Про визнання протиправними та скасування окремих пунктів вимоги Контрольно-ревізійного управління про усунення порушень, виявлених ревізією окремих питань фінансово-господарської діяльності - 24.07.2014 Прийняття

провівши попередній розгляд адміністративної справи за касаційними скаргами Державної фінансової інспекції в Рівненській області та Головного управління юстиції у Рівненській області на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2011 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 09 лютого 2012 року у справі за позовом Головного управління юстиції у Рівненській області до Державної фінансової інспекції в Рівненській області про визнання протиправними та скасування вимог, -

Головне управління юстиції у Рівненській області звернулося до суду з вказаним позовом та просило визнати протиправними та скасувати пункти 2, 4, 5 вимоги Контрольно-ревізійного управління в Рівненської області від 20.04.2011 року № 17-03-17/2652 "Про усунення порушень, виявлених ревізією окремих питань фінансово-господарської діяльності" в частинах: про необхідність зменшити бюджетні асигнування на загальну суму 120660 грн.; про необхідність зменшити асигнування на загальну суму 24694 грн.; про необхідність зменшити бюджетні асигнування на загальну суму 213545,68 грн. нецільового використання бюджетних коштів.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2011 року, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 09 лютого 2012 року, позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано пункт 2 вимоги Контрольно-ревізійного управління в Рівненській області за № 17-03-17/2652 від 20.04.2011 року "Про усунення порушень, виявлених ревізією окремих питань фінансово-господарської діяльності", згідно з яким Головному управлінню юстиції у Рівненській області необхідно зменшити бюджетні асигнування на загальну суму 120660 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

На постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2011 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 09 лютого 2012 року надійшла касаційна скарга Державної фінансової інспекції в Рівненській області, в яких, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, ставиться питання про їх скасування та прийняття нового рішення про відмову в задоволені позовних вимог в повному обсязі.

Також, не погоджуючись з постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2011 року та ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 09 лютого 2012 року Головне управління юстиції у Рівненській області звернулось з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційних скарг, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до п.1.1.6.2 Плану контрольно-ревізійної роботи КРУ в Рівненській області на I квартал 2011 року, з 02.02.2011 року по 28.03.2011 року було проведено ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності Головного управління юстиції у Рівненській області за 2009-2010 роки та січень 2011 року. За результатами якої складено акт № 17-03-06/25 від 28.03.2011р.

20.04.2011 року відповідачем прийнято вимогу № 17-03-17/2652 "Про усунення порушень, виявлених ревізією окремих питань фінансово-господарської діяльності", згідно з якою Головному управлінню юстиції у Рівненській області необхідно було:

- зменшити бюджетні асигнування на загальну суму 120660 грн. (пункт 2 вимоги);

- зменшити асигнування на загальну суму 24694 грн. (пункт 4 (другий за порядком) вимоги);

- врахувати, що листом від 19.04.2011 р. № 17-03-12/2577 направлено документи щодо застосування фінансової санкції у вигляді зменшення бюджетних асигнувань на суму нецільового використання бюджетних коштів в розмірі 213545,68 грн.

Задовольняючи позов в частині визнання протиправним та скасовуючи пункт 2 вимоги № 17-03-17/2652 від 20.04.2011 року суди дійшли вірного висновку про те, що при прийнятті зазначеної вимоги, відповідач діяв не на підставі, не в межах повноважень, та не у спосіб, визначений чинним законодавством.

Так, зі змісту акту № 17-03-06/25 від 28.03.2011 року убачається, що ревізією обґрунтованості потреби в бюджетних асигнуваннях за загальним та спеціальним фондами на 2009-2011 роки за КПКВ 3601010 "Керівництво та управління у сфері юстиції" за КЕКВ 1135 "Оплата транспортних послуг та утримання транспортних засобів" на 2009 рік та за КЕКВ 1131 "Предмети, матеріали, обладнання, інвентар, у тому числі м'який інвентар та обмундирування" на 2010-2011 роки встановлено те, що за даними бухгалтерського обліку в управлінні юстиції, станом на 01.01.2009 року рахувався залишок паливно-мастильних матеріалів (далі, - ПММ) на суму 17450 грн., в тому числі по загальному фонду - 5500 грн. та по спеціальному - 11950 грн.; станом на 01.01.2010 р. - по спеціальному фонду на суму 10130 грн. та станом на 01.01.2011 р. - на загальну суму 93080 грн., в тому числі по загальному фонду - 9380 грн. та по спеціальному - 83700 грн.

