечено; технічний нагляд не здійснювався (відсутні документальні дані про таке здійснення), що є порушенням ст. 11 Закону України "Про архітектурну діяльність" та Порядку здійснення технічного нагляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2007 р. N 903 (903-2007-п) , а також не виконані повністю будівельні роботи: відсутнє електротехнічне обладнання будівлі, не виконані антикорозійні та протипожежні заходи, що є порушенням п.9 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 р. N 461 (461-2011-п) .

На підставі акту перевірки та протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 19.04.2012 року, Інспекцією ДАБК у Рівненській області видано припис № 237 від 19.04.2012 року, яким позивача зобов'язано у термін до 01.08.2012 року: провести технічне обстеження конструктивних елементів будівлі; розробити, погодити та затвердити проектно-кошторисну документацію відповідно до вимог ДБН А.2.2-3-2004 "Склад, порядок розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва"; усунути виявлені порушення під час перевірки згідно акту перевірки від 19.04.2012 року.

13.08.2012 року перевіркою виконання вимог вказаного припису встановлено його неповне виконання, зокрема, позивачем не було виконано п.2 та п.3 припису.

21.08.2012 року Інспекцією ДАБК у Рівненській області винесено постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності № 776-ю, якою ТОВ "Рівне-зерно-продукт" визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абзацом 2 пункту 1 частини 6 статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" та накладено штраф у сумі 11 020 грн.

Вказуючи на протиправність постанови від 21.08.2012 № 776-ю, ТОВ "Рівне-зерно-продукт" звернулось до суду із зазначеним позовом.

Розглядаючи справу та відмовляючи в задоволенні позову, суди вірно виходили з правомірності прийнятої постанови від 21.08.2012 № 776-ю.

Відповідно до ч.1 ст. 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що належать до I-III категорій складності, та об'єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації відповідною інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації. Форма декларації про готовність об'єкта до експлуатації, порядок її подання і реєстрації визначаються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 11 Закону України "Про архітектурну діяльність" під час будівництва об'єкта архітектури здійснюється авторський та технічний нагляд. Авторський нагляд здійснюється архітектором - автором проекту об'єкта архітектури, іншими розробниками затвердженого проекту або уповноваженими ними особами. Авторський нагляд здійснюється відповідно до законодавства та договору із замовником.

Згідно з пунктом 1.1 ДБН А.2.2-4-2003 "Положення про авторський нагляд за будівництвом будинків і споруд" авторський нагляд проектних організацій за будівництвом об'єктів будівництва незалежно від форм власності замовника (інвестора) повинен здійснюватися протягом всього періоду будівництва у цілях забезпечення відповідності технологічних, архітектурно-будівельних та інших технічних рішень об'єктів будівництва.

Пунктом 2 Порядку здійснення авторського нагляду під час будівництва об'єкта архітектури, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2007 № 903 (903-2007-п) , встановлено, що авторський нагляд здійснюється архітектором - автором проекту об'єкта архітектури, іншими розробниками затвердженого проекту або уповноваженими особами (далі - генеральний проектувальник) відповідно до законодавства та договору із замовником (забудовником) протягом усього періоду будівництва і передбачає контроль за відповідністю будівельно-монтажних робіт проекту.

Відповідно до ст. 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Постановою Кабінету Міністрів України № 553 від 23.05.2011 (553-2011-п) р. затверджено Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, який визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності.

Відповідно до положень пункту 2 Порядку № 553 (553-2011-п) державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням:

1) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції;

2) порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт (далі - загальні та (або) спеціальні журнали), виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи;

3) інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об'єкта будівництва.

Згідно з вимогами абз.2 п.1 та п.5 Порядку № 553 (553-2011-п) державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється Держархбудінспекцією та її територіальними органами. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за територіальним принципом (у межах областей) у порядку проведення планових та позапланових перевірок.

Згідно з ч.4 ст. 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) посадові особи інспекцій державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право, зокрема: безперешкодного доступу до місць будівництва об'єктів; складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; видавати обов'язкові для виконання приписи щодо: а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Дана норма за змістом повністю кореспондує з приписами пункту 11 Порядку № 553 (553-2011-п) .

Відповідно до абз.2 п.1 ч.6 ст. 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" суб'єкти містобудування несуть відповідальність у вигляді штрафу, зокрема, за невиконання приписів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю, щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил - у розмірі десяти мінімальних заробітних плат.

Судами достовірно встановлено, що вимоги п.3 припису як № 237 від 19.04.12 р., так і пункту 2 припису № 353 від 13.08.2012 року щодо усунення порушень, виявлених під час перевірки 19.04.2012 року в частині проведення антикорозійних та протипожежних робіт зерноскладу не були виконані позивачем і станом на час судового розгляду даної справи.

Колегія суддів погоджується з висновками судів про те, що оскарження позивачем в судовому порядку постанов про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності № 485-ю та № 487-ю від 11.05.2012 року не звільняє його від обов'язку виконання обов'язкових вимог припису № 237 від 19.04.2012 року.

Також, необґрунтованими є посилання заявника касаційної інстанції стосовно того, що державний архітектурно-будівельний контроль може здійснюватися лише безпосередньо під час фактичного здійснення будівельних робіт, оскільки зазначене ґрунтується на помилковому та довільному тлумаченні з боку позивача вимог Порядку № 553 (553-2011-п) .

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується із висновками судів попередніх інстанцій, що постанова про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності № 776-ю від 21.08.2012 року є обґрунтованою, правомірною і такою, що прийнята з урахуванням всіх обставин, що мають значення для її прийняття, а відтак правові підстави для її скасування відсутні.

За таких обставин, судова колегія вважає, що судом першої та апеляційної інстанцій повно і правильно встановлені фактичні обставини справи, характер правовідносин сторін і вірно застосовані до них норми матеріального права. Доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.

Згідно із ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівне-зерно-продукт" відхилити, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 18 травня 2013 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 27 серпня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута в порядку ст.ст. 235- 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.