Вищий адміністративний суд України у складі суддів:

головуючого - Веденяпіна О.А. (суддя-доповідач), Усенко Є.А., Юрченко В.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження

касаційну скаргу Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві

на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 січня 2014 року

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 24 лютого 2014 року

у справі № 2а-9039/09/2670

за позовом Державної податкової інспекції в Оболонському міста Києва

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бігма-Трейд", Товариства з обмеженою відповідальністю "Нік-Електроніка"

про стягнення коштів у сумі 1497600 грн. 00 коп., отриманих за нікчемним правочином,

Державна податкова інспекція в Оболонському міста Києва звернулася в суд з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бігма-Трейд" (далі -ТОВ "Бігма-Трейд"), Товариства з обмеженою відповідальністю "Нік-Електроніка" (далі - ТОВ "Нік-Електроніка") про стягнення коштів у сумі 1497600 грн. 00 коп., отриманих за нікчемним правочином.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 січня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 24 лютого 2014 року, у задоволені позову відмовлено.

Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просив рішення судів попередніх інстанцій скасувати, прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Відповідачі не реалізували право надати заперечення на касаційну скаргу.

У зв'язку з неприбуттям у судове засідання осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце судового засідання, справа розглядається відповідно до статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що між ТОВ "Бігма-Трейд" (постачальник) та ТОВ "НІК-Електроніка" (покупець) був укладений договір поставки від 23 липня 2007 року № 30/01, за яким ТОВ "Бігма-Трейд" було поставлено ТОВ "НІК-Електроніка" установку для випробування лічильників електричної енергії, установку для калібрування лічильників електричної енергії, установку для випробування на міцність ізоляції, допоміжні стенди до установок на суму 1 497 600 грн. Операція була відображена в рахунку від 22 жовтня 2007 року № 22102, специфікації № 2, накладній від 22 жовтня 2007 року № 22102, податковій накладній від 22 жовтня 2007 року № 22102. Контрагенти по проведених операціях один до одного претензій не мали.

Слідчим відділом податкової міліції державної податкової адміністрації у Рівненській області 14 листопада 2008 року було порушено кримінальну справу за фактом фіктивного підприємництва - створення та придбання суб'єктів підприємницької діяльності з метою прикриття незаконної діяльності стосовно ряду підприємств, в тому числі і ТОВ "Бігма-Трейд". Досудовим слідством було встановлено, що група осіб, діючи умисно, використовуючи реквізити та банківські рахунки підприємств, документально оформлювали неіснуючі операції на отримання та продаж товарно-матеріальних цінностей, послуг, робіт, після чого, дані документи передавались замовникам послуг для їх відображення в бухгалтерському і податковому обліках, з метою незаконного формування податкового кредиту і валових витрат, заниження своїх податкових зобов'язань з податку на додану вартість і податку на прибуток підприємства, незаконного відшкодування податку на додану вартість. В ході розслідування вказаної кримінальної справи державною податковою інспекцією у Оболонському районі міста Києва було отримано постанову слідчого відділу податкової міліції державної податкової адміністрації у Рівненській області про необхідність проведення позапланової документальної перевірки ТОВ "НІК-Електроніка" по взаємовідносинах з ТОВ "Бігма-Трейд" та копію висновку експерта науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при Головному управлінні Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві, яким встановлена ймовірна неналежність деяких підписів на документах, що супроводжують взаємовідносини між ТОВ "НІК-Електроніка" та ТОВ "Бігма-Трейд", директору ТОВ "Бігма-Трейд" ОСОБА_3

Державною податковою інспекцією в Оболонському районі міста Києва було проведено позапланову документальну перевірку дотримання вимог податкового законодавства ТОВ "НІК-Елктроніка" при взаємовідносинах з ТОВ "Бігма-Трейд" за період з 29 травня 2007 року по 31 березня 2009 року.

За результатами проведеної перевірки було складено акт від 16 липня 2009 року № 388-23-6-33229580, яким встановлено, що податкові зобов'язання, податковий кредит з податку на додану вартість, валові доходи, валові витрати та амортизаційні відрахування не виникають з нікчемної угоди, а тому внаслідок виконання сторонами нікчемної угоди державі було завдано збитків у вигляді ненадходження до державного бюджету коштів та виплати державних коштів особам, які не мають прав на їх отримання.