Перевіряючим органом констатовано, що вказані залишки паливно-мастильних матеріалів при обрахунках кошторисів на відповідні роки враховані не були. В зв'язку з цим, контролерами-ревізорами було зроблено висновки про недотримання ГУЮ у Рівненській області вимог п.20 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 228 від 28.02.2002 р. (228-2002-п) та п.1 ст. 3, ч.1 ст. 4 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що призвело до виділення бюджетних коштів (відповідно до затверджених асигнувань) понад фактичну потребу в бюджетних коштах в загальній сумі 120660 грн., з яких 27580 грн. протягом 2009-2010 років профінансовано та використано. Внаслідок допущеного порушення державному бюджету завдано матеріальної шкоди (збитків) на суму 27580 грн.

Окрім того, ревізією обґрунтованості потреби в бюджетних асигнуваннях за загальним та спеціальним фондами кошторису управління юстиції на 2009-2011 роки за кодами економічної класифікації видатків встановлено, що обрахунки до кошторису на відповідні роки не деталізовані за видами та кількістю товарів (робіт, послуг) із зазначенням вартості за одиницю, залишків, чим порушено вимоги п.22 Порядку № 228 (228-2002-п) .

Однак, суди обґрунтовано зазначили, що такі висновки відповідача є безпідставними та не узгоджуються з нормами, що регулюють спірне питання, оскільки основним документом, що визначає порядок складання, розгляду та затвердження кошторису бюджетних установ є Порядок складання, затвердження та основні вимоги до виконання кошторисів бюджетних установ, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2002 р. N 228 (228-2002-п) .

Відповідно до п.1 Порядку № 228 (228-2002-п) (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) кошторис бюджетних установ (далі - кошторис) має такі складові частини: загальний фонд, який містить обсяг надходжень із загального фонду бюджету та розподіл видатків за повною економічною класифікацією видатків на виконання бюджетною установою (далі - установа) основних функцій або розподіл надання кредитів з бюджету за класифікацією кредитування бюджету; спеціальний фонд, який містить обсяг надходжень із спеціального фонду бюджету на конкретну мету та їх розподіл за повною економічною класифікацією видатків на здійснення відповідних видатків згідно із законодавством, а також на реалізацію пріоритетних заходів, пов'язаних з виконанням установою основних функцій, або розподіл надання кредитів з бюджету згідно із законодавством за класифікацією кредитування бюджету. Форма кошторису затверджується Мінфіном.

Відповідно до пункту 15 вказаного Порядку у частині надходжень проектів кошторисів зазначаються планові обсяги, які передбачається спрямувати на здійснення видатків або надання кредитів з бюджету із загального та спеціального фондів проектів відповідних бюджетів.

Пунктом 20 Порядку № 228 (228-2002-п) встановлено, що під час визначення обсягів видатків та/або надання кредитів з бюджету розпорядників нижчого рівня головні розпорядники повинні враховувати об'єктивну потребу в коштах кожної установи, виходячи з її основних виробничих показників і контингентів, які встановлюються для установ (кількість класів, учнів у школах, ліжок у лікарнях, дітей у дошкільних закладах тощо), обсягу виконуваної роботи, штатної чисельності, необхідності погашення дебіторської і кредиторської заборгованості та реалізації окремих програм і намічених заходів щодо скорочення витрат у плановому періоді.

