Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

Сороки М.О., Логвиненка А.О., Маслія В.І.,

провівши попередній розгляд адміністративної справи за позовом ТОВ "ТВА-ГРУПП" до Державної інспекції з питань захисту прав споживачів про визнання протиправним та скасування рішення, за касаційною скаргою ТОВ "ТВА-ГРУПП" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 січня 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 27 березня 2013 року,-

У грудні 2012 року ТОВ "ТВА-ГРУПП" звернулось до суду з позовом, у якому просило визнати протиправним та скасувати рішення Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів № 0037 від 21.11.2012 про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 січня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 27 березня 2013 року, у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, ТОВ "ТВА-ГРУПП" звернулось з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, у якій просить їх скасувати як такі, що ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

З`ясувавши обставини справи в межах, передбачених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України (2747-15) ), колегія суддів приходить до висновку про відмову у задоволенні касаційної скарги з таких підстав.

Встановлено, що 10.09.2012 ТОВ "ТВА-ГРУПП" прийнято наказ № 125-01-05/12 про заходи відзначення другої річниці з дня створення аптечного закладу товариства, яким зобов'язано з нагоди святкування провести наступні заходи:

- здійснити додаткову видачу всім покупцям карток постійних покупців в період з 22 вересня 2012 року по 20 жовтня 2012 року;

- провести зміни цін (переоцінку), та зменшити ціни на визначений у наказі перелік лікарських засобів;

- про прийняті заходи повідомити споживачів шляхом виготовлення та розповсюдження в приміщенні зазначеного аптечного закладу святкових листівок.

На виконання наказу позивачем розповсюджені відповідні листівки.

25.10.2012 за результатом розгляду листа ОСОБА_4 від 02.10.2012 Інспекцією з питань захисту прав споживачів у Дніпропетровській області відносно ТОВ "ТВА-ГРУПП" складено протокол № 66/12 про порушення законодавства про рекламу, оскільки встановлено ознаки порушення вимог пункту 4 статті 21 Закону України "Про рекламу", а саме - щодо розповсюдження друкованої реклами (кольорового флаєра) "Аптеки 03", розташованої за адресою: місто Дніпропетровськ, вулиця Донецьке шосе, 124.

06.11.2012 за результатом розгляду справи про порушення законодавства про рекламу за участю представника позивача, Інспекцією з питань захисту прав споживачів у Дніпропетровській області складено протокол про порушення законодавства про рекламу № 66/12, у якому зафіксовано визнаний факт порушення позивачем вимог пункту 4 статті 21 Закону України "Про рекламу" під час розповсюдженні друкованої реклами (кольорового флаєра) "Аптека 03", яка розташована за адресою: місто Дніпропетровськ, вулиця Донецьке шосе 124. А саме вказано про те, що в рекламі відсутні: вимога про необхідність консультації з лікарем перед застосуванням лікарського засобу; рекомендації щодо обов'язкового ознайомлення з інструкцією до застосування, що додається до лікарських засобів; текст попередження такого змісту "Самолікування може бути шкідливим для вашого здоров'я", що займає не менше 15 відсотків площі (тривалості всієї реклами).

На цій підставі Державною інспекцією з питань захисту прав споживачів прийнято спірне у цій справі рішення № 0037 від 21.11.2012, яким на ТОВ "ТВА-ГРУПП" накладено штраф за порушення законодавства про рекламу у розмірі 25781,25 грн.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходив з наступного.

У статті 1 Закону України "Про рекламу" № 270/96-ВР від 03.07.1996 (далі - Закон № 270/96-ВР від 03.07.1996 (270/96-ВР) ) визначено поняття реклами - це інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару.

Частина 4 статті 21 Закону № 270/96-ВР від 03.07.1996 вимагає, що реклама лікарських засобів, медичних виробів, методів профілактики, діагностики, лікування і реабілітації повинна містити:

об'єктивну інформацію про лікарський засіб, медичний виріб, метод профілактики, діагностики, лікування, реабілітації і здійснюватися так, щоб було зрозуміло, що наведене повідомлення є рекламою, а рекламований товар є лікарським засобом, медичним виробом, методом профілактики, діагностики, лікування, реабілітації;

вимогу про необхідність консультації з лікарем перед застосуванням лікарського засобу чи медичного виробу;

рекомендацію щодо обов'язкового ознайомлення з інструкцією на лікарський засіб;

текст попередження такого змісту: "Самолікування може бути шкідливим для вашого здоров'я", що займає не менше 15 відсотків площі (тривалості) всієї реклами.

