Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючий суддя судді за участю секретаря представників сторін: від позивача: від відповідача: Муравйов О. В. Маринчак Н. Є. Моторний О. А. Титенко М. П. Маісурадзе З. А. розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Одесі Міжрегіонального головного управління Міндоходівна постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 16.10.2013 року у справі № 1570/3483/2012 за позовом Приватного акціонерного товариства "Українське Дунайське пароплавство" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 11.02.2013 року у справі № 1570/3483/2012 позов залишено без задоволення.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 16.10.2013 року апеляційну скаргу ПАТ "Українське Дунайське пароплавство" задоволено. Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 11.02.2013 року у справі № 1570/3483/2012 скасовано. Прийнято нову постанову, якою задоволено адміністративний позов. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великим платниками податків у м. Одесі № 0000831630, № 0000841630 та № 0000851630 від 05.12.2011 року.

Не погоджуючись із постановою апеляційного суду, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати, прийняти нову про відмову в позові. Свої вимоги заявник обґрунтовує порушенням судом норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст. ст. 1, 2, 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", ст. ст. 5, 16 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" № 15-93, ст. ст. 160, 167, 205 Кодексу адміністративного судочинства України.

В запереченнях на касаційну скаргу позивач з вимогами та доводами скаржника не погоджується, просить залишити в силі постанову апеляційного суду.

Клопотання позивача про перенесення розгляду справи у зв'язку з необхідністю представлення додаткових документів задоволенню не підлягає, оскільки відповідно до статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України збирання та оцінка доказів не належить до компетенції касаційної інстанції.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що за результатами проведеної відповідачем планової виїзної перевірки ПАТ "Українське Дунайське пароплавство" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2010 року по 30.06.2011 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 року по 30.06.2011 року складено акт № 443/16-3/01125821/70 від 23.11.2011 року, яким зафіксовано порушення ст. 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", абз. "д" п. 4 ст. 5 та ст. 9 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" № 15-93.

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 05.12.2011 року № 0000831630, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, невиконання зобов'язань та штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства в сумі 153 246,64 грн., № 0000841630, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, невиконання зобов'язань та штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства в сумі 2040,00 грн. та № 0000851630, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, невиконання зобов'язань та штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства в сумі 3 317 313,61 грн.

Позивачем подано до ДПС України скаргу на вищезазначені податкові повідомлення-рішення. Державна податкова служба України рішенням про результати розгляду скарги податкові повідомлення-рішення від 05.12.2011 року № 0000831630, № 0000841630 та № 0000851630 залишені без змін, а скаргу ПАТ "Українське Дунайське пароплавство" - без задоволення.

Відмовляючи в позові, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржені повідомлення-рішення є правомірним, оскільки платником порушені вимоги ст. 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", абз. "д" п. 4 ст. 5 та ст. 9 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю".

Податковим повідомленням-рішенням № 0000831630 від 05.12.2011 року застосовані штрафні санкції за вчинення валютних операцій в порушення п. 4 ст. 5 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання та валютного контролю" за порушення лімітів списання за період з 01.01.2010 року по 30.09.2010 року на суму 8 529,89 Євро та 6 737,02 Євро.

Відповідно до ст. 250 Господарського кодексу України адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Оскільки дії, які кваліфіковані відповідачем як порушення вказаних положень Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання та валютного контролю" (15-93) стосується періоду з 01.01.2010 року по 30.09.2010 року, а штрафні санкції нараховані 05.12.2011 року, тобто після спливу річного строку з дня скоєння, податкове повідомлення-рішенням рішення № 0000831630 підлягає скасуванню.

Що стосується податкового повідомлення-рішення № 0000841630 від 05.12.2011 року, яким застосовані штрафні санкції за вчинення валютних операцій в порушення ст. 9 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання та валютного контролю", оскаржувана постанова підлягає скасуванню в частині задоволення позову, враховуючи наступне.

Згідно із ст. 207 Кодексу адміністративного судочинства України постанова суду апеляційної інстанції складається, зокрема, з мотивувальної частини із зазначенням: встановлених судом апеляційної інстанції обставин із посиланням на докази, а також мотивів неврахування окремих доказів; мотивів, з яких суд апеляційної інстанції виходив при прийнятті постанови, і положення закону, яким він керувався; резолютивної частини із зазначенням, в тому числі, висновку суду апеляційної інстанції по суті вимог апеляційної скарги і позовних вимог; розподілу судових витрат.