Обов'язковим є виконання вимоги щодо першочергового забезпечення бюджетними коштами видатків на оплату праці з нарахуваннями, а також на господарське утримання установ. Під час визначення видатків у проектах кошторисів установи повинен забезпечуватися суворий режим економії коштів і матеріальних цінностей. До кошторисів можуть включатися тільки видатки, передбачені законодавством, необхідність яких обумовлена характером діяльності установи. Видатки на придбання обладнання, капітальний ремонт приміщень тощо, які не є першочерговими, можуть передбачатися лише за умови забезпечення коштами невідкладних витрат та відсутності заборгованості. При цьому видатки на заробітну плату з коштів спеціального фонду обчислюються залежно від обсягу діяльності, що провадиться за рахунок цих коштів, із застосуванням встановлених законодавством норм, які використовуються установами аналогічного профілю.

Відповідно до п.22 Порядку № 228 (228-2002-п) показники видатків або надання кредитів з бюджету, що включаються до проекту кошторису, повинні бути обґрунтовані відповідними розрахунками за кожним кодом економічної класифікації видатків або класифікації кредитування бюджет і деталізовані за видами та кількістю товарів (робіт, послуг) із зазначенням вартості за одиницю.

З огляду на викладене, висновок КРУ в Рівненській області про порушення позивачем вимог п.20 Порядку № 228 (228-2002-п) не знайшов свого підтвердження.

Що стосується п.4 вимоги, слід зазначити наступне.

Як встановлено судом та підтверджено актом ревізії № 17-03-06/25 від 28.03.2011р., Головне управління юстиції у Рівненській області допустило порушення вимог постанови Кабінету Міністрів України "Про економію бюджетних коштів, передбачених для утримання органів державної влади та інших державних органів" від 22.10.2008 року № 943 (943-2008-п) , провівши у грудні 2010 року поточний ремонт кабінетів за рахунок коштів спеціального фонду на загальну суму 24694 грн. при відсутності актів щодо їх аварійного стану. Зазначене порушення допущено управлінням юстиції на етапі підготовки проекту кошторису щодо включення у розрахунки до нього видатків, заборонених законодавством, та стало підставою до зайвого виділення асигнувань на проведення поточних ремонтів кабінетів у зазначені сумі. Внаслідок допущеного порушення державному бюджету завдано матеріальної шкоди (збитків) на суму 24694 грн.

Саме вказані висновку КРУ в Рівненській області стали підставою для прийняття відповідачем пункту 4 вимоги, згідно з яким необхідно зменшити асигнування на загальну суму 24694 грн.

Пунктом 1 Заходів щодо економного та раціонального використання бюджетних коштів, передбачених для утримання органів державної влади та інших державних органів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України "Про економію бюджетних коштів, передбачених для утримання органів державної влади та інших державних органів" від 22.10.2008 року № 943 (943-2008-п) (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено припинення до 2012 року придбання автотранспорту (крім транспортних засобів спеціалізованого призначення для потреб органів внутрішніх справ, МНС, Управління державної охорони, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, автотранспорту органів рибоохорони, автотранспорту для обслуговування Апаратом Верховної Ради України іноземних делегацій та транспортних засобів для забезпечення Державним управлінням справами іноземних делегацій), меблів (крім випадків придбання меблів для новоутворених і збільшення чисельності працівників усіх бюджетних установ, а також придбання меблів для приміщень після проведення в них капітального ремонту чи реконструкції), мобільних телефонів, ноутбуків та проведення ремонтів кабінетів (крім ремонту приміщень, в яких розміщено Укрдержреєстр та Держінформнауки) за рахунок коштів загального та спеціального фондів державного бюджету.

Відповідно до наказу начальника Головного управління юстиції у Рівненській області від 02.02.2011 р. № 38 "Про проведення інвентаризації у 2011 році" було створено інвентаризаційну комісію, якою в присутності працівників КРУ в Рівненській області шляхом візуального огляду проведено обстеження архівних приміщень, в яких проводилися поточні ремонти.

