Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Сороки М.О., Логвиненка А.О., Маслія В.І.,

провівши попередній розгляд адміністративної справи за позовом ОСОБА_4 до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області, третя особа - ОСОБА_5 про визнання незаконною та скасування декларації, за касаційною скаргою ОСОБА_5 на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 13 березня 2013 року і ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2013 року,-

У жовтні 2012 року ОСОБА_4 звернулась до суду з вказаним позовом, у якому просила визнати незаконною та скасувати декларацію № ОД18212043445 про готовність об'єкта до експлуатації - реконструйованого дачного будинку, розташованого по АДРЕСА_1.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 13 березня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2013 року, позов задоволено. Визнано протиправними дії Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Закарпатській області щодо реєстрації 22.03.2012 декларації № ОД18212043445 про готовність об'єкта до експлуатації - реконструйованого дачного будинку, розташованого по АДРЕСА_1.

У касаційній скарзі ОСОБА_5, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позву.

У запереченні на касаційну скаргу ОСОБА_4, посилаючись на законність судових рішень, просить залишити їх без змін.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Встановлено, що відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом ОСОБА_5 в поряду спадкування отримав у власність дачну будівлю, яка складає 31/1000 будівлі ДБК "Расцвет" № 29 "А", що знаходиться по АДРЕСА_1, та в цілому складається з двох будинків літери "А" та "Б", загальною площею 168,1 м2 господарчих будівель: мостіння, огорожі. Свідоцтво містить посилання на самочинне переобладнання та побудову нових будівель і споруд, не включених до спадкового майна.

Згідно технічного паспорта, на земельній ділянці по АДРЕСА_1 знаходяться дачні будівлі під літерами "А" та "Б", вимощення, огорожа, самочинно збільшено дачні будівлі під літерою "Б" на 27 м2, під літерою "А" на 19,9 м2, самочинно збудовано прибудови під літерами "Б", "А-1".

ОСОБА_4 є суміжним землекористувачем та володіє земельною ділянкою площею 0,0372 га для індивідуального дачного будівництва по АДРЕСА_1 на праві приватної власності згідно державного акту ОД № 054521.

Відповідно до технічного паспорта, на земельній ділянці по АДРЕСА_1 знаходяться дачні будівлі під літерами "А", "Ю", сарай під літерою "Р-6", вимощення огорожа, власником яких є позивач, що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме мано від 22.06.2009.

ОСОБА_5 звернувся до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області із заявою та пакетом документів про прийняття в експлуатацію об'єкта - реконструйованого дачного будинку, розташованого по АДРЕСА_1, за результатом розгляду яких 22.03.2012 останнім зареєстрована декларація про готовність об'єкта до експлуатації за номером ОД18212043445.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходив з наступного.

Відповідно до пункту 9 Прикінцевих положень Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" № 3038-VI від 17.02.2011 (3038-17) (далі - Закон № 3038-VI від 17.02.2011 (3038-17) ), у редакції на час спірних правовідносин, прийняття в експлуатацію збудованих до 31 грудня 2009 року індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, громадських будинків I та II категорій складності, які збудовані без дозволу на виконання будівельних робіт і заяви про прийняття в експлуатацію яких подаються до 31 грудня 2012 року, здійснюється безоплатно інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю за результатами технічного обстеження будівельних конструкцій та інженерних мереж таких об'єктів за наявності документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, на якій розміщений такий об'єкт, протягом 30 днів з дня подання заяви. Порядок прийняття в експлуатацію таких об'єктів і проведення технічного обстеження будівельних конструкцій та інженерних мереж визначається центральним органом виконавчої влади з питань будівництва, містобудування та архітектури.

На виконання вимог пункту 9 Перехідних положень вказаного Закону наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 91 від 24.06.2011 (z0830-11) затверджено Порядок прийняття в експлуатацію індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, громадських будинків I та II категорій складності, які збудовані без дозволу на виконання будівельних робіт, і проведення технічного обстеження їх будівельних конструкцій та інженерних мереж (далі - Порядок № 91).