Проте, зазначаючи, що суд першої інстанції в резолютивній частині відмовив в скасуванні податкового-повідомлення рішення № 0000841630 від 05.12.2011 року, не розглянувши його по суті, апеляційний суд, задовольняючи позовні вимоги в цій частині, не вказав підстави його прийняття та доводи щодо його скасування.

Суд першої інстанції дійшов висновку про правомірність податкового повідомлення-рішення № 0000851630 від 06.12.2011 року, яким нараховано суму грошового зобов'язання у розмірі 3 317 313,61 грн. за порушення ст. 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті".

Задовольняючи позов в цій частині, суд апеляційної інстанції погодився з доводами позивача про те, що судом першої інстанції невірно з'ясовано зміст розрахунків між зазначеними нерезидентами та платником, за наслідками яких були застосовані санкції.

Колегія суддів з таким висновком погоджується частково, враховуючи наступне. Відповідно до ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

У справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, серед іншого, чи вчинені вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (п. 3 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України).

Статтею 159 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Перевіркою встановлено, що дебіторська заборгованість по контрагенту Naftaservice trading (Cyprus) Limited (Кіпр) складає 87 834,59 дол. США. Згідно з розрахунком нарахування пені, додаток № 10 до акта планової перевірки, пеня 87834,59 дол. США нарахована з 01.01.2010 року по 30.06.2011 року - 546 днів та склала 1 148 826,37 грн., до сплати 701 359,20 грн.

Законом України "Про порядок розрахунків в іноземній валюті" (ст. 1) визначено, що виручка від нерезидента зараховується не пізніше 180 днів з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує факт виконання робіт, надання послуг (це положення Закону діяло і на час складання рахунків для Naftaservice trading (Cyprus) Limited (Кіпр). Разом з цим, за положеннями договору не передбачені зобов'язання сторін складати будь-які документи, які б підтверджували, що судно використовуються Naftaservice trading (Cyprus) Limited (Кіпр). Договором лише було обумовлено, що нерезидент кожні 15 днів сплачує рахунок судновласника. В такому порядку ПАТ "Українське Дунайське пароплавство" виставляло рахунки Naftaservice trading (Cyprus) Limited (Кіпр).

Суд апеляційної інстанції погодився з доводами позивача про те, що з урахуванням положень самого договору тайм-чартеру таким іншим документом слід вважати рахунок, якій нерезидент повинен сплачувати за користування судном кожні 15 днів. Несплаченими рахунками є залишок суми (з урахуванням частини витрат фрахтувальника, як зазначалось вище) по рахунку № 20311 від 01.06.2008 року - 29 528,12 дол. США; рахунок № 20322 від 16.06.2008 року на суму 33 810,00 дол. США; рахунок № 20324 від 01.07.2008 року на суму 24 496,47 дол. США.

По рахунку № 20311 180 днів припадає на 27.11.2008 року.

По рахунку № 20322 180 днів припадає на 13.12.2008 року.

По рахунку № 20324 180 днів припадає на 28.12.2008 року.

Скасовуючи податкове повідомлення-рішення № 0000851630 про сплату 701 359,20 грн., суд апеляційної інстанції виходив з того, що податковим органом порушено строки давності, визначені ст. 102 Податкового кодексу України.

Колегія суддів вважає такий висновок передчасним, враховуючи наступне.

Відповідно до п. 102.1 ст. 102 Податкового кодексу України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Стверджуючи про порушення відповідачем ст. 102 Податкового кодексу України у зв'язку з визначенням суми грошового зобов'язання зі сплати пені по дебіторській заборгованості Naftaservice trading (Cyprus) Limited (Кіпр) після спливу 1095 днів з моменту виникнення порушення строків розрахунків (перший день після закінчення встановленого законодавством строку розрахунків за експорт робіт/послуг) шляхом прийняття повідомлення-рішення, судом не враховано, що по рахунках № 20322 (180 днів припадає на 13.12.2008 року) та № 20324 180 днів припадає на 28.12.2008 року) вказаний строк не сплив.

Для визначення суми штрафу щодо вказаних рахунків необхідно дослідити розрахунок пені, що міститься в додатку № 10 до акта планової перевірки.

Оскільки вказаний додаток відсутній в матеріалах справи, постанова апеляційної інстанції підлягає скасуванню в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000851630 від 05.12.2011 року в сумі 701 359,20 грн. з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Також в акті перевірки податковий орган дійшов висновку, що по дебіторській заборгованості в розмірі 226 844,32 Євро по контрагенту "Transocean Tours Touristik GmbH" підлягає нарахування пеня за період з 01.01.2010 року по 30.06.2011 року - 546 днів, що складає 4 284 933,31 грн., до сплати 2 615 954,41 грн.

