800/ Про відмову відкрити провадження адміністративної справи - 08.07.2014 Прийняття

Суддя Вищого адміністративного суду України Бухтіярова І.О., вирішуючи питання про відкриття провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Верховної Ради України, виконуючого обов'язки Президента України - Голови Верховної Ради України VІІ скликання Турчинова Олександра Валентиновича, Голови Верховної Ради VІ скликання України Литвина Володимира Михайловича, Президента України Порошенка Петра Олексійовича про визнання незаконним та скасування рішення про прийняття проекту Закону "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" (3668-17) ; про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов'язання направити подання до Конституційного Суду України, -

07.07.2014 року ОСОБА_1 звернулась до Вищого адміністративного суду України з позовом до Верховної Ради України, виконуючого обов'язки Президента України - Голови Верховної Ради України VІІ скликання Турчинова Олександра Валентиновича, Голови Верховної Ради VІ скликання України Литвина Володимира Михайловича, Президента України Порошенка Петра Олексійовича, у якому просила:

- визнати процедуру розгляду, голосування і прийняття рішення в цілому за проект Закону про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи, реєстраційний номер 7455 такою, що не відповідає статтям 84, 91 Конституції України;

- визнати протиправним та скасувати повністю рішення (постанову) Верховної Ради України шостого скликання від 08 липня 2011 року про прийняття у другому читанні та в цілому як закон проекту Закону "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" (3668-17) , реєстраційний номер 7455;

- визнати протиправними дії Голови Верховної Ради шостого скликання України Литвина Володимира Михайловича щодо неналежного виконання своїх обов'язків та допущення зловживання системою електронного голосування під час прийняття зазначеного рішення;

- визнати протиправною бездіяльність виконуючого обов'язки Президента України - Голови Верховної Ради України VІІ скликання Турчинова Олександра Валентиновича щодо відмови з порушених у моєму зверненні питань та направленні до Конституційного Суду України конституційного подання про визнання Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08 липня 2011 року (3668-17) неконституційним;

- зобов'язати Президента України Порошенка Петра Олексійовича направити до Конституційного Суду України конституційне подання про визнання Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08 липня 2011 року (3668-17) неконституційним повністю;

Щодо позовних вимог заявлених до виконуючого обов'язки Президента України - Голови Верховної Ради України VІІ скликання Турчинова Олександра Валентиновича та Голови Верховної Ради шостого скликання України Литвина Володимира Михайловича слід зазначити наступне.

Згідно з частиною четвертою статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України Вищому адміністративному суду України як суду першої інстанції підсудні справи щодо встановлення Центральною виборчою комісією результатів виборів або всеукраїнського референдуму, справи про дострокове припинення повноважень народного депутата України, а також справи щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

Відповідно до частини другої статті 171-1 Кодексу адміністративного судочинства України до Вищого адміністративного суду України як суду першої інстанції оскаржуються акти, дії чи бездіяльність Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради юстиції, а також рішення, дії чи бездіяльність Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

Зазначеними нормами чітко визначено коло суб'єктів владних повноважень, чиї рішення, акти, дії чи бездіяльність можуть бути оскаржені до Вищого адміністративного суду як суду першої інстанції. Серед таких суб'єктів владних повноважень виконуючий обов'язки Президента України - Голова Верховної Ради України та Голова Верховної Ради відсутні.

Пунктом шостим частини третьої статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо справа не підсудна цьому адміністративному суду.

Таким чином, позовна заява ОСОБА_1 до виконуючого обов'язки Президента України - Голови Верховної Ради України VІІ скликання Турчинова Олександра Валентиновича та Голови Верховної Ради VІ скликання України Литвина Володимира Михайловича про визнання дій та бездіяльності протиправними підлягає поверненню.

Щодо позовних вимог заявлених до Верховної Ради України, слід зазначити наступне.

Згідно з частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Частиною другою статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Відповідно до пункту першого частини третьої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів не поширюється на публічно-правові справи, що віднесені до юрисдикції Конституційного Суду України.

Згідно зі статтею 147 Конституції України Конституційний Суд України є єдиним органом конституційної юрисдикції в Україні. Конституційний Суд України вирішує питання про відповідність законів та інших правових актів Конституції України (254к/96-ВР) і дає офіційне тлумачення Конституції України (254к/96-ВР) та законів України.

Статтею 1 Закону України "Про Конституційний Суд України" від 16 жовтня 1996 року № 422/96-ВР передбачено, що Конституційний Суд України є єдиним органом конституційної юрисдикції в Україні.

Статтею 150 Конституції України встановлено, що до повноважень Конституційного Суду України належить вирішення питань про відповідність Конституції України (254к/96-ВР) (конституційність) законів та інших правових актів Верховної Ради України, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів України, правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим.

Відповідно до пункту першого статті 13 Закону України "Про Конституційний Суд України" Конституційний Суд України приймає рішення та дає висновки у справах щодо конституційності законів та інших правових актів Верховної Ради України, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів України, правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим.

Статтею 152 Конституції України передбачено, що закони та інші правові акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України (254к/96-ВР) або якщо була порушена встановлена Конституцією України (254к/96-ВР) процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності.

