Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі суддів:

Чалого С.Я.

Конюшка К.В.

Розваляєвої Т.С.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05 квітня 2012 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" до Дніпропетровської митниці про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2009 року позов публічного акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" задоволено частково. Визнано протиправною та скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні та пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №113020000/2008/000181 від 29 січня 2008 року. В іншій частині позову судом відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05 квітня 2012 року рішення суду першої інстанції скасовано, в позові відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням апеляційного суду, позивач звернувся з касаційною скаргою та просить його скасувати, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, а постанову суду першої інстанції залишити в силі.

Перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами та підтверджується наявними у справі матеріалами, 29 січня 2008 року позивач подав відповідачу вантажну митну декларацію № 19563 з пакетом документів для проведення процедури митного оформлення вантажу.

Сплату податку на додану вартість при ввезенні товару відстрочено шляхом видачі податкового векселя серії АА № 1001668.

29 січня 2008 року відповідач видав картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленню чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 113020000/2008/000181. Картка відмови видана з підстав порушення позивачем вимог абз. 4 ч. 2 ст. 88 Митного кодексу України в частині ненадання відомостей, передбачених абз. 2 п. 4. Порядку випуску, обігу та погашення векселів, які видаються на суму податку на додану вартість при імпорті товарів на митну територію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 1997 року № 1104 (1104-97-п) .

Так, відповідно до ч. 2 ст. 88 Митного кодексу України декларант зобов'язаний: здійснити декларування товарів і транспортних засобів відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом; на вимогу митного органу пред'явити товари і транспортні засоби для митного контролю і митного оформлення; надати митному органу передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних процедур; сплатити податки і збори.

Згідно з п. 11.5. ст. 11 Закону України "Про податок на додану вартість" з моменту набрання чинності цим Законом платники податку при імпорті товарів на митну територію України можуть за власним бажанням надавати органам митного контролю податковий вексель на суму податкового зобов'язання зі строком погашення на тридцятий календарний день з дня його поставки органу митного контролю, один примірник якого залишається в органі митного контролю, другий надсилається органом митного контролю на адресу органу державної податкової служби за місцем реєстрації платника податку, а третій надається платнику податку.

Аналогічна норма міститься і в Порядку випуску, обігу та погашення векселів, які видаються на суму податку на додану вартість при імпорті товарів на митну територію України, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 1997 року № 1104 (1104-97-п) , відповідно до п. 3. якого зобов'язання щодо сплати податку на додану вартість при імпорті товарів на митну територію України виникають у день оформлення вантажної митної декларації (за винятком тимчасової чи неповної, періодичної чи попередньої декларації), але сплату можна відстрочити шляхом видачі податкового векселя.

Проаналізувавши вказані норми, колегія суддів приходить до висновку, що видача податкового векселя у цьому випадку є відстроченням сплати податку на додану вартість.

Частиною 3 ст. 63 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" заборонено у 2008 році надання відстрочок щодо термінів сплати податкових зобов'язань суб'єктів господарювання за податками, зборами (обов'язковими платежами).

Норми Закону України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) , які дозволяють особі надавати митним органам податковий вексель на суму податкового зобов'язання за податком на додану вартість, є загальними щодо зазначених правовідносин.

Таким чином, норма статті 63 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" про заборону надання відстрочок щодо термінів сплати податкових зобов'язань поширюється на правовідносини щодо погашення податку на додану вартість на митному кордоні шляхом пред'явлення податкового векселя і як спеціальна норма має перевагу при застосуванні, отже погашення податку на додану вартість шляхом пред'явлення податкового векселя у 2008 році заборонено.

На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що підстави для задоволення позову відсутні.

Колегія суддів не може погодитись з рішенням суду першої інстанції щодо скасування картки відмови з тих підстав, що в ній відсутні посилання на ст. 63 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України".

Відповідно до ч. 6 ст. 86 Митного кодексу України відмова митного органу в прийнятті митної декларації повинна бути вмотивованою, а про причини відмови має бути письмово повідомлено декларанту.

За змістом п. 1. Порядку оформлення й використання картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України, затвердженому наказом Державної митної служби від 12 грудня 2005 року № 1227 (z1562-05) , картка відмови - це письмове повідомлення заінтересованим особам про відмову в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України.

На день прийняття рішення про відмову в митному оформленні товару діяла ст. 63 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", що унеможливлювало виконання відповідачем дій по митному оформленню товару шляхом прийняття податкового векселя на суму податкового зобов'язання за податком на додану вартість.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що судом апеляційної вірно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається. Доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.

Відповідно до частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст. ст. 220, 222, 223, 224, 230, 231 КАС України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05 квітня 2012 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута з підстав, у строк та у порядку, визначених ст.ст. 235- 244-2 КАС України.