Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

Сороки М.О., Логвиненка А.О., Маслія В.І.,

провівши попередній розгляд адміністративної справи за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Донецькій області про визнання дій неправомірними та скасування постанови про накладення стягнення, за касаційною скаргою фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 17 червня 2013 року і ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 17 липня 2013 року, -

У квітні 2013 року фізична особа-підприємець ОСОБА_4 звернулась до суду з позовом, у якому просила:

визнати неправомірними дії Інспекції з питань захисту прав споживачів у Донецькій області;

скасувати постанову Інспекції з питань захисту прав споживачів у Донецькій області № 12Т від 15.04.2013.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 17 червня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 17 липня 2013 року, у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, фізична особа-підприємець ОСОБА_4 звернулась з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, у якій просить їх скасувати як такі, що ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права, та направити справу на новий судовий розгляд.

У запереченні на касаційну скаргу Інспекція з питань захисту прав споживачів у Донецькій області, посилаючись на законність судових рішень, просить залишити їх без змін.

З`ясувавши обставини справи в межах, передбачених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України (2747-15) ), колегія суддів приходить до висновку про відмову у задоволенні касаційної скарги з таких підстав.

Встановлено, що відповідно до статей 5, 6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" № 877-V від 05.04.2007, статей 5, 26 Закону України "Про захист прав споживачів" № 1023-XII від 12.05.1991, постанов Кабінету Міністрів України "Про затвердження критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності, пов'язаної з виробництвом, випуском і реалізацією продукції (виконанням робіт, наданням послуг), та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю)" № 1164 від 27.12.2008 (1164-2008-п) , "Про затвердження Порядку відбору зразків продукції для визначення її якісних показників та форми акта відбору зразків продукції" № 1280 від 31.10.2007 (1280-2007-п) , Інспекцією з питань захисту прав споживачів у Донецькій області проведено планову перевірку дотримання вимог законодавства про захист прав споживачів фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 у будівлі мотелю для автотуристів з закусочною, яка належить їй на праві власності. За результатом проведення перевірки відповідачем складено акт № 004386 від 09.04.2013 про виявлені порушення. Так, у ньому зафіксовано факт відсутності у приміщенні готелю спеціального відведеного місця для куріння, обладнаного витяжкою вентиляцією чи іншими засобами для видалення тютюнового диму.

На цій підставі Інспекцією з питань захисту прав споживачів у Донецькій області прийнята спірна у цій справі постанова про накладення стягнень, передбачених статтею 20 Закону України "Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення", якою до позивача застосовані заходи у вигляді накладення штрафу у розмірі 2000 грн.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходив з наступного.

Відповідно до пункту 5 частини 3 та частин 4, 5, 7 статті 13 Закону України "Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення" № 2899-IV від 22.09.2005 забороняється, крім спеціально відведених для цього місць, куріння тютюнових виробів у приміщеннях готелів та аналогічних засобів розміщення громадян.

У місцях та закладах, де куріння заборонено, має бути розміщена наочна інформація, яка складається із графічного знака про заборону куріння та тексту такого змісту: "Куріння заборонено!".

У спеціально відведених для куріння місцях розміщується наочна інформація, яка складається із відповідного графічного знака та тексту такого змісту: "Місце для куріння. Куріння шкодить Вашому здоров'ю!".

Власник, уповноважені ним особи або орендарі відповідних споруд чи окремих приміщень зобов'язані відвести спеціальні місця для куріння, сумарна площа яких не має перевищувати 10 відсотків загальної площі відповідної споруди чи приміщення, обладнані витяжною вентиляцією чи іншими засобами для видалення тютюнового диму, а також розмістити інформацію, передбачену частиною п'ятою цієї статті.

Згідно з вимогами абзацу 12 частини 2 статті 20 цього ж Закону за порушення норм цього Закону центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, застосовує фінансові санкції до суб'єктів господарювання у разі невідведення спеціальних місць для куріння, необладнання їх витяжною вентиляцією чи іншими засобами для видалення тютюнового диму, нерозміщення інформації, передбаченої частиною п'ятою статті 13 цього Закону, - від однієї тисячі гривень до десяти тисяч гривень.

За таких обставин позивач, як суб'єкт господарювання та власник мотелю, зобов'язана відвести спеціальні місця для куріння, сумарна площа яких не має перевищувати 10 відсотків загальної площі відповідного приміщення, обладнані витяжною вентиляцією чи іншими засобами для відведення тютюнового диму.

З урахуванням недотримання позивачем вказаних вимог, суди дійшли висновку про відсутність з боку Інспекції з питань захисту прав споживачів у Донецькій області неправомірності дій та підстав для скасування спірної постанови № 12Т від 15.04.2013.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій і доводи касаційної скарги їх не спростовують.

Відповідно до частини 3 статті 220-1 Кодексу адміністративного суду України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 КАС України, суд,

Касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 відхилити, а постанову Донецького окружного адміністративного суду від 17 червня 2013 року і ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 17 липня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної з моменту проголошення і може бути переглянута з підстав, у строк та у порядку, визначених ст.ст. 235- 244-2 КАС України.