Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі суддів:

Чалого С.Я.

Конюшка К.В.

Розваляєвої Т.С.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 грудня 2011 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 29 березня 2012 року у справі за позовом Національного банку України до публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" про стягнення штрафних санкцій,-

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 грудня 2011 року залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 29 березня 2012 року позов Національного банку України задоволено. Стягнуто з публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" на користь Державного бюджету України штрафні санкції на загальну суму 3400, 00 грн.

Не погоджуючись з зазначеними судовими рішеннями, відповідач звернувся з касаційною скаргою та просить їх скасувати, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами та підтверджується наявними у справі матеріалами, Постановами Національного банку України від 07 вересня 2011 року № 59 та № 60 про притягнення до відповідальності за порушення валютного законодавства публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" притягнено до відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Підставою для притягнення до відповідальності відповідача Національним банком України у вищезазначених постановах вказано порушення валютного законодавства.

Так, Постановою Національного банку України від 07 вересня 2011 року № 59 про притягнення до відповідальності за порушення валютного законодавства встановлено порушення публічним акціонерним товариством "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" вимоги пункту 2 статті 10 Декрету Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року № 15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" щодо подання встановленої Національним банком України звітності про валютні операції.

При цьому, Банком допущено перекручення звітності про валютні операції за формою № 555 "Звіт про переказ безготівкової іноземної валюти", яку згідно з правилами організації статистичної звітності, що подається до Національного банку України, затвердженими постановою Правління Національного банку України від 19 березня 2003 року № 124 подано до Національного банку України 25 березня 2011 року.

Позивачем встановлено, що публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" 25 березня 2011 року переказало на користь компанії "S Electronics L.L.C." (США) 109642,00 дол. США на виконання умов контракту № SA2010UA від 01 лютого 2010 року, укладеного між ТОВ "МОНТ" та компанією "S Electronics L.L.C.", копія якого міститься в матеріалах справи.

Відповідачем при відображені у формі звітності № 555 інформації про зазначену операцію з купівлі іноземної валюти у якості іноземного банку бенефіціара зазначено банк посередник - Raiffeisen zentralbank.

Таким чином, публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" порушило вимоги пункту 2 статті 10 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання та валютного контролю" в частині перекручення встановленої Національним банком України звітності про валютні операції, що тягне за собою, згідно з пунктом 2 статті 16 Декрету, наслідки, передбачені пунктом 2.8 Положення про валютний контроль, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 08 лютого 2000 року № 49 (z0209-00) .

Пунктом 2 статті 10 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" вiд 19 лютого 1993 року № 15-93 встановлено, що несвоєчасне подання, приховування або перекручення звітності про валютні операції тягне за собою відповідальність, передбачену статтею 16 цього Декрету.

Відповідно до пункту 2.8 Положення про валютний контроль, затверджене постановою Правління Національного банку України від 8 лютого 2000 року № 49 (z0209-00) , зареєстроване в Міністерстві юстиції України 4 квітня 2000 року за № 209/4430 (z0209-00) встановлено, що перекрученням звітності про валютні операції є допущення банками, іншими фінансовими установами та національним оператором поштового зв'язку помилки під час складання форм звітності про валютні операції та невиправлення її у строки, визначені Правилами, за умови, що така помилка призвела до зміни розміру на 5 % і більше будь-якого з показників (але не менше ніж сума, еквівалентна 25000 гривень за однією формою звітності за звітний період), передбачених у формі звітності.

Як встановлено судами та не спростовано сторонами, звітність за формою № 538 "Інформація про купівлю безготівкової іноземної валюти за дорученням клієнтів банку, інших банків уповноваженими банками" подана позивачу 21 лютого 2011 року, а звітність за формою № 555 "Звіт про переказ безготівкової іноземної валюти" 25 березня 2011 року, тобто до набрання чинності змін, постановою Правління Національного банку України від 26 квітня 2011 року № 118 (z0618-11) , в частині надання визначення поняттю перекручення звітності про валютні операції.

Крім цього, відповідно до постанови Національного банку України від 07 вересня 2011 року № 60 про притягнення до відповідальності за порушення валютного законодавства, відповідачем допущено перекручення звітності про валютні операції за формою № 538 "Інформація про купівлю безготівкової іноземної валюти за дорученням клієнтів банку, інших банків та уповноваженими банками", в результаті чого публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" притягнено до відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Судами встановлено, що 18 лютого 2011 року публічним акціонерним товариством "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" було придбано на міжбанківському валютному ринку України 38500,00 євро за дорученням клієнта ЗАТ фірма "Фундамент" на виконання умов контракту № U-18-10/07 від 18 жовтня 2007 року, укладеного з нерезидентом - компанією S.p.A" (копія договору міститься в матеріалах справи).

У звітності за формою № 538 "Інформація про купівлю безготівкової іноземної валюти за дорученням клієнтів банку, інших банків уповноваженими банками", яка визначена Правилами організації статистичної звітності, що подається до Національного банку України, затвердженими постановою Правління Національного банку України від 19 березня 2003 року № 124 (za353-03F3369) , що була подана відповідачем 21 лютого 2011 року у колонці 14 "пункт та підпункт Положення про порядок та умови торгівлі іноземною валютою, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 10 серпня 2005 року № 281 (z0950-05) " зазначено - 1.1 (розрахунки з нерезидентами за торговельними операціями), тоді як зазначена операція повинна мати код - 3.1.6 (виконання зобов'язань резидентів за товарними кредитами).

Зазначені постанови НБУ № 59 та № 60 від 07 вересня 2011 року про притягнення до відповідальності за порушення валютного законодавства направлені публічному акціонерному товариству "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" рекомендованим листом від 07 вересня 2011 року № 28-212/3575, у якому відповідачу було запропоновано протягом п'яти днів добровільно сплатити штраф до Державного бюджету України.

При цьому, оскаржувані постанови в судовому або адміністративному порядку не оскаржені та не скасовані, а штраф не сплачено.

Так, відповідно до пункту 3.5 Положення про порядок та умови торгівлі іноземною валютою постанова, що складена за формою, наведеною в додатку 2, і підписана однією з посадових осіб відповідно до вимог пункту 3.4 розділу 3 цього Положення, або постанова Правління Національного банку, що складена за формою, наведеною в додатку 3, надсилається поштою з повідомленням про вручення порушнику, який протягом п'яти робочих днів після отримання постанови або постанови Правління Національного банку має перерахувати суму штрафу до Державного бюджету України.

У разі несплати порушником штрафу в зазначений строк він підлягає стягненню в судовому порядку.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем не надано доказів сплати штрафів, визначених постановами Національного банку України № 59 та № 60 від 07 вересня 2011 року про притягнення до відповідальності за порушення валютного законодавства, при цьому не спростовано неправомірності та необгрнунтованості винесення зазначених постанов.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій вірно встановлені обставини справи, судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для їх скасування не вбачається. Доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.

Відповідно до частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст. ст. 220, 222, 223, 224, 230, 231 КАС України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 грудня 2011 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 29 березня 2012 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута з підстав, у строк та у порядку, визначених ст.ст. 235- 244-2 КАС України.