Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів : Логвиненко А.О. (доповідач), Донець О.Є., Мороз В.Ф.

здійснивши попередній розгляд касаційної скарги управління Пенсійного фонду України в Старокостянтинівському районі Хмельницької області на постанову Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 13.12.2012 р. та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 14.08.2013 р. у справі

за позовом ОСОБА_3

до відповідача Управління Пенсійного фонду України в Старокостянтинівському районі Хмельницької області

про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії, -

12.11.2012 р. ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в Старокостянтинівському районі Хмельницької області (далі Пенсійний фонд) про визнання протиправними дій та зобов'язати відповідача зарахувати їй стаж роботи викладачем у Носівській музичній дитячій школі та музичним керівником у Старокостянтинівському дошкільному навчальному закладі №4 "Вишенька" до стажу роботи, що дає право на пільгову пенсію за вислугу років, стягнути на її користь пільгову пенсію за вислугу років з моменту звернення за призначенням пенсії.

Постановою Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 13.12.2012 р., залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 14.08.2013 р., позов задоволено частково. Визнано відмову Пенсійного фонду про призначення пенсії ОСОБА_3 за вислугу років незаконною та зобов'язано відповідача призначити позивачу пенсію за вислугу років відповідно до п. "е" ч.1 ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення " з 3.09.2012 р.

Не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій, Пенсійний фонд звернувся із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просив їх скасувати. При цьому, скаржник зазначив, що суди дійшли помилкового висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Під час розгляду справи судами першої та апеляційної інстанцій встановлено наступне.

ОСОБА_3 з 1.08.1983 р. по 12.11.1985 р. працювала викладачем музики по класу фортепіано в Носівській дитячій музичній школі, а з 14.09.1989 р. по 31.08.2012 р. музичним керівником дошкільного навчального закладу №4 "Вишенька" (Старокостянтинівський дитячий садок № 4).

Відповідно до Наказу № 30 від 27.08.2012 р. позивач звільнена з роботи у зв'язку з виходом на пенсію.

3.09.2012 р. ОСОБА_3 звернулася до Пенсійного фонду з заявою про призначення пенсії за вислугу років, проте, відповідач відмовив у зарахуванні до спеціального стажу період роботи з 1.08.1983 р. по 12.11.1985 р. на посаді викладача музики по класу фортепіано в Носівській дитячій музичній школі.

Відповідно до пункту "е" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 5.11.1991 р. № 1788-ХІІ право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення при наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку.

Відповідно до положень ст. 21 Закону України "Про позашкільну освіту" від 22.06.2000 р. № 1841-ІІІ педагогічні працівники позашкільних навчальних закладів мають право на пенсію за вислугу років за наявності педагогічного стажу роботи не менше ніж 25 років.

Згідно з ст. 28 Закону України "Про освіту" від 23.05.1991 р. № 1060-ХІІ (далі Закон № 1841) система освіти складається із навчальних закладів, наукових, науково-методичних і методичних установ, науково-виробничих підприємств, державних і місцевих органів управління освітою та самоврядування в галузі освіти.

Статтею 29 Закону № 1841 встановлено, що структура освіти включає поряд з іншими видами також позашкільну освіту. Постанова Кабінету Міністрів України № 433 від 6.05.2001 р. "Про затвердження переліку типів позашкільних навчальних закладів і Положення про позашкільний навчальний заклад" (433-2001-п) відносить музичні школи до переліку позашкільних навчальних закладів.

До переліку закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 4.11.1993 р. № 909 (909-93-п) (із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2002 р. № 1436 (1436-2002-п) ), зазначено такі посади в позашкільних навчальних закладах: директори, їх заступники з навчально-виховної, навчальної, виховної роботи, завідуючі відділами (лабораторіями, кабінетами), художні керівники, керівники гуртків, секцій, студій та інших форм гурткової роботи. Посада викладача в позашкільних закладах освіти цим Переліком не передбачена.

Проте, за клопотанням Міністерства соціального захисту населення України від 1.02.1995 р. № 01-3/133-02-2 (v01-3283-95) Кабінет Міністрів України погодився поширити на викладачів музичних, художніх, хорових, хореографічних шкіл, шкіл мистецтв та інших шкіл естетичного виховання порядок призначення пенсій за вислугу років, передбачений постановою Кабінету Міністрів України № 909 від 4.11.1993 р. (909-93-п) , без внесення змін до неї.

Разом з тим, Постановою Кабінету Міністрів України № 963 від 14.06.2000 р. "Про затвердження переліку посад педагогічних та науково-педагогічних працівників" (963-2000-п) посада викладача музичної школи включена до переліку посад педагогічних працівників.

На підставі наведеного, суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо наявності підстав для часткового задоволення адміністративного позову.

Відповідно до статті 224 КАС України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 220-1, 223, 224, 230, 231, 254 КАС України, -

Касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Старокостянтинівському районі Хмельницької області залишити без задоволення, а постанову Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 13.12.2012 р. та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 14.08.2013 р. - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, оскарженню не підлягає, але може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, передбаченому ст. 235- 244 КАС України.