Відмовляючи у задоволені адміністративного позову, суд першої інстанції, з висновком якого погодився і апеляційний суд, вважав позовні вимоги необґрунтованими та виходив з того, що для визнання правочину, вираженого в договорі від 23 липня 2007 року № 30/01 нікчемним не має достатніх підстав, тому санкції передбачені частиною першої статті 208 Господарського кодексу України (далі - ГК України (436-15) ) до вказаних правовідносин застосовуватися не можуть. При цьому зазначив, що наявність кримінальної справи № 69-0084 проти керівників ряду підприємств, в тому числі і ТОВ "Бігма-Трейд", також не може розглядатися судом як доказ, оскільки незважаючи на неодноразові запити суду, будь-якої інформації стосовно рішення у кримінальній справі Окружним адміністративним судом міста Києва отримано не було.

Такі висновки судів є передчасними, зроблені при неповному з'ясуванні судами дійсних обставин справи.

Згідно з частиною першою статті 207 ГК України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Відповідно до частини першої статті 208 ГК України якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

За змістом вказаних норм суд, при розгляді позову про застосування юридичних наслідків вчинення нікчемного правочину, повинен надати такому правочину оцінку та зробити висновок щодо дійсного наміру відповідачів при здійсненні господарських зобов'язань, оскільки саме це є кваліфікуючою ознакою для визнання правочину та здійсненого на його виконання господарського зобов'язання таким, що суперечить інтересам держави і суспільства, а отже і підставою для застосування юридичних наслідків, встановлених частиною першою статті 208 ГК України.

Вказані обставини відповідно до частини першої статті 138 Кодексу адміністративного суду України (далі - КАС України (2747-15) ) входять до предмета доказування при розгляді судом даної категорії адміністративних спорів.

Так, згідно цієї норми предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Юридична оцінка судом правочину таким, що укладений з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, не вимагає пред'явлення позову про визнання такого правочину недійсним судом, оскільки такий правочин є нікчемним в силу статті 215 Цивільного кодексу України.

Дійсний намір відповідачів при укладенні договору поставки від 23 липня 2007 року № 30/01 не може вважатися встановленим з огляду на те, що оцінка доказів у справі зроблена судом без дотримання вимог статті 86 КАС України. Згідно з цією статтею суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Частиною першою статті 69 КАС України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Доводячи нікчемність договору поставки від 23 липня 2007 року № 30/01, податковий орган посилався на те, що засновник та директор ТОВ "Бігма-Тейд" ОСОБА_3 не здійснював фінансово-господарську діяльність підприємства, статутні документи товариства містять неправдиві дані про формування статутного фонду, власника майна, директора та місцезнаходження товариства. Також зазначав, що слідчим відділом податкової міліції державної податкової адміністрації у Рівненській області порушено кримінальну справу за фактом фіктивного підприємництва - створення та придбання суб'єктів підприємницької діяльності з метою прикриття незаконної діяльності стосовно ряду підприємств, в тому числі і ТОВ "Бігма-Трейд".

Враховуючи, що вищезазначені обставини встановлюються Шевченківським районним судом міста Києва в межах кримінальної справи № 69-0084, Окружний адміністративний суд міста Києва ухвалою від 23 вересня 2010 року зупинив провадження у справі № 2а-9039/09/2670 до закінчення розгляду та набрання законної сили судовим рішенням у кримінальній справі.

Проте, без з'ясування результатів розгляду вказаної кримінальної справи та встановлених у цій справі обставин судовим рішенням, Окружний адміністративний суд міста Києва ухвалою від 29 листопада 2013 року поновив провадження у справі, чим порушив норму пункту 3 частини першої статті 156 КАС України, що, в свою чергу, потягло неправильну оцінку доказів та неправильне встановлення обставин у справі.

Обов'язок суду встановити дійсні обставини справи при розгляді адміністративного позову безвідносно до позиції сторін випливає з офіційного з'ясування обставин справи як принципу адміністративного судочинства, закріпленого нормами статті 7, частин четвертої та п'ятої статті 11 КАС України.

Відповідно до статті 11 КАС України суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає (частини четверта, п'ята зазначеної статті).

Згідно із статтею 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Частиною першою статті 220 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Таким чином, неповне з'ясування судами дійсних обставин справи та допущені порушення норм процесуального права є підставною для скасування ухвалених рішень та направлення справи на новий розгляд.

Згідно зі статтею 227 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

Оскільки неповноту встановлення обставин у справі допущено обома судовими інстанціями, то справа направляється до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи суду слід взяти до уваги викладене в цій ухвалі, належним чином перевірити доводи сторін щодо дійсного наміру відповідачів при здійсненні господарських зобов'язань, дати оцінку як вже приєднаним до справи доказам, так і новим доказам, що будуть виявлені в судовому розгляді справи, з дотриманням вимог статті 86 КАС України та зробити юридично правильний висновок щодо прав і обов'язків сторін.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 січня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 24 лютого 2014 року скасувати.

Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та оскарженню не підлягає.