Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

Сороки М.О., Логвиненка А.О., Маслія В.І., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" до Інспекції з питань захисту прав споживачів в Автономній Республіці Крим, третя особа - виконавчий комітет Феодосійської міської Ради Автономної Республіки Крим про визнання протиправним та скасування рішення, за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Аціонерний Банк" на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 22 липня 2013 року і ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2013 року,-

У квітні 2013 року ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" звернулось до суду з вказаним позовом, у якому просило визнати противоправним та скасувати рішення № 136 від 09.04.2013 про накладення штрафу в розмірі 4930 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 22 липня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2013 року, у задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк", посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову.

З`ясувавши обставини справи в межах, передбачених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України (2747-15) ), колегія суддів приходить до висновку про відмову у задоволенні касаційної скарги з таких підстав.

Встановлено, що в результаті здійснення контролю за дотриманням вимог законодавства про рекламу, Інспекцією з питань захисту прав споживачів в Автономній Республіці Крим відносно ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" складено протокол № 14 від 09.04.2013 у якому зафіксовано, що в місті Феодосії по вулиці Українська, на опорі зовнішнього освітлення, розташований рекламний носій з інформацією про позивача, направлений на формування та/або підтримання інтересу споживачів реклами к товару, зі змістом: "VAB вулиця Земська, 102-19-63". Зазначено, що зовнішня реклама розповсюджена з ознаками порушення вимог частини 1 статті 16 Закону України "Про рекламу" (без дозволу на розміщення зовнішньої реклами, виданого виконавчим комітетом). Таким чином вказано про порушення вимог пункту 44 постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження типових правил розміщення зовнішньої реклами" № 2067 від 29.12.2003 (2067-2003-п) .

25.02.2013 відповідач звернувся до позивача з вимогою № 02-03/457 про надання до 15.03.2013 інформації у вигляді засвідчених копій: документально підтвердженої інформації щодо вартості розповсюдженої реклами, або пояснення з вказівкою причин неможливості надати таку інформацію; свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності; свідоцтва про сплату податку, дозволу на розміщення зовнішньої реклами, виданого виконавчим комітетом Феодосійської міської ради; договору на виготовлення та/або розміщення реклами, узгодженого макету даного зображення; пояснення по факту даного порушення; інформації щодо усунення порушень до 15.03.2013

В зв'язку з невиконанням вказаних вимог, 09.04.2013 Інспекцією з питань захисту прав споживачів в Автономній Республіці Крим прийнято спірне у цій справі рішення № 136 про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу, яким за порушення вимог частини 1 статті 16 Закону України "Про рекламу" вирішено накласти на ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" штраф у розмірі 4930 грн.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, входив з наступного. Закон України "Про рекламу" № 270/96-ВР від 03.07.1996 (270/96-ВР) (далі - Закон № 270/96-ВР від 03.07.1996 (270/96-ВР) ) визначає засади рекламної діяльності в Україні, регулює відносини, що виникають у процесі виробництва, розповсюдження та споживання реклами.

У статті 1 Закону № 270/96-ВР від 03.07.1996 визначено поняття реклами - це інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару.

Згідно з частиною 1 статті 16 Закону № 270/96-ВР від 03.07.1996 розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, а поза межами населених пунктів - на підставі дозволів, що надаються обласними державними адміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

За змістом частини 2 статті 26 Закону України № 270/96-ВР від 03.07.1996 на вимогу органів державної влади, на які згідно із законом покладено контроль за дотриманням вимог законодавства про рекламу, рекламодавці, виробники та розповсюджувачі реклами зобов'язані надавати документи, усні та/або письмові пояснення, відео- та звукозаписи, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення ними повноважень щодо контролю.

Крім того, відповідний орган державної влади має право:

вимагати від рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами усунення виявлених порушень вимог законодавства;

вимагати припинення дій, що перешкоджають здійсненню державного контролю;

надавати (надсилати) рекламодавцям, виробникам та розповсюджувачам реклами обов'язкові для виконання приписи про усунення порушень;

приймати рішення про визнання реклами недобросовісною, прихованою, про визнання порівняння в рекламі неправомірним з одночасним зупиненням її розповсюдження;

приймати рішення про зупинення розповсюдження відповідної реклами.

Органи державної влади зобов'язані повідомляти рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами про розгляд справ про порушення ними вимог законодавства про рекламу не менше ніж за п'ять робочих днів до дати розгляду справи.

У частинах 6, 7 статті 27 цього ж Закону передбачено, що за неподання або подання завідомо недостовірної інформації щодо вартості розповсюдженої реклами та/або виготовлення реклами та/або вартості розповсюдження реклами центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, необхідної для здійснення ними передбачених цим Законом повноважень, на рекламодавців, виробників реклами та розповсюджувачів реклами накладається штраф у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

У разі неможливості встановлення вартості реклами, розповсюдженої з порушенням вимог цього Закону, на рекламодавців та розповсюджувачів реклами рішенням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, накладається штраф у розмірі до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Встановлено, що термін дії дозволу на розміщення зовнішньої реклами, виданого позивачу виконавчим комітетом Феодосійської міської ради, втратив дію 28.04.2012, а тому на час здійснення перевірки не був чинним.

За таких обставин суди попередніх інстанцій дійшли висновку про наявність порушень з боку ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" вимог частини 1 статті 16 Закону України № 270/96-ВР від 03.07.1996, а відтак про законність та обґрунтованість прийнятного відповідачем спірного рішення.

Колегія суддів погоджується з таким висновком судів попередніх інстанцій і доводи касаційної скарги його не спростовують.

Відповідно до частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтею 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , суд

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Аціонерний Банк" залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 22 липня 2013 року і ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута з підстав, у строк та у порядку, визначених ст.ст. 235- 244-2 КАС України.