Виходячи зі змісту листівки та її оформлення, вона має інформацію про товар, що розповсюджується в "Аптека 03", інформацію про заниження цін лікарських засобів, медичних виробів, інформацію про місцезнаходження аптеки та інформацію про інші послуги, що нею надаються, а тому має ознаки реклами. А відтак не дотримання позивачем, як рекламодавцем, вимог щодо змісту реклами згідно з частиною 4 статті 21 Закону № 270/96-ВР від 03.07.1996, є порушенням законодавства про рекламу.

У абзаці 5 пункту 1 частини 2 статті 27 Закону № 270/96-ВР від 03.07.1996 визначено, що відповідальність за порушення законодавства про рекламу несуть рекламодавці, винні у недотриманні встановлених законом вимог щодо змісту реклами.

За змістом частини 4 вказаної статті цього ж Закону центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, за поданням державних органів, зазначених у статті 26 цього Закону, або самостійно у випадках, передбачених цією статтею, крім тих, які віднесено виключно до компетенції Антимонопольного комітету України та які регулюються законодавством з питань авторського права та суміжних прав, накладає штрафи у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, на рекламодавців за вчинення дій, передбачених пунктом 1 частини другої цієї статті, - у розмірі п'ятикратної вартості розповсюдженої реклами.

Питання накладення уповноваженими особами Держспоживінспекції та її територіальних органів в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі штрафів на рекламодавців, виробників і розповсюджувачів реклами за порушення законодавства про рекламу (крім штрафів, накладення яких належить виключно до компетенції Антимонопольного комітету і регулюється законодавством з питань авторського права та суміжних прав) регулює Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу,затверджений Постановою Кабінету Міністрів України № 693 від 26.05.2004 (693-2004-п) .

Згідно з пунктами 9-12, 14,16,18 вказаної Постанови № 693 від 26.05.2004 (693-2004-п) підставою для розгляду справи про порушення законодавства про рекламу є відповідний протокол, складений уповноваженою посадовою особою Антимонопольного комітету, Національної ради з питань телебачення і радіомовлення, Мінфіну, НКЦПФР або Держспоживінспекції та її територіальних органів.

Протокол про порушення законодавства про рекламу подається Держспоживінспекції або її територіальним органам за місцем вчинення порушення. Протокол розглядається у місячний строк.

За наявності ознак порушення законодавства про рекламу приймається рішення про початок розгляду справи.

Справа розглядається у місячний строк з дня прийняття рішення про початок її розгляду.

До строку розгляду справи не зараховується час на отримання необхідних доказів і проведення експертизи.

Строк розгляду справи може бути продовжений Головою Держспоживінспекції, його заступниками, начальниками територіальних органів Держспоживінспекції, їх заступниками не більше ніж на три місяці.

Держспоживінспекція та її територіальні органи повідомляють рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами про розгляд справи не пізніш як за три дні до дати розгляду, а у невідкладних випадках - не пізніш як за один день.

Справа розглядається за участю представника особи, щодо якої порушено справу. В разі його відсутності справу може бути розглянуто, якщо незважаючи на своєчасне повідомлення про місце і час розгляду справи не надійшло обґрунтоване клопотання про відкладення розгляду справи.

За результатами розгляду справи приймається рішення, що оформляється у двох примірниках, один з яких залишається у Держспоживінспекції або її територіальному органі, другий - у 10-денний строк надсилається особі, стосовно якої було прийнято рішення, або видається її представникові під розписку.

Встановлено, що вирішуючи питання про накладення на позивача штрафу, уповноваженими особами Держспоживінспекції та її територіальним органом дотримані всі вище зазначені вимоги.

З урахуванням описаного, суди дійшли висновку, що Державна інспекція з питань захисту прав споживачів, приймаючи спірне рішення № 0037 від 21.11.2012 про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу, діяла відповідно до вимог чинного законодавства, а відтак про відсутність підстав для задоволення позову.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій і доводи касаційної скарги їх не спростовують.

Відповідно до частини 3 статті 220-1 Кодексу адміністративного суду України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 КАС України, суд,

Касаційну скаргу ТОВ "ТВА-ГРУПП" відхилити, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 січня 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 27 березня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної з моменту проголошення і може бути переглянута з підстав, у строк та у порядку, визначених ст.ст. 235- 244-2 КАС України.