Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючого: судді Мороза В.Ф.

суддів: Донця О.Є.

Логвиненка А.О.

секретар судового

засідання Головко О.В.

за участю

представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4

представника Центральної виборчої комісії - Краснощок А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги ОСОБА_3 та Центральної виборчої комісії на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 06 листопада 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3, ОСОБА_7, ОСОБА_8 до Центральної виборчої комісії (надалі також - ЦВК) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,

Позивачі звернулись з позовом, у якому просили визнати протиправною бездіяльність Центральної виборчої комісії щодо відмови у зобов'язанні окружну виборчу комісію по одномандатному виборчому округу №140 провести повторний підрахунок голосів на окремих виборчих дільницях одномандатного виборчого округу № 140 та зобов'язати доручити окружній виборчій комісії по одномандатному виборчому округу № 140 провести повторний підрахунок голосів на виборчих дільницях, від яких окружна виборча комісія одномандатного виборчого округу № 140 прийняла виборчі документи 27.10.2014 року, 28.10.2014 року, 29.10.2014 року та 30.10.2014 року.

Позов обґрунтували тим, що відповідачем у визначений законом строк не було надано відповіді на подані позивачами скарги та безпідставно не зобов'язано окружну виборчу комісію по одномандатному виборчому округу №140 провести повторний підрахунок голосів.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду України від 06 листопада 2014 року позов було задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Центральної виборчої комісії, що полягає у не розгляді скарг (повернення без розгляду) кандидатів у народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі № 140 ОСОБА_3, ОСОБА_7, ОСОБА_8, зареєстровані відповідачем 02.11.2014 року за № 21-36-43182, № 21-36-43188 та № 21-36-43186. Зобов'язано Центральну виборчу комісію розглянути подані позивачами скарги, зареєстровані за відповідними номерами. У іншій частині позовні вимоги залишено без задоволення.

Рішення мотивовано тим, що відповідач необґрунтовано повернув без розгляду подані позивачами скарги з посиланням на те, що додані до скарги докази були подані не в оригіналах або засвідчених в установленому порядку копіях. При цьому суд дійшов висновку, що вимоги про зобов'язання відповідача доручити окружній виборчій комісії по одномандатному виборчому округу № 140 провести повторний підрахунок голосів на виборчих дільницях з огляду на повернення таких скарг без розгляду, заявлені передчасно.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_3 звернулась з апеляційною скаргою, у якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та прийняти нове про задоволення позову у повному обсязі. Вважає, що захист прав позивачів частковим задоволення позову є неповним, оскільки може призвести до повторного порушення таких прав результатом розгляду скарг.

Відповідач також звернувся з апеляційною скаргою, у якій вважає судом рішення необґрунтованим, прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права. Просить його скасувати та прийняти нове про відмову у позові в повному обсязі. Вказує на помилковість висновків суду першої інстанції про необґрунтоване повернення без розгляду скарг позивачів. Вважає, що наведені ним підстави були достатні для вчинення відповідної дії. При цьому проти задоволення апеляційної скарги позивача заперечує.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 02.11.2014 року до Центральної виборчої комісії надійшли скарги кандидатів у народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі № 140 - позивачів, в яких вони просили визнати протиправною бездіяльність окружної виборчої комісії № 140 та зобов'язати останню провести повторний підрахунок голосів виборців на відповідних виборчих дільницях одномандатного виборчого округу № 140. За змістом скарг вважали, що були допущені численні порушення, які повинні мати наслідком проведення повторного підрахунку голосів виборців.

Зазначені скарги 03.11.2014 року Центральною виборчою комісією були повернуті позивачам без розгляду з посиланням на те, що в порушення вимог ч. 3 статті 110 Закону України "Про вибори народних депутатів" та п. 6.7 Порядку розгляду скарг виборчими комісіями з виборів народних депутатів України, затв. постановою ЦВК № 133 від 31.07.2012 року (v0133359-12) додані до скарг письмові докази було подано не в оригіналі, а їх копії належним чином не засвідчені.