Зі змісту актів обстеження архівних приміщень ( 5 окремих кабінетів) встановлено, що у чотирьох приміщеннях, які знаходяться за адресою: м. Рівне, вул. Замкова, 22а, з цільовим призначенням: архівне приміщення Головного управління юстиції в Рівненській області і розташовані на 8-му поверсі 9-ти поверхового будинку з окремим входом з дерев'яними дверима, зберігаються документи, наявні пластикові вікна з підвіконнями та з жалюзями, є столи, стільці, стінка, шафи, системні блоки, монітори, принтери, копіювальні апарати, мишки, клавіатури, сейфи, холодильник, сейфи та тумбочки.

Актом обстеження архівного приміщення нотаріальної контори встановлено, що у приміщенні, яке знаходиться за адресою: Рівненська область, м. Острог, пр-т Незалежності, 9 з цільовим призначенням - архівне приміщення Острозької державної нотаріальної контори і розташоване на 3-му поверсі 3-х поверхового будинку з окремим входом з броньованими дверима, зберігаються документи, наявні 2 вікна з підвіконням та є 1 стіл, 6 стільців, 4 шафи, 1 системний блок, 1 монітор, клавіатура, мишка, телефон-факс. Стіни пофарбовані вапном, на стелі наявна пляма від протікання.

З огляду на вищезазначене, працівниками КРУ в Рівненській області правомірно зроблено висновки щодо порушення ГУЮ у Рівненській області вимог постанови Кабінету Міністрів України "Про економію бюджетних коштів, передбачених для утримання органів державної влади та інших державних органів" від 22.10.2008 року № 943 (943-2008-п) (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Крім того, зміст зазначених в акті перевірки договорів оренди, додаткових угод та акту прийому передачі приміщень жодним чином не підтверджує те, що орендовані згідно з ними нежитлові приміщення є приміщеннями, які використовує для здійснення свої діяльності Рівненський обласний державний нотаріальний архів, оскільки такі дані відсутні як в договорі оренди від 02.10.2007 р. так і в додатковій угоді від 22.10.2009 року. Докази того, що відремонтовані приміщення в кількості 4-х кімнат, які знаходяться на 8-му поверсі 9-ти поверхової будівлі по вул. Замковій, 22а в м. Рівне, займає Рівненський обласний державний нотаріальний архів в матеріалах справи відсутні.

Враховуючи вищезазначене, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про те, що відремонтовані приміщення, які знаходяться на 8-му поверсі 9-ти поверхового будинку по вул. Замковій, 22а в м. Рівне та на 3-му поверсі 3-х поверхової будівлі по пр. Незалежності, 9 в м. Острог, не є архівними.

Надаючи правову оцінку пункту 5 вимоги № 17-03-17/2652 від 20.04.2011 року "Про усунення порушень, виявлених ревізією окремих питань фінансово-господарської діяльності", суд першої та апеляційної інстанцій дійшли вірного висновку, що вона винесена правомірно та підстави для її скасування відсутні, з огляду на наступне.

При проведенні ревізії встановлено, що використання в 2009 році коштів в сумі 1776 грн., отриманих від надходження розподілених коштів виконавчого збору на спеціальний рахунок, на утримання ГУЮ у Рівненській області та використання в 2010 році коштів в сумі 211 769,68 грн., отриманих за організацію та проведення виконавчих дій, стягнутих з боржника, на придбання товарно-матеріальних цінностей та оплату послуг для органів виконавчої служби, в той час, коли у витрати по виконавчому провадженню вони не включалися і з боржника не стягувалися, призвело до нецільового використання ГУЮ у Рівненській області коштів на загальну суму 213545,68 грн.

Відповідно до частин 1,3 ст. 13 Бюджетного кодексу України бюджет може складатися із загального та спеціального фондів. Складовими частинами спеціального фонду бюджету є: 1) доходи бюджету (включаючи власні надходження бюджетних установ), які мають цільове спрямування; 2) видатки бюджету, що здійснюються за рахунок конкретно визначених надходжень спеціального фонду бюджету (у тому числі власних надходжень бюджетних установ); 3) кредитування бюджету (повернення кредитів до бюджету з визначенням цільового спрямування та надання кредитів з бюджету, що здійснюється за рахунок конкретно визначених надходжень спеціального фонду бюджету); 4) фінансування спеціального фонду бюджету.

