Колегія суддів Вищого адміністративного суду України

в складі: головуючий - Стародуб О.П.,

судді - Ліпський Д.В., Штульман І.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Житомирі на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 19.09.2013р. та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 17.10.2013р. у справі за позовом управління Пенсійного фонду України в м. Житомирі до Житомирського колективного учбово-виробничого підприємства Українського товариства сліпих про стягнення заборгованості, -

У липні 2013 року управління Пенсійного фонду України в м. Житомирі звернулося до суду із позовом про стягнення з Житомирського колективного учбово-виробничого підприємства УТОС боргу в сумі 5156,20 грн.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 15.08.2013 р. позов задоволено. Стягнуто з Житомирського колективного учбово-виробничого підприємства УТОС на користь управління Пенсійного фонду України в м. Житомирі 5156,20 грн заборгованості.

У вересні 2013 року Житомирське колективне учбово-виробниче підприємство УТОС звернулось до суду першої інстанції із заявою про розстрочення виплати заборгованості в сумі 5156,20 грн з вересня по грудень 2013 року.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 19.09.2013 р., залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 17.10.2013 р., заяву Житомирського колективного учбово-виробничого підприємства УТОС задоволено.

Розстрочено виконання постанови Житомирського окружного адміністративного суду від 15.08.2013 р. Борг в сумі 5150,20 грн підлягає погашенню по 1289,05 грн щомісячно з 01.09.2013 р. по 01.12.2013 р. включно.

З такими рішеннями судів не погодився позивач, подав касаційну скаргу, в якій посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Просить скасувати постановлені судами рішення та прийняти нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні вимог заявника.

Заслухавши доповідача по справі, перевіривши матеріали справи та касаційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 263 КАС України за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції. Незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Так, судами встановлено, що 04.09.2013 р. Житомирське учбово- виробниче підприємство УТОС звернулось до суду з заявою про розстрочення виконання постанови Житомирського окружного адміністративного суду від 15.08.2013 р. строком на чотири місяці з вересня по грудень 2013 року, оскільки підприємство перебуває в тяжкому фінансовому стані та не має змоги сплатити кошти в сумі 5156,20 грн. одним платежем. Крім того, у зв'язку із закінченням в липні 2013 року строку дії пільгового оподаткування з третього кварталу 2013 року підприємство змушене сплачувати повністю всі податки.

Задовольняючи заяву про розстрочення виконання рішення суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив з наявності підстав для розстрочення виконання постанови суду від 15.08.2013 р. на чотири місяці з 01.09.2013 р. по 01.12.2014 р. включно рівними щомісячними платежами по 1289,05 грн.

Поряд з цим, на день розгляду справи судом апеляційної інстанції відповідач частково погасив суму розстроченої заборгованості.

З такими висновками судів першої та апеляційної інстанцій колегія суддів погоджується і вважає, що вони відповідають нормам матеріального і процесуального права.

Мотиви та доводи, наведені у касаційній скарзі, висновки судів не спростовують і є безпідставними, оскільки доводи заявника про те, що законодавством не передбачено розстрочення та відстрочення сум заборгованості з витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до п. "б"-"з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" є необґрунтованими.

Відповідно до частини першої статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин колегія суддів приходить до висновку, що апеляційним судом правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а судове рішення - без змін.

Керуючись статтями 210, 220, 223, 224, 226, 230, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

Касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Житомирі залишити без задоволення, а ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 19.09.2013 р. та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 17.10.2013 р. у даній справі - без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.