Вищий адміністративний суд України в складі суддів:

Єрьоміна А.В.(головуючий); Кравцова О.В., Цуркана М.І.,

секретар судового засідання Вишняк О. М.

за участю:

представника позивача Зульберг Ю.І.

представника третьої особи ОСОБА_5, ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою Печерської районної у місті Києві державної адміністрації на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 7 липня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 13 жовтня 2014 року у справі за позовом Печерської районної у місті Києві державної адміністрації до державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві, Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: товариство з обмеженою відповідальністю "САЛОН-МАГАЗИН "УКРАЇНА-ІМІДЖ", ОСОБА_7, про визнання дій неправомірними, визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,

У травні 2014 року Печерська районна у місті Києві державна адміністрація (далі - позивач) звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві, Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: товариство з обмеженою відповідальністю "САЛОН-МАГАЗИН "УКРАЇНА-ІМІДЖ", ОСОБА_7, в якому просила:

- визнати неправомірними дії Державного реєстратора Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві Чайко С.В. щодо проведення державної реєстрації права власності за товариством з обмеженою відповідальністю "САЛОН-МАГАЗИН "УКРАЇНА-ІМІДЖ" на об'єкт нерухомості: групу нежитлових приміщень № 163 (літ. А), площею 180 м.кв., які розташовані за адресою м. Київ, вул. Шовковична, 46/48 (номер запису про право власності: 1800642, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 114075880000);

- визнати протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень про проведення державної реєстрації права власності на нерухоме майно: групу нежитлових приміщень № 163 (літ. А), площею 180 м. кв., які розташовані за адресою м. Київ, вул. Шовковична, 46/48 за товариством з обмеженою відповідальністю "САЛОН-МАГАЗИН "УКРАЇНА-ІМІДЖ", винесене державним реєстратором Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві Чайко С.В. ( індексний номер 4296274 від 24 липня 2013 року);

- зобов'язати Реєстраційну службу Головного управління юстиції у м. Києві виключити з Державного реєстру прав на нерухоме майно запис про право власності: 1800642 від 24 липня 2013 року за товариством з обмеженою відповідальністю "САЛОН_МАГАЗИН "УКРАЇНА-ІМІДЖ" на групу нежитлових приміщень № 163 (літ. А), площею 180 м. кв., які розташовані за адресою м. Київ, вул. Шовковична, 46/48.

В обґрунтування позову позивач зазначав, що 22 січня 2014 року йому стало відомо, що на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 24 липня 2013 року про реєстрацію права власності на групу нежитлових приміщень № 163 (літ. А), площею 180 м. кв., які розташовані за адресою: м. Київ, вул. Шовковична, 46/48 за товариством з обмеженою відповідальністю "САЛОН-МАГАЗИН "УКРАЇНА-ІМІДЖ" вищезазначена група нежитлових приміщень вибула з комунальної власності територіальної громади міста Києва.

На думку позивача, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 24 липня 2013 року є протиправним, оскільки відповідно до рішення Київської міської ради від 2 грудня 2010 року 284/5096 (ra0284023-10) "Про питання комунальної територіальної громади міста Києва" (зі змінами та доповненнями від 22 травня 2013 року № 359/9416 (ra0359023-13) ) та розпоряджень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 30 вересня 2010 року № 87 "Про організаційно-правові заходи, пов'язані з виконанням рішення Київської міської ради від 9 вересня 2010 року 7/4819 (raa007023-10) "Про питання організації управління районами у місті Києві", від 10 грудня 2010 року № 1112 (ra1112017-10) "Про питання організації управління районами в місті Києві" (зі змінами та доповненнями) вбудовані нежилі приміщення побутового та культурного призначення в будинку № 46-48 по вул. Шовковичній загальною площею близько 424,6 м.кв. належать до комунальної власності територіальної громади міста Києва та передані до сфери управління Печерської районної в місті Києві державної адміністрації.

Крім того, позивач посилається на відсутність підстав для вчинення дій щодо проведення державної реєстрації права власності за товариством з обмеженою відповідальністю "САЛОН-МАГАЗИН "УКРАЇНА-ІМІДЖ" на об'єкт нерухомості: групу нежитлових приміщень № 163 (літ. А), площею 180 м.кв., які розташовані за вищевказаною адресою, з огляду на те, що приватизовано було майно, яке обліковувалось на балансі Організації орендарів "Лоліта", а не нежитлове приміщення, яке розташоване на цокольному поверсі будинку по вул. Шовковичній 46/48 в м. Києві, площею 180 м. кв., що свідчить про те, що державним реєстратором було зареєстровано право власності на нерухоме майно за товариством з обмеженою відповідальністю "САЛОН-МАГАЗИН "УКРАЇНА-ІМІДЖ" на підставі договору, в якому не містилось жодних відомостей про нерухоме майно (група нежитлових приміщень) і предметом якого дане майно не було.