Згідно з частиною 8 цієї ж статті платежі за рахунок спеціального фонду бюджету здійснюються в межах коштів, що фактично надійшли до цього фонду на відповідну мету (з дотриманням вимог частини другої статті 57 цього Кодексу), якщо цим Кодексом та/або законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) не встановлено інше.

Частиною 4 ст. 23 Бюджетного кодексу України встановлено, що витрати спеціального фонду бюджету мають постійне бюджетне призначення, яке дає право провадити їх виключно в межах і за рахунок фактичних надходжень спеціального фонду бюджету (з дотриманням вимог частини другої статті 57 цього Кодексу), якщо цим Кодексом та/або законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) не встановлено інше.

Виходячи з системного аналізу вказаних норм вбачається, що головний розпорядник бюджетних коштів, зобов'язаний кошти спеціального фонду бюджету використовувати лише за бюджетним призначенням на видатки за рахунок конкретно визначених джерел надходжень. Тобто, платежі за рахунок спеціального фонду здійснюються в межах коштів, що надійшли до цього фонду на відповідну мету.

Відповідно до п.15 ст. 6 Закону України "Про Державний бюджет України на 2010 рік" № 2154-VI від 27.04.2010 року (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України на 2010 рік у частині доходів є власні надходження бюджетних установ (у тому числі наукових установ Національної академії наук України і галузевих академій наук), які утримуються за рахунок коштів державного бюджету, в тому числі орендна плата за користування військовим майном, майном Національної академії наук України і галузевих академій наук, 50 відсотків орендної плати за користування іншим майном, що належить бюджетним установам, які утримуються за рахунок коштів державного бюджету, та кошти за користування установами банків тимчасово вільними коштами вищих та професійно-технічних навчальних закладів, отриманими за надання платних послуг і розміщеними на вкладних (депозитних) рахунках. Постановою Кабінету Міністрів України "Про порядок використання коштів, отриманих органами державної влади від надання ними послуг відповідно до законодавства, та їх розміри" № 702 від 25 червня 2001 р. (702-2001-п) визначено, що витрати, пов'язані з проведенням виконавчих дій, відповідно до ст. 45 Закону України "Про виконавче провадження" у розмірі 50 відсотків суми виконавчого збору та 100 відсотків суми витрат на проведення виконавчих дій, стягнутих з боржника Державною виконавчою службою спрямовуються на організацію надання цих послуг шляхом зарахування на спеціальні реєстраційні рахунки, відкриті в органах Державного казначейства, та використовуються згідно з відповідними кошторисами, затвердженими в установленому порядку.

За змістом ст. 45 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) витрати органів державної виконавчої служби на організацію та проведення виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень є витратами виконавчого провадження.

Витрати виконавчого провадження здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України та коштів виконавчого провадження, які використовуються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Кошти виконавчого провадження складаються з коштів виконавчого збору, стягнутого з боржника в порядку, встановленому статтею 46 цього Закону; авансового внеску стягувачів на проведення виконавчих дій згідно із статтею 48 цього Закону; стягнутих з боржника витрат на проведення виконавчих дій; інших надходжень, що не суперечать законодавству.

Механізм використання коштів виконавчого провадження встановлено Порядком використання коштів виконавчого провадження, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 659 від 17.05.2002 року (659-2002-п) (далі, - Порядок № 659). Зокрема, пунктом 2 Порядку № 659 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що кошти використовуються державною виконавчої службою на організацію та проведення виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), а саме на: 1) перевезення, зберігання і реалізацію майна боржника; 2) оплату праці експертів, перекладачів та інших осіб, залучених у встановленому порядку до проведення виконавчих дій; 3) поштовий переказ стягувачеві стягнених аліментних сум; 4) розшук боржника, його майна або розшук дитини; 5) оголошення в засобах масової інформації; 6) покриття інших необхідних витрат для забезпечення належної організації виконання рішень органами державної виконавчої служби, в тому числі на виплату винагороди державним виконавцям відповідно до статті 47 Закону України "Про виконавче провадження", матеріально-технічне забезпечення діяльності служби, придбання службових житлових приміщень та службових приміщень, страхування державних виконавців та забезпечення їх форменим одягом.