Згідно зі статтею 15 Закону України "Про Конституційний Суд України" підставами для прийняття Конституційним Судом України рішення щодо неконституційності правових актів повністю чи в їх окремих частинах є:

- невідповідність Конституції України (254к/96-ВР) ;

- порушення встановленої Конституцією України (254к/96-ВР) процедури їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності;

- перевищення конституційних повноважень при їх прийнятті.

Враховуючи те, що оскаржуване рішення Верховної Ради України VІ скликання від 08 липня 2011 року про прийняття у другому читанні та в цілому як закон проекту Закону "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" (3668-17) реєстраційний номер 7455 є однією із стадій законотворчої діяльності Верховної Ради України по прийняттю Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" № 3668-VІ (3668-17) , слід вважати, що перегляд на відповідність положень конституційності даного рішення має повноваження виключно Конституційний Суд України.

Крім того, як зазначено позивачем, у своєму позові, прийнятий Закон України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" № 3668-VІ (3668-17) , за наслідками прийняття оскаржуваного рішення Верховної Ради України VІ скликання від 08 липня 2011 року про прийняття у другому читанні та в цілому як закон проекту Закону "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" (3668-17) реєстраційний номер 7455, є предметом розгляду Конституційним Судом України на відповідність його Конституції України (254к/96-ВР) .

Частиною четвертою статті 18, статтею 171-1 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що Вищому адміністративному суду України як суду першої інстанції підсудні справи, зокрема, щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України.

Пунктом першим частини першої статті 171-1 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що Вищий адміністративний суд як суд першої інстанції розглядає адміністративні справи щодо законності (крім конституційності) постанов Верховної Ради України, а не рішень, що стали підставою для прийняття закону.

Таким чином, юрисдикція адміністративних судів, зокрема, Вищого адміністративного суду як суду першої інстанції, не поширюється на спір про визнання нечинним нормативно-правового акту Верховної Ради України в окремій частині, оскільки розгляд цього питання віднесений до юрисдикції Конституційного Суду України.

Щодо позовних вимог заявлених до Президента України Порошенка Петра Олексійовича, слід зазначити наступне.

Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Пунктом першим частини першої статті 3 адміністративного судочинства України передбачено, що справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Повноваження Президента України зазначені у статті 106 Конституції України, пунктом тридцять першим якої передбачено здійснення інших повноважень визначених Конституцією України (254к/96-ВР) .

Так, частиною першою статті 150 Конституції України передбачено, що Президент України може звертатися до Конституційного Суду України для вирішення питань про відповідність Конституції України (254к/96-ВР) (конституційність) законів та інших правових актів Верховної Ради України.

У рішенні Конституційного Суду України від 17 жовтня 2002 року № 17-рп/2002 (v017p710-02) у справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення положень статей 75, 82, 84, 91, 104 Конституції України (щодо повно важності Верховної Ради України) зазначено, що учасниками законодавчого процесу на його відповідній стадії, а отже, учасниками законотворчості, є визначені в частині першій статті 93 Конституції України суб'єкти права законодавчої ініціативи у Верховній Раді України - зокрема Президент України. Реалізація права законодавчої ініціативи, в тому числі звернення до Конституційного Суду України про визнання неконституційними Законів, означає лише участь відповідних органів у здійсненні власне парламентської функції законотворчості.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що при зверненні до Конституційного Суду України Президент України не виконує владних управлінських функцій.

Таким чином, спір про зобов'язання Президента України Порошенка Петра Олексійовича направити до Конституційного Суду України конституційне подання про визнання Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08 липня 2011 року (3668-17) неконституційним повністю не є публічно-правовим, у зв'язку з чим юрисдикція адміністративних судів, зокрема, Вищого адміністративного суду України як суду першої інстанції, не поширюється на такий спір.

Згідно з пунктом першим частини першої статті 109 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, у зв'язку з чим ОСОБА_1 необхідно відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за його позовом до Верховної Ради України, Президента України Порошенка Петра Олексійовича про визнання незаконним та скасування рішення про прийняття проекту Закону "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" (3668-17) та зобов'язання направити подання до Конституційного Суду України.

Керуючись статтями 18, 23, 24, 107- 109, 165, 171-1 Кодексу адміністративного судочинства України,-

Повернути позовну заяву ОСОБА_1 до виконуючого обов'язки Президента України - Голови Верховної Ради України VІІ скликання Турчинова Олександра Валентиновича та Голови Верховної Ради VІ скликання України Литвина Володимира Михайловича про визнання дій та бездіяльності протиправними.

Відмовити ОСОБА_1 у відкритті провадження в адміністративній справі за її позовом до Верховної Ради України, Президента України Порошенка Петра Олексійовича про визнання незаконним та скасування рішення про прийняття проекту Закону "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" (3668-17) та зобов'язання направити подання до Конституційного Суду України.

Роз'яснити ОСОБА_1, що розгляд справи в частині позовних вимог до Верховної Ради України та Президента України віднесено до юрисдикції Конституційного Суду України.