Згідно з пунктами 2.1, 2.2, 3.2, 3.5 Порядку № 91 (z0830-11) , у редакції на час спірних правовідносин, технічне обстеження будівельних конструкцій та інженерних мереж об'єкта проводиться відповідно до цього Порядку з урахуванням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил суб'єктом господарювання.

Технічне обстеження об'єкта включає в себе такі етапи:

підготовка до технічного обстеження об'єкта;

попереднє (візуальне) обстеження об'єкта, в тому числі огляд і фотографування об'єкта та його конструктивних елементів, визначення категорії складності об'єкта, вирішення питання щодо необхідності застосування спеціального устаткування, приладів та апаратури під час технічного обстеження;

детальне (інструментальне) обстеження об'єкта, в тому числі визначення параметрів і характеристик матеріалів, виробів та конструкцій, а також при необхідності порушення перед виконавцем питання щодо залучення до технічного обстеження атестованих лабораторій для проведення необхідних досліджень чи інших відповідальних фахівців для прийняття обґрунтованого рішення.

Замовник або його уповноважена особа подає особисто або надсилає рекомендованим листом з описом вкладення до Інспекції за місцезнаходженням об'єкта заяву про прийняття в експлуатацію об'єкта за формою, наведеною у додатку 3 до цього Порядку, до якої додаються:

два примірники заповненої декларації;

звіт про проведення технічного обстеження будівельних конструкцій та інженерних мереж об'єкта з висновком про їх відповідність вимогам надійності і безпечної експлуатації;

засвідчені в установленому порядку копії:

документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, на якій розміщено об'єкт;

технічного паспорта, виданого бюро технічної інвентаризації.

Заява про прийняття в експлуатацію об'єкта підписується також співвласниками земельної ділянки та зазначеного об'єкта (у разі їх наявності).

Інспекція повертає декларацію замовнику, якщо вона подана чи оформлена з порушенням вимог, установлених цим Порядком.

Судом зазначено, що в порушення вказаних вимог Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області зареєстровано спірну декларацію про готовність об'єкта до експлуатації без проведення обстеження об'єкта та без подання замовником звіту про проведення технічного обстеження будівельних конструкцій та інженерних мереж об'єкта.

За таких обставин, суди дійшли висновку про те, що вказані недоліки були підставами для повернення Інспекцією декларації, поданої замовником. Отже, здійснюючи реєстрацію декларації, відповідач діяв необґрунтовано та з порушенням встановленого законодавством порядку.

Частиною 2 статті 39-1 Закону № 3038-VI від 17.02.2011 передбачено, що у разі виявлення інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, реєстрація такого повідомлення або декларації підлягає скасуванню інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Таким чином скасування реєстрації декларації належить до компетенції інспекції державного архітектурно-будівельного контролю.

Отже, адміністративний суд у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, виконуючи завдання адміністративного судочинства щодо перевірки відповідності їх прийняття (вчинення), передбаченим частиною третьою статті 2 КАС України, критеріям, не втручається та не може втручатися у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень.

Вважаючи невірно обраний ОСОБА_4 спосіб захисту порушеного права, суди, враховуючи вимоги частини 2 статті 11 КАС України, для повного захисту її прав, свобод та інтересів, з урахуванням описаного, вийшли за межі позовних вимог та дійшли висновку про наявність підстав для визнання дій Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області протиправними.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з таким висновком судів попередніх інстанцій і доводи касаційної скарги його не спростовують.

Відповідно до частини 3 статті 220-1 Кодексу адміністративного суду України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 КАС України, суд, -

Касаційну скаргу ОСОБА_5 відхилити, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 13 березня 2013 року і ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута з підстав, у строк та у порядку, визначених ст.ст. 235 - 244-2 КАС України.