Вищий адміністративний суд України у складі: суддя-доповідач Кочан В.М., судді Винокуров К.С., Пасічник С.С., розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційні скарги Державна митна служба України на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 07.09.2012 р. та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 09.01.2013 р. у справі за позовом ОСОБА_2 до Державна митна служба України, Чернівецька обласна митниця про визнання звільнення незаконним та поновлення на роботі,

У лютому 2012 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до Державна митна служба України, Чернівецька обласна митниця з вимогами про визнання звільнення незаконним та поновлення на роботі.

постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 07.09.2012 р., залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 09.01.2013 р., позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано наказ Державної митної служби України від 25.01.2012 р. № 107-к "По особовому складу Чернівецької обласної митниці" в частині припинення перебування ОСОБА_2 на державній службі в митних органах на посаді старшого інспектора митного поста "Россошани" Чернівецької обласної митниці, поновлено ОСОБА_2 на державній службі в митних органах України на посаді старшого інспектора митного поста "Россошани" Чернівецької обласної митниці з 26.01.2012 р., стягнуто з Чернівецької обласної митниці на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 26.01.2012 р. по день поновлення на посаді, за відрахування сум отриманої допомоги по безробіттю.

У касаційних скаргах представники Чернівецької обласної митниці та Державної митної служби України з посиланням на порушення норм матеріального і процесуального права, допущених судами першої та апеляційної інстанцій, просять рішення судів скасувати і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову. Вказують на те, що судами помилково застосовано чинне законодавство щодо проходження публічної служби, неповно з'ясовано обставини справи, що мають значення для вирішення спору по суті.

З'ясувавши обставини справи в межах, передбачених ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів приходить до висновку про відхилення касаційної скарги з урахуванням наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що наказом Державної митної служби України № 50-к від 19.01.2012 р. позивача з 20.01.2012 р. призначено на посаду старшого інспектора сектору митного оформлення № 3 відділу митного оформлення № 3 митного поста "Россошани" Чернівецької обласної митниці.

За результатами роботи комісії, створеної на підставі наказу Державної митної служби України від 13.01.2012 р. № 35, головою комісії 25.01.2012 року подано доповідну записку голові Державної митної служби України Калєтніку І.Г.

В п.1.2 доповідної записки зазначено, що комісією встановлено 1965 випадків пропуску на митну територію України вантажних та вантажно-пасажирських транспортних засобів (мікроавтобусів) по окремій смузі руху "Зелений коридор" в напрямку "в'їзд", в міжнародному пункті пропуску для автомобільного сполучення "Порубне-Сірет" митного поста "Вадул-Сірет", що є порушенням вимог п.1.4 Технології прикордонного та митного контролю у пунктах пропуску через державний кордон для автомобільного сполучення, затвердженої наказом Держприкордонслужби України та Держмитслужби України від 11.06.2008 р. № 505/642 (z0753-08) , пп.3.1 п.3 Технологічної схеми пропуску через державний кордон осіб, їх особистих речей, транспортних засобів та товарів у пункті пропуску для міжнародного автомобільного сполучення "Порубне-Сірет", затвердженої наказом т.в.о. заступника начальника Чернівецького прикордонного загону та заступника начальника Чернівецької обласної митниці від 11.09.2009р. № 1150/75, зареєстрованого в Головному управлінні юстиції у Чернівецькій області 28.10.2009 року за № 103/2163.

Пропуск вантажних та вантажно-пасажирських мікроавтобусів по окремій смузі руху "Зелений коридор" створив умови для ухилення від оподаткування при ввезенні в Україну товарів та сприяв незаконному звільненню від сплати єдