Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

суддів Островича С.Е. Степашка О.І. Федорова М.О. секретаря судового засідання Волошина В.М.,

представник позивача Летушев М. Ф.

представник відповідача не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Новоград-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 27 липня 2010 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 08 грудня 2011 року у справі за позовом Новоград-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції до Відкритого акціонерного товариства "Новоград-Волинський м'ясокомбінат", Приватного підприємства "Фінансова продуктивність" про визнання договору недійсним та стягнення коштів, -

Новоград-Волинська об'єднана державна податкова інспекція (далі - Новоград-Волинська ОДПІ) звернулась до суду з позовом до Відкритого акціонерного товариства "Новоград-Волинський м'ясокомбінат" (далі - ВАТ "Новоград-Волинський м'ясокомбінат"), Приватного підприємства "Фінансова продуктивність" (далі - ПП "Фінансова продуктивність") в якому просить визнати договір недійсним та стягнути кошти.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 27 липня 2010 року у задоволенні позову позов Новоград-Волинської ОДПІ відмовлено.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 08 грудня 2011 року апеляційну скаргу Новоград-Волинської ОДПІ залишено без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 27 липня 2010 року - залишено без змін.

Не погоджуючись з вказаними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій Новоград-Волинська ОДПІ подала касаційну скаргу в якій просить скасувати постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 27 липня 2010 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 08 грудня 2011 року та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Відповідно до ч. 1 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені такі фактичні обставини справи.

Новоград-Волинською ОДПІ була проведена планова документальна перевірка ВАТ "Новоград-Волинський м'ясокомбінат" за період з 01 січня 2004 року по 31 грудня 2004 року. За результатами перевірки складено акт № 40/23-01/00443424 від 06 квітня 2005 року.

Перевіркою встановлено, що ВАТ "Новоград-Волинський м'ясокомбінат" віднесло до складу валових витрат суму 4151495, 60 грн., в результаті чого занижено податкове зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 1037874, 00 грн.; до податкового кредиту включено суму 830499, 00 грн., в результаті чого занижено податкове зобов'язання з ПДВ в сумі 830499, 00 грн.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що між ВАТ "Новоград-Волинський м'ясокомбінат" та ПП "Фінансова продуктивність" був укладений договір поставки №30/04 від 30 червня 2004 року.

Рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 10 жовтня 2006 року у справі за позовом Державної податкової адміністрації у Кіровоградській області до ОСОБА_5 про визнання фіктивного правочину недійсним, встановлено, що ОСОБА_5, як власник ПП "Фінансова продуктивність", підприємницькою діяльністю не займався і не мав наміру займатися, визнано фіктивним правочин, вчинений ОСОБА_5 при переоформленні установчих документів ПП "Фінансова продуктивність" і визнані недійсними правовстановлюючі документи з моменту внесення змін до установчих документів - з 25 квітня 2004 року. Також визнане недійсним свідоцтво платника податків на додану вартість ПП "Фінансова продуктивність" від 21 червня 2004 року.

Відповідно до ч. 1. ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Новоград-Волинською ОДПІ зроблено висновок, що договір поставки №30/04 від 30 червня 2004 року укладено між ВАТ "Новоград-Волинський м'ясокомбінат" та ПП "Фінансова продуктивність" з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, а тому кошти у розмірі 4981994, 60 грн. повинні бути стягнуті з ВАТ "Новоград-Волинський м'ясокомбінат" в доход держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 208 Господарського Кодексу України, якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

Судами попередніх інстанцій зазначено, що кошти у сумі 4981994,60 грн. є адміністративно господарськими санкціями, які застосовує лише суд.

Згідно вимог ч. 1 ст. 250 Господарського Кодексу України адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку, що оскільки факт порушення ВАТ "Новоград-Волинський м'ясокомбінат" вимог податкового законодавства при укладанні договорів Новоград-Волинською ОДПІ встановлений 06 квітня 2005 року актом перевірки № 40/23-01/00443424, то звернення Новоград-Волинської ОДПІ до суду 15 жовтня 2007 року з позовом про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення правил здійснення господарської діяльності внаслідок укладення угоди, здійснено поза межами строків, встановлених статтею 250 Господарського Кодексу України, а тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про відмову у задоволенні позовних вимог Новоград-Волинської ОДПІ.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм процесуального та матеріального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновок суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 220, 221, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

Касаційну скаргу Новоград-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції залишити без задоволення, постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 27 липня 2010 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 08 грудня 2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.