Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого судді: суддів: Стрелець Т.Г., Голяшкіна О.В., Зайця В.С.,

секретар судового засідання - Кошелєв С.В.,

за участю представників:

від позивача - Хомчук М.С., Швець В.В.,

від відповідача - Іванюк Е.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної екологічної інспекції у Житомирській області

на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 12 травня 2014 року

та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 21 липня 2014 року

у справі № 806/374/14

за позовом приватного акціонерного товариства "Кримський титан" філії "Іршанський

гірничо-збагачувальний комбінат"

до Державної екологічної інспекції у Житомирській області

про визнання дій протиправними,визнання протиправними та скасування пунктів припису, -

В січні 2014 року приватне акціонерне товариство "Кримський титан" філії "Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат" (далі по тексту ПрАТ "Кримський титан", Іршанський ГЗК) звернулось до суду з позовом до Державної екологічної інспекції у Житомирській області (далі по тексту Інспекція), яким просило визнати протиправними дії відповідача по проведенню позапланової перевірки з 20 грудня 2013 року по 09 січня 2014 року, визнати протиправним та скасувати пункти 1, 2, 8, 10, 14-17, 19-32 припису № 2/7 від 14.01.2014року.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 12 травня 2014 року у справі № 806/374/14, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 21 липня 2014 року, позов задоволено.

Обґрунтовуючи свою правову позицію, окружний та апеляційний адміністративні суди виходили з доведеності позивачем своїх вимог, оскільки в процесі розгляду справи не знайшов свого підтвердження факт вчинення ПрАТ "Кримський титан" правопорушень у сфері природоохоронного законодавства.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, Інспекція звернулась до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального права, просить вищезазначені судові рішення скасувати, ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

ПрАТ "Кримський титан" подало до Вищого адміністративного суду України заперечення на касаційну скаргу, в якому наголошувало на відповідності судових рішень обставинам справи та вимогам законодавства України, просило залишити касаційну скаргу без задоволення, судові рішення - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення присутніх в судовому засіданні представників сторін, розглянувши і обговоривши доводи касаційної скарги та заперечень на неї, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, наданої ними правової оцінки обставин у справі, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно частини 2 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах касаційної скарги.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до листа управління Служби безпеки України в Житомирській області № 57/11910 від 18.12.2013 року, на підставі згоди голови Державної екологічної інспекції № 2/3-3983 ЗГ від 19.12.2013 року, направлення № 1131 на проведення позапланової перевірки, в період з 20.12 2013 року по 09.01.2014 року Державною екологічною інспекцією у Житомирській області проведено позапланову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства ПрАТ "Кримський титан".

В ході проведення перевірки виявлені порушення дотримання позивачем вимог природоохоронного законодавства та складений акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними речовинами.

На підставі акту перевірки 14.01.2014 року інспекцією винесено припис № 135/1/07-14.

Переглядаючи судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій, з урахуванням доводів касаційної скарги та заперечень на неї, колегія суддів Вищого адміністративного суду України виходить з наступного.

За приписами частини 1 статті 6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", передбачено, що однією з підстав проведення позапланової перевірки є звернення фізичних та юридичних осіб про порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства. Позаплановий захід у цьому разі здійснюється тільки за наявності згоди центрального органу виконавчої влади на його проведення. Під час проведення позапланового заходу з'ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов'язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення державного нагляду (контролю).

Однак, в направленні на проведення перевірки не було зазначено, які конкретно питання входять до предмету позапланової перевірки, що є порушенням наведеної вище норми Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (877-16) .

На виконання частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, судами попередніх інстанцій досліджені оскаржені позивачем пункти припису № 2/7 від 14.01.2014 року, їм надано юридичну оцінку.

Пунктом 2 вищезазначеного припису зобов'язано позивача вжити заходів щодо ліквідації виявлених несанкціонованих витоків дренажних вод через тіло дамб хвостосховищ № 3 та № 4, про проведені заходи повідомити Державну екологічну інспекцію у Житомирській області.

Витоки дренажних вод хвостосховища № 4 було просочуванням води через тіло дамби, однак воно ліквідовано працівниками позивача в процесі перевірки. Хвостосховище № 3 не межує з водними об'єктами та витоків і просочувань з хвостосховища не встановлено. В пробах відбору води не зазначено, що ці проби відібрані саме з витоку хвостосховища № 3.

Пунктом 8 припису зобов'язано позивача розробити індивідуальні регламенти по кожному накопичувачу промислових забруднених стічних вод чи кар'єрних, рудникових вод та погодити їх д обласною державною адміністрацією в Житомирській області. При цьому апелянт посилався на ст. 74 Водного кодексу України та на постанову КМУ № 1100 від 11.09.1996 (1100-96-п) року.

Регламент скиду - це і є гранично допустимі скиди речовин у водні об'єкти із зворотними водами підприємства, регламентовані п. 2.24 Інструкції про порядок розробки та затвердження гранично-допустимих скидів речовин у водні об'єкти із зворотними водами, затвердженої наказом Мінприроди від 15.12.1994 року № 116 (z0313-94) , які позивач отримав разом з Дозволом на спеціальне водокористування від 06.03.2013 року № 289-Ж, в якому розроблені та затверджені гранично допустимі скиди речовин у водні об'єкти та погоджені з органами СЕС та Мінекології.

Пунктом 10 припису зобов'язано ПрАТ "Кримський титан" надати до Державної екологічної інспекції у Житомирській області певний перелік документів.

В процесі розгляду справи судами встановлено, що всі документи були надані під час проведення позапланової перевірки, а також при проведенні планової перевірки з 14 по 29 березня 2013 року, що було відмічено в п.п. 3.13-3.14 акту перевірки.

Пунктом 14 припису зобов'язано ПрАТ "Кримський титан" забезпечити виконання запланованих заходів щодо досягнення нормативів ГДС в р. Лемня та р. Ірша відповідно до ст.ст. 44, 70 Водного кодексу України.

Зазначене питання не зазначене в листі УСБУ в Житомирській області від 18.12.2013 року, який став підставою для проведення перевірки позивача Крім того, лабораторія Іршанського ГЗК атестована відповідно до свідоцтва № 3613-29-ВЛ від 11.04.2012 року. Галузь атестації включає проведення аналізів поверхневих, підземних, зворотних вод на вміст алюмінію. У протоколах якості скидаємих вод здійснюється контроль та відображення всіх показників, включаючи алюміній. Дана обставина знайшла своє підтвердження в п. 3.15 акту планової перевірки від 14-29 березня 2013 року.

Доводами касаційної скарги вказане не спростовано, а тому суди дійшли правильного висновку про скасування пункту 14 припису.

Пунктом 15 припису позивача зобов'язано забезпечити ведення журналу первинного обліку кількості та якості відведення зворотних вод з хвостосховища 34 додатковим насосом із щоденними записами в журналі встановленої форми ПОД -11 або ПОД - 12, ПОД - 13.

Однак, облік води ведеться згідно затвердженої Держкомстатом України типової форми ПОД - 12 від 27.07.1998 року № 264 (v0264202-98) . Отже суди дійшли правильного висновку, що п. 15 припису підлягає скасуванню.

Щодо пункту 16 припису, в якому позивача зобов'язано провести коригування існуючого дозволу на спеціальне водокористування відповідно до фактичних умов водокористування: зокрема, зазначити в ДСВК марки насосного обладнання, яким проводиться відкачка зворотних вод по випусках № 1, № 2, перекачування оборотних та дренажних вод та інше, судова колегія виходить з наступного.

У відповідності до Дозволу на спецводокористування від 06.03.2013 року № 289-Ж та додатків до нього, на схемах водопостачання та водовідведення по кожному об'єкту вказані марки насосів. На підприємстві позивача встановлено два насоси марки 5ГРВ-8 для відкачки дренажних вод, закачний насос марки ПРВП та додатковий насос, який не внесено до Дозволу на спецводокористування, а саме: насос марки 12ГРУ-12, який знаходиться в неробочому стані та фактично не використовується.

Питання зобов'язання ПрАТ "Кримський титан" обладнати локальні мережі спостережувальних свердловин для контролю за якісним станом підземних вод в районі накопичувачів промислових стоків (пункт 17 оскарженої вимоги) не передбачені листом УСБУ в Житомирській області від 18.12.2013 року. Отже правомірною є позиція судів про скасування цього пункту вимоги.

Щодо пунктів 19, 20, 21 припису слід зауважити наступне.

Виконання цих заходів не передбачено листом УСБУ в Житомирській області, який став підставою для позапланової перевірки. У відповідності до ст. 6 Закону України "Про основні засади державного (контролю) у сфері господарської діяльності" під час проведення позапланового заходу з'ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов'язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення державного нагляду (контролю).

Стосовно п.22 припису встановлено наступне. Будівництво хвостосховища на кар'єрі № 7 закінчено у 2006 році, до справи долучений позитивний висновок державної екологічної експертизи від 07.12.2000 р № 6/1-4-1748. Хвостосховище кар'єру № 7 не експлуатується з 01.09.2013 р., оскільки роботи на кар'єрі зупинені, наказ від 27.08.2013 р.

Хвостосховище № 4 Лемненського рудника побудоване у відповідності до проекту, на який отримано позитивний висновок державної екологічної експертизи від 23.06.1999 р. № 6/1-4-575. Хвостосховища Іршанського ГЗК не розміщують на своїй території рідкі та тверді відходи та їх накопичувачами не являються.

Судами встановлено, що експлуатація хвостосховища №4 Лемненського рудника здійснюється позивачем за наявності позитивного висновку державної екологічної експертизи.

Пунктом 24 припису позивача зобов'язано роботи з розчищення та днопоглиблення русла та дна річок здійснювати лише за наявності проекту, позитивного висновку державної екологічної експертизи та дозволу на проведення робіт на землях водного фонду.

Дане питання досліджено та включено в припис безпідставно, оскільки вивчення його не передбачено листом УСБУ в Житомирській області від 18.12.2013 року, який став підставою для проведення позапланової перевірки.

Крім того, доказів в підтвердження здійснення роботи з розчищення та днопоглиблення русла та дна річок саме ПрАТ "Кримський титан" Інспекцією не надано.

Пунктами 25-32 припису передбачено розробка і ведення обліку у сфері поводження з відходами - хвостами збагачення, утворення і розміщення відходів - хвостів збагачення за наявності дозволу, включення хвостів збагачення до відходів, тощо.

Згідно Закону України "Про відходи" (187/98-ВР) , відходи - це будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворилися у процесі виробництва чи споживання, а також товари (продукція), що повністю або частково втратили свої споживчі властивості і не мають подальшого використання за місцем їх утворення чи виявлення і від яких їх власник позбувається, має намір або повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення.

В судовому засіданні представник Інспекції пояснив, що згідно п.3.55 та 3.57 частини 1 "Проектування" ДБН В.2.4 - 5:2012 "Хвостосховища та Шламонакопичувачі" хвости - це відходи збагачення корисних копалин, які складаються з породи з включенням корисних компонентів, які не можуть бути вилучені при прийнятті технології збагачення.

До цього твердження колегія суддів відноситься критично, оскільки термін "відходи", який визначений у п.3.55 та 3.57 частини 1 "Проектування" ДБН В.2.4 - 5:2012 "Хвостосховища та Шламонакопичувачі", є технологічним та не співвідноситься з юридичною суттю терміну "відходи" у розумінні Закону України "Про відходи" (187/98-ВР) .

Це, зокрема, підтверджується тим, що хвости в подальшому використовуються Іршанським ГЗК в якості будівельного матеріалу.

Враховуючи викладене, суди обґрунтовано скасували пункти 25-32 припису.

Доводами касаційної скарги вказаного не спростовано.

На підставі викладеного Вищий адміністративний суд України погоджує правову позицію судів попередніх інстанцій та вважає, що не знайшов свого підтвердження факт вчинення ПрАТ "Кримський титан" правопорушень у сфері природоохоронного законодавства.

Відповідно статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи викладене, судова колегія Вищого адміністративного суду України вважає, що доводи касаційної скарги не спростовують висновків, викладених в оскаржуваних судових рішеннях, вони ґрунтуються на вимогах норм матеріального та процесуального законодавства, підстав для їх скасування не вбачається.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

Касаційну скаргу Державної екологічної інспекції у Житомирській області - залишити без задоволення.

Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 12 травня 2014 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 21 липня 2014 року у справі № 806/374/14 - залишити без змін.

Ухвала може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, передбачених статтями 237 - 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.