Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді-доповідача Голубєвої Г.К.

Суддів Карася О.В.

Ланченко Л.В.

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси на ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 25.01.2012 року та постанову Одеського окружного адміністративного суду від 21.01.2011 року по справі № 2а-8086/10/1570 за позовом Державної податкової інспекції в Малиновському районі м. Одеси до Товариства з обмеженою відповідальністю "Прокс-М", за участю третьої особи - Товариства з обмеженою відповідальністю "АВВ-Система", про стягнення коштів, -

Державна податкова інспекція в Малиновському районі м. Одеси звернулась до суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Прокс-М", за участю третьої особи - Товариства з обмеженою відповідальністю "АВВ-Система", про стягнення коштів у розмірі 484444,00 гривень.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 21.01.2011 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 25.01.2012 року відмовлено у задоволенні позовних вимог з огляду на їх безпідставність.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, позивач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким повністю задовольнити позовні вимоги, оскільки вважає, що постанову та ухвалу було прийнято з порушенням норм матеріального права та без належного врахування всіх обставин справи.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що на виконання постанови старшого слідчого в ОВС ПМ ДПА в Одеській області від 06.08.2009 року ДПА в Одеській області проведена документальна невиїзна перевірка ТОВ "АВВ-Система" щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ "Прокс-М", за період з 14.02.2008 року по 30.09.2009 року, за результатами якої зроблено висновок про нікчемність договорів, укладених між ТОВ "АВВ-Система" та ТОВ "Прокс-М", оскільки правочини не були спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлювались ними, а вчинились виключно з метою, яка завідомо суперечила інтересам держави і суспільства та спрямовувались на незаконне заволодіння майном держави.

Відмовляючи в задоволенні позову, суди виходили з наступних мотивів, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Судами враховано, що згідно ст. 207 ГК України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Відповідно до ч.1 ст. 208 ГК України якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

Оскільки податковим органом не доведено в межах належності і допустимості доказів здійснення відповідачами господарських операцій з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, тому правильними є висновки судів про відсутність підстав для застосування правових наслідків, передбачених ст. 208 ГК України.

За таких обставин та з урахуванням вимог ч. 3 ст. 2, ч. 2 ст. 71 КАС України, суди дійшли обґрунтованого висновку щодо відсутності підстав для задоволення позову.

Відповідно до п. 3 ст. 220-1 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , суд -

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси відхилити.

Ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 25.01.2012 року та постанову Одеського окружного адміністративного суду від 21.01.2011 року по справі № 2а-8086/10/1570 залишити без змін.

Справу повернути до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили та може бути переглянута Верховним Судом України в порядку передбаченому ст. ст. 235 - 239, ч. 5 ст. 254 КАС України.