Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Ємельянової В.І.

Олексієнка М.М., Рецебуринського Ю.Й.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Тлумацькому районі Івано-Франківської області на постанову Тлумацького районного суду Івано-Франківської області від 26 грудня 2013 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 17 квітня 2014 року по справі № 353/1811/13-а

за позовом ОСОБА_4

до Управління Пенсійного фонду України в Тлумацькому районі

Івано-Франківської області (далі - Управління)

про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

У грудні 2013 року ОСОБА_4 звернулась до суду із адміністративним позовом до Управління, в якому зазначила, що з 11 лютого 1978 року по 31 жовтня 1994 року та з 10 липня 2000 року по 25 грудня 2000 року працювала в районах Крайньої Півночі. Вказувала, що робота в районах Крайньої Півночі та в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, враховується до стажу з розрахунку один рік роботи за півтора роки при обчисленні стажу, який дає право на отримання пенсії за віком. Проте, Управління відмовило у здійснені перерахунку пенсії за вказані періоди. Вважаючи дії відповідача неправомірними, просила зобов'язати Управління здійснити перерахунок та виплату їй пенсії в пільговому обчисленні.

Постановою Тлумацького районного суду Івано-Франківської області від 26 грудня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 17 квітня 2014 року, позов задоволено частково.

Визнано дії Управління неправомірними.

Зобов'язано відповідача нарахувати і виплатити позивачу пенсію, зарахувавши в пільговий стаж період роботи в районах Крайньої Півночі з 11 лютого 1978 року по 31 жовтня 1994 року та з 10 липня 2000 року по 25 грудня 2000 року, виходячи з розрахунку один рік за один рік і шість місяців та проводити перерахунок пенсії з 14 листопада 2013 року.

Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, Управління подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судові рішення першої і апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, доводи касаційної скарги, суд касаційної інстанції вважає, що скарга не підлягає задоволенню.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ОСОБА_4 з 2 листопада 1978 року по 30 листопада 1992 року працювала в Усинській ЦРЛ Комі АРСР на посаді фельдшера бурової з роботою в польових умовах району Крайньої Півночі; з 1 грудня 1992 року по 31 жовтня 1994 року - в Усинській нафтогазобудівній і розвідувальній експедиції (перетворена на АТ "Усинскгеонефть") на посаді завідувачки здоровпункту на буровій.

З 10 липня 2000 року по 25 грудня 2000 року займала посаду медичної сестри по профогляду і профзахворюваннях ВАТ "Усинскгеонефть" (район Крайньої Півночі), що підтверджується записами у трудовій книжці та необхідними довідками № 5 та № 5а від 25 лютого 2011 року, виданими Муніципальною організацією "Усинська районна лікарня" Міністерства охорони здоров'я Республіки Комі.

Із зазначених довідок вбачається, що Усинський район відноситься до районів Крайньої Півночі на підставі Постанови Ради Міністрів СРСР від 10 листопада 1967 року № 1029 (v1029400-67) .

З 1 червня 2009 року позивач перебуває на обліку в Управлінні та отримує пенсію за віком на підставі Закону України від 5 листопада 1991 року № 1788-ХІІ "Про пенсійне забезпечення" (1788-12) .

ОСОБА_4 звернулась до Управління із заявою про перерахунок пенсії у пільговому розмірі з урахуванням періоду роботи в районах Крайньої Півночі з 11 лютого 1978 року по 31 жовтня 1994 року та з 10 липня 2000 року по 25 грудня 2000 року.

Відповідачем у задоволенні заяви відмовлено, оскільки позивачем не надано письмових трудових договорів на підтвердження роботи в районах Крайньої Півночі.

Відповідно до пункту 5 розділу XV "Прикінцевих положень" Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-ІV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) період роботи до 1 січня 1991 року в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу РСР, а також на острові Шпіцберген зараховується до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло до 1 січня 1991 року.