Постановою Окружного адміністративного суду від 7 липня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 13 жовтня 2014 року, в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

У касаційній скарзі, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, позивач просить оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати, ухвалити нове судове рішення про задоволення адміністративного позову.

Заслухавши доповідача, вислухавши пояснення сторін та третіх осіб, перевіривши оскаржувані рішення судів та матеріали справи в межах доводів касаційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне

Як встановлено судами попередніх інстанцій, між Представництвом Фонду державного майна України в Старокиївському районі м. Києва, як продавцем, та Організацією орендарів "Лоліта", як покупцем, укладено договір купівлі-продажу державного комунального майна від 31 серпня 1995 року, зареєстрований в цей же день за № 000096/12, посвідченого державним нотаріусом Шостої Київської нотаріальної контори та зареєстрованим в реєстрі за № 10у-677, відповідно до пп.1.1. п. 1 якого, продавець продав, а покупець купив державне майно цілісного майнового комплексу покупця, який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Шовковична, 46/48.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, товариство з обмеженою відповідальністю "САЛОН-МАГАЗИН "УКРАЇНА-ІМІДЖ" (далі - Товариство) є юридичною особою, володіє відокремленим майном, має самостійний баланс, печатку, бланки, товарний знак, може від свого імені набувати майнові та немайнові права та нести обов'язки, бути позивачем та відповідачем у суді, арбітражному та третейському суді, а також здійснювати інші права, передбачені законодавством для юридичної особи. Товариство набуває прав юридичної особи з моменту його державної реєстрації і є правонаступником у повному обсязі прав та обов'язків Організації орендарів "Лоліта".

На підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 4296274 від 24 липня 2013 року Державним реєстратором Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві зареєстровано за Товариством з приватною формою власності групу нежитлових приміщень № 163 (літ. "А") площею 180 м.кв. за адресою: м. Київ, вул. Шовковична, 46/48.

Основним законом, який визначає правові, економічні, організаційні засади проведення державної реєстрації речових та інших прав, які підлягають реєстрації за цим Законом, та їх обтяжень і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою цих прав, створення умов для функціонування ринку нерухомого майна є Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (1952-15) статті 19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухому майно та їх обтяжень" від 1 липня 2004 року № 1952-IV (далі - Закон № 952-IV).

Статтею 19 Закону № 952-IV (в редакції, що діяла на момент прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 24 липня 2013 року) визначено перелік підстав для державної реєстрації прав та їх обтяжень.

Державна реєстрація прав проводиться на підставі: договорів, укладених у порядку, встановленому законом; свідоцтв про право власності на нерухоме майно, виданих відповідно до вимог цього Закону; свідоцтв про право власності, виданих органами приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді; державних актів на право власності або постійного користування на земельну ділянку у випадках, встановлених законом; рішень судів, що набрали законної сили; інших документів, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, поданих органу державної реєстрації прав разом із заявою.

Відповідно до статті 26 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 22 червня 2011 року № 703 (703-2011-п) (чинний на момент прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 24 липня 2013 року) для проведення державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно необхідними документами є документи, що підтверджують виникнення, перехід або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно та інші документи, визначені цим Порядком.

Статтею 27 Порядку № 703 (703-2011-п) визначено, що документами, ящо підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, є, зокрема, укладений в установленому законом порядку договір, предметом якого є нерухоме майно, права щодо якого підлягають державній реєстрації, або речове право на нерухоме майно, чи його дублікат.

Згідно із пп.1 п.27 Порядку № 703 (703-2011-п) , чинного на момент прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, документами, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, є укладений в установленому законом порядку договір, предметом якого є нерухоме майно, права щодо якого підлягають державній реєстрації, або речове право на нерухоме майно, чи його дублікат.

Вищий адміністративний суд України погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо правомірності та обґрунтованості прийняття оскарженого позивачем рішення, оскільки Державний реєстратор прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві діяв на підставі, в межах своїх повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Як вбачається з постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 1 лютого 2013 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2014 року, у справі № 2а-17660/12/2670, товариством покупців членів трудового колективу організації орендарів "Лоліта" створено товариство з обмеженою відповідальністю "Салон-магазин "Лоліта", яке надалі змінило найменування на товариство з обмеженою відповідальністю "САЛОН-МАГАЗИН "УКРАЇНА-ІМІДЖ", в зв'язку з чим, товариство з обмеженою відповідальністю "САЛОН-МАГАЗИН "УКРАЇНА-ІМІДЖ" є законним власником зазначеної нерухомості.

З урахуванням викладеного, Вищий адміністративний суд України вважає, що судами попередніх інстанцій вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

На підставі викладеного, керуючись статтями 220, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

Касаційну скаргу Печерської районної у місті Києві державної адміністрації залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 7 липня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 13 жовтня 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.