Зміст та форма скарги визначені статтею 110 Закону України "Про вибори народних депутатів України", а частиною третьою цієї статті передбачено, що до скарги мають бути додані її копії, докази, зазначені у скарзі, та копії усіх документів, що приєднуються до неї, у кількості, яка дорівнює кількості суб'єктів оскарження та заінтересованих осіб, зазначених у скарзі.

Відповідні вимоги містяться також у п. 6.7 Порядку розгляду скарг виборчими комісіями з виборів народних депутатів України, затв. постановою Центральної виборчої комісії № 133 від 31.07.2012 (v0133359-12) (надалі - Порядок) та, окрім того зазначено, що письмові докази подаються в оригіналі або в засвідченій у встановленому порядку копії.

Частиною другою статті 111 Закону України "Про вибори народних депутатів України" передбачено, що скарга, оформлена без дотримання вимог статті 110 цього Закону, повертається Головою Центральної виборчої комісії або іншим членом Центральної виборчої комісії за дорученням Голови Центральної виборчої комісії суб'єкту звернення зі скаргою без розгляду не пізніш як на наступний день після дня надходження скарги.

Водночас частиною першою статті 112 цього Закону визначено перелік доказів на підставі яких виборча комісія встановлює наявність чи відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення суб'єкта звернення зі скаргою, суб'єкта оскарження чи заінтересованих осіб, та інші обставини, що мають значення для правильного розгляду скарги, якими можуть бути у тому числі письмові документи і матеріали (в тому числі електронні), які містять відомості про обставини, що мають значення для правильного розгляду скарги.

За змістом частин другої та шостої статті 112 Закону докази виборчій комісії надаються суб'єктом звернення зі скаргою, суб'єктом оскарження, заінтересованими особами. Виборча комісія може звернутися із запитом щодо витребування додаткових доказів за власною ініціативою або на прохання суб'єкта звернення, суб'єкта оскарження, заінтересованих осіб. Якщо подано копію письмового доказу, виборча комісія має право вимагати подання оригіналу або самостійно витребовує оригінал письмового доказу.

При цьому частиною третьою статті 112 цього Закону передбачено у випадку, якщо суб'єкт звернення, суб'єкт оскарження чи заінтересована особа не надасть докази для підтвердження обставин, на які він посилається, виборча комісія вирішує справу на основі наявних доказів.

Отже висновок суду першої інстанції про необґрунтоване повернення відповідачем скарг без розгляду, судова колегія вважає правильним, оскільки подання доказів не в оригіналі або засвідчених в установленому законом порядку копіях, за змістом вказаних положень закону не перешкоджало розгляду скарги, а належність та допустимість доказів, на недоліки яких вказала Центральна виборча комісія, мали бути з'ясовані при розгляді скарги.

Відповідно до статті 113 Закону України "Про вибори народних депутатів України" за результатами розгляду скарги приймається рішення, яким виборча комісія може задовольнити скаргу повністю або частково чи відмовити в її задоволенні.

Водночас розгляд скарг позивачів Центральною виборчою комісією не здійснювався та відповідне рішення за результатами їх розгляду не приймалось, оскільки такі скарги були повернуті без розгляду.

Отже висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для зобов'язання відповідача доручити окружній виборчій комісії по одномандатному виборчому округу № 140 провести повторний підрахунок голосів на виборчих дільницях, є обґрунтованим, оскільки прийняття рішення за результатами розгляду скарги є виключною компетенцією виборчої комісії.

За таких обставин доводи апеляційних скарг не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції.

Відповідно до частини першої статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За правилами частини дев'ятої статті 172 Кодексу адміністративного судочинства України суд приймає позовну заяву щодо рішення, дії чи бездіяльності виборчої комісії, комісії з референдуму або члена відповідної комісії до розгляду незалежно від сплати судового збору. У разі несплати судового збору на момент вирішення справи суд одночасно вирішує питання про стягнення судового збору відповідно до правил розподілу судових витрат, встановлених цим Кодексом.

Оскільки позивачем не було сплачено судовий збір при поданні апеляційної скарги, а його апеляційна скарга залишена без задоволення, з позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 36, 54 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 172, 177, 195, 196, 200, 205 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

Апеляційні скарги ОСОБА_3 та Центральної виборчої комісії залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 06 листопада 2014 року залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір в розмірі 36, 54 грн.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.