Пільгове обчислення страхового стажу застосовується для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та на яких поширювалися пільги, передбачені для працюючих в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, відповідно до Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року (n0001400-60) "Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі", постанови Ради Міністрів Союзу РСР від 10 лютого 1960 року № 148 (n0148400-60) "Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року "Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі", Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 26 вересня 1967 року (v1908400-67) "Про розширення пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі".

Пільгове обчислення страхового стажу провадиться на підставі трудової книжки, або письмового трудового договору, або довідки, в яких зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі та користування пільгами, передбаченими вищезазначеними нормативно-правовими актами.

Згідно довідок Муніципальної організації "Усинська районна лікарня" Міністерства охорони здоров'я Республіки Комі № 5 та № 5а від 25 лютого 2011 року ОСОБА_4 з 2 листопада 1978 року по 30 листопада 1992 року працювала в Усинській ЦРЛ Комі АРСР на посаді фельдшера бурової з роботою в польових умовах району Крайньої Півночі та з 10 липня 2000 року по 25 грудня 2000 року - у ВАТ "Усинскгеонефть" (район Крайньої Півночі) медичною сестрою по профогляду і профзахворюваннях, в зв'язку з чим отримувала надбавку до заробітної плати у вигляді районного коефіцієнту у розмірі 50%.

Підпунктом "д" пункту 5 Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року (n0001400-60) "Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі" передбачено, що робітникам, які переводяться, направляються або запрошуються на роботу в райони Крайньої Півночі і в місцевості, які прирівнюються до районів Крайньої Півночі, з інших місцевостей держави, на умовах укладення ними трудових договорів на роботу в цих районах на строк 5 років, а на островах Північного Льодовитого океану - два роки, надавати додаткові наступні пільги: зараховувати один рік роботи в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, які прирівнюються до районів Крайньої Півночі, за один рік і шість місяців при обчисленні стажу, який дає право на отримання пенсії за віком і по інвалідності. Пільги, які передбачені цією статтею, надаються також особам, які прибули в райони Крайньої Півночі і в місцевості, які прирівнюються до районів Крайньої Півночі, за власним бажанням і які уклали строковий договір про роботу в цих районах.

Пунктом 3 постанови Ради Міністрів Союзу РСР від 10 лютого 1960 року № 148 (n0148400-60) "Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року "Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі" передбачено, що працівникам, які користуються в даний час пільгами, кожний рік роботи в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, які прирівнюються до районів Крайньої Півночі, до 1 березня 1960 року зараховувати за два роки роботи при розрахунку стажу для отримання пенсії за віком, по інвалідності і за вислугу років, а після 1 березня 1960 року - за один рік і шість місяців роботи при обрахуванні стажу для отримання пенсії за віком і по інвалідності.

Пунктом 3 Указу Президії Верховної Ради СРСР від 26 вересня 1967 року (v1908400-67) "Про розширення пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі" постановлено скоротити тривалість трудового договору, який дає право на отримання пільг, передбачених статтею 5 Указу Президії Верховної Ради СРСР від 10 лютого 1960 року (n0001400-60) "Про впорядкування пільг для осіб, працюючих в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, які прирівнюються до районів Крайньої Півночі", з п'яти до трьох років.

Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (637-93-п) (далі - Порядок) передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Відповідно до пункту 20 Порядку у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Таким чином, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що факт укладання трудового договору з роботодавцем підтверджується записами у трудовій книжці позивача, а довідками Муніципальної організації "Усинська районна лікарня" Міністерства охорони здоров'я Республіки Комі від 25 лютого 2011 року № 5 та № 5а - отримання нею відповідних пільг, що дає їй право на отримання пенсії на пільгових умовах з урахуванням стажу роботи в умовах Крайньої Півночі.

Доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують і не дають підстав для висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Тлумацькому районі Івано-Франківської області залишити без задоволення.

Постанову Тлумацького районного суду Івано-Франківської області від 26 грудня 2013 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 17 квітня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили протягом п'яти днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.