Про суми витрат на проведення виконавчих дій державний виконавець складає акт про витрати на проведення виконавчих дій, в якому зазначаються перелік та суми витрат, пов'язаних з проведенням виконавчих дій, а також документи, якими вони підтверджуються, з доданням копій таких документів. Про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій державний виконавець зобов'язаний винести постанову, яка разом з актом про витрати на проведення виконавчих дій затверджується начальником відповідного органу державної виконавчої служби.

Витрати на проведення виконавчих дій покриваються за рахунок коштів, що надійшли на спеціальні реєстраційні рахунки для обліку інших надходжень спеціального фонду, а також коштів сторін та інших осіб на проведення виконавчих дій відповідно до Закону.

Пунктом 7 ст. 33 Закону України "Про Державний бюджет на 2010 рік" встановлено, що у 2010 році кошти, отримані до спеціального фонду Державного бюджету України згідно з окремими пунктами статей 6, 20 та 32 цього Закону, спрямовуються відповідно на: здійснення витрат, пов'язаних з організацією і проведенням виконавчих дій, виплату винагороди державним виконавцям (за рахунок джерел, визначених пунктом 7 статті 6 цього Закону).

Як убачається зі змісту реєстру надходження витрат на виконавчі провадження в 2010 році згідно місячних звітів відділів Державної виконавчої служби за березень - грудень 2010 року на реєстраційний рахунок з обліку платних послуг надійшло витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій стягнутих з боржника в загальній сумі 612942,93 грн. Вказані обставини не заперечувалися представниками позивача. Зокрема, надійшло коштів за КЕКВ 1131 "Предмети, матеріали, обладнання та інвентар": за папір - 72712,04 грн., за конверти та марки - 165001,28 грн., за паливно-мастильні матеріали - 41662,54 грн., за бланки - 923,76 грн.; за КЕКВ 1134 "Оплата послуг (крім комунальних)": за реєстрацію у Єдиному Державному реєстрі виконавчих проваджень - 109337,69 грн. та за експерту оцінку - 223305,62 грн.

Доводи скаржника про те, що ГУЮ у Рівненській області кошти з рахунку обліку платних послуг використовувалися у відповідності до кошторису в частині дотримання вимог економічної класифікації видатків, не можуть бути прийняті колегією суддів до уваги, оскільки з інформації про залишки, надходження та використання коштів спецфонду ГУЮ у Рівненській області за 2010 р. (т.2 а.с.56-59) та з реєстру спрямованих коштів на утримання відділів виконавчої служби протягом 2009-2010 років, отриманих як плата за послуги, які у витрати на виконавче провадження не включалися (т.1 а.с.174-177) вбачається, що кошти в сумі 211769,68 грн. були спрямовані позивачем на утримання відділів виконавчої служби та витрачені, зокрема, за КЕКВ 1135, 1134, 1160, в той час, коли у витрати по виконавчому провадженню дані кошти не включалися і з боржника не стягувалися, що підтверджується й місячними звітами відділів Державної виконавчої служби.

Отже, суди дійшли вірного висновку, що зазначені дії позивача не узгоджуються з приписами ч.3 ст. 13 Бюджетного кодексу України.

За таких обставин судова колегія дійшла висновку, що при вирішенні справи судами першої та апеляційної інстанцій вірно застосовані норми матеріального та процесуального права. Доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують. За таких обставин підстав для задоволення касаційної скарги судова колегія не вбачає.

Згідно із ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.