Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі суддів:

Чалого С. Я.

Зайця В.С.

Конюшка К.В.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за касаційною скаргою управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі м.Харкова на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 06 грудня 2011 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Вторметхарків" до управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі м. Харкова про визнання протиправним та скасування рішення,-

У лютому 2011 року ТОВ "Вторметхарків" звернулось до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі м. Харкова про визнання протиправним та скасування рішення № 84 від 01.02.2011 про застосування фінансових санкцій у сумі 49076,78 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 20 травня 2011 року у задоволенні адміністративного позову ТОВ "Вторметхарків" відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 06 грудня 2011 року рішення суду першої інстанції скасовано, прийнято нове рішення про задоволення позову.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідач подав касаційну скаргу у якій просить рішення апеляційного суду скасувати, а рішення суду першої інстанції залишити в силі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується наявними у справі матеріалами, 31.01.2011 управлінням Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі м. Харкова проведено планову перевірку ТОВ "Вторметхарків" з питань дотримання вимог законодавства щодо нарахування, обчислення та сплати внесків на загальнообов'язкове пенсійне страхування, інших платежів та надання достовірних відомостей до органів Пенсійного фонду за період з 01.05.2009 по 31.12.2010.

За наслідками перевірки відповідачем складено акт № 019 від 31.01.2011, яким зафіксовані порушення ст.ст. 19, 20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", що призвело до заниження фонду оплати праці, на який нараховуються страхові внески на загальну суму 328968,32 грн., завищення фонду оплати праці, на які нараховуються страхові внески на загальну суму 279891,54 грн. Внаслідок перевірки виявлено зайво нарахованих страхових внесків за тарифом 33,2% - 94775,43 грн., за тарифом 2% - 5593,71 грн. та донараховано страхових внесків за тарифом 33,2%, 4% на загальну суму 109689,65 грн., за тарифом 2% - 6676,89 грн..

Тобто, за період з 01.05.2009 до 31.12.2010 позивачем завищено фонд оплати праці, на які нараховуються страхові внески на загальну суму 279891,54 грн. та занижено фонд оплати праці, на який нараховуються страхові внески на загальну суму 328968,32 грн., чим порушено статті 19, 20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

На підставі вказаного акту № 019 від 31.01.2011, начальником УПФУ в Комінтернівському районі м. Харкова винесено оскаржуване рішення № 84 від 01 лютого 2011 року про застосування фінансових санкцій за приховування (заниження) страхувальником сум заробітної плати, відповідно до якого до підприємства застосовані фінансові санкції у розмірі 49 076,78 грн. на підставі пункту 3 частини 9 статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції мотивував свій висновок тим, що позивачем були порушені статті 19, 20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", а тому управлінням Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі м. Харкова було правомірно та обґрунтовано прийнято рішення про застосування фінансових санкцій.

Натомість апеляційний суд вказав, що положення пункту 3 частини 9 статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", на підставі яких до позивача застосовано фінансові санкції втратили чинність із вступом в силу Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (2464-17) .

Колегія суддів вказує на передчасність зазначеного висновку суду апеляційної інстанції та вбачає за доцільне зазначити про таке.

Згідно з пунктом 3 частини 9 статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", виконавчі органи Пенсійного фонду застосовують до страхувальників фінансові санкції за приховування (заниження) страхувальником суми заробітної плати (виплат, доходу), на які нараховуються страхові внески, накладається штраф у розмірі всієї суми прихованої (заниженої) заробітної плати (виплат, доходу), а в разі повторного протягом року такого порушення - штраф у триразовому розмірі суми прихованої (заниженої) заробітної плати (виплат, доходу).

Із набранням чинності з 1 січня 2011 року Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (2464-17) наведені вище норми матеріального права були виключені.

У той же час згідно з абзацом п'ятим пункту 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (2464-17) стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.

Абзацом шостим цього ж пункту встановлено, що на період до повного стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

Наведене правило щодо збереження порядку стягнення та контрольних функцій фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, передбачених законодавством, чинним до 1 січня 2011 року, поширюється на заборгованість зі сплати страхових внесків та сум штрафних санкцій.

У відповідності до ст. 159 КАС України судове рішення повинне бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Постанова Харківського апеляційного адміністративного суду від 22 жовтня 2013 року не відповідає вимогам ст. 159 КАС України.

Виходячи з викладеного, Вищий адміністративний суд України зазначає, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 20 травня 2011 року прийнята у відповідності до вимог чинного законодавства і скасована апеляційним судом помилково.

Відповідно ст. 226 КАС України, суд касаційної інстанції скасовує рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.

Керуючись ст. ст. 222, 223, 226, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -

Касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі м. Харкова задовольнити.

Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 06 грудня 2011 року скасувати.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20 травня 2011 року залишити в силі.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута з підстав, у строк та у порядку, визначених ст.ст. 235- 244-2 КАС України.