Згідно із договором перевезення пасажирів № 292 СПФ від 27.06.2008 року судновласник ПАТ "Українське Дунайське пароплавство" надає у розпорядження фрахтівника "Transocean Tours Touristik GmbH" пасажирське судно "Молдавія" для організації круїзів у 2009 році відповідно до розкладу, який є невід'ємною частиною договору.

Відповідно до розділу 3 платежі судновласнику (100% фрахту та 50% харчування) відповідно до даного договору повинні здійснюватись за 5 днів до початку круїзу, за перший круїз - за 10 днів до початку круїзу. Остаточні розрахунки повинні здійснюватись з власником в кінці кожного круїзу відповідно до акта, підписаного адміністрацією судна і представником фрахтівника, який вказує реальну кількість пасажирів на борту.

Тобто, з даним нерезидентом підписується акт по кожному виконаному круїзу після його завершення. Дата круїзів з відображенням сум фрахту та харчування пасажирів зазначені в підписаному сторонами додатку № 3 до договору.

02.09.2009 року в м. Верден (Німеччина) була розпочата процедура банкрутства стосовно "Transocean Tours Touristik GmbH". 16.04.2010 року позивач звернувся до суду м. Вердена із вимогами 15.02.2010 року, які зареєстровані 16.04.2010 року.

На час спірних взаємовідносин з нерезидентом діяла редакція Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" (185/94-ВР) (діяла з 01.01.2009 року - 24.11.2009 року та визначала строк зарахування виручки (180 календарних днів) з моменту під писання акта або іншого документу про експорт послуг.

Згідно із ч. 2 ст. 4 Закону України "Про порядок розрахунків в іноземній валюті" у разі прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується.

При цьому, юридичним фактом, що встановлює процесуальні відносини між сторонами спору і судом, є, насамперед, факт звернення позивача до суду, а не факт порушення провадження у справі.

Датою прийняття судом позовної заяви, з якої зупиняється терміни, передбачені статтями 1 і 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", є саме дата звернення резидента до суду з позовною заявою про стягнення з нерезидента заборгованості за зовнішньоекономічним контрактом.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що строк зарахування виручки від нерезидента за надані послуги з перевезення пасажирів відповідно до положень Закону України "Про порядок розрахунків в іноземній валюті" (185/94-ВР) зупинились 15.02.2010 року, і пеня за їх порушення в цей період не сплачується.

Вищезазначене спростовує посилання податкового органу на те, що відсутність звернення позивача до Міжнародного комерційного Арбітражу про Торгово-Промисловій палаті України щодо стягнення боргу, виключає застосування ч. 2 ст. 4 Закону України "Про порядок розрахунків в іноземній валюті".

Оскільки в порушення ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України податковим органом не доведено обґрунтованості висновку акта перевірки, що стали підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення № 0000851630 від 06.12.2011 року на суму 2 615 954,41 грн., колегія суддів вважає, що позовні вимоги підлягають в цій частині задоволенню.

Доводи касаційної скарги викладеного не спростовують.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що на підставі ч. 2 ст. 227 Кодексу адміністративного судочинства України постанова апеляційної інстанції підлягає скасуванню в частині задоволення позову про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі № 0000851630 від 05.12.2011 року на суму 701 359,20 грн. та № 0000841630 від 05.12.2011 року, як такі, що прийняті з порушенням норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, а справа в цій частині - направленню на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Під час нового розгляду суду апеляційної інстанції слід врахувати викладене, витребувати у сторін докази, необхідні для повного встановлення обставин у справі, зокрема, додатки до акта перевірки із розрахунком застосованих санкцій, розглянути всі позовні вимоги по суті, застосувати при оцінці доводів сторін норми матеріального права, які повинні бути застосовані, і вирішити спір згідно із законодавством.

За таких обставин касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст. ст. 220, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Одесі Міжрегіонального головного управління Міндоходів задовольнити частково.

Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 16.10.2013 року у справі № 1570/3483/2012 в частині задоволення позову про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі № 0000841630 від 05.12.2011 року та № 0000851630 від 05.12.2011 року на суму 701 359,20 грн. скасувати.

Справу в цій частині направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

В іншій частині постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 16.10.2013 року у справі № 1570/3483/2012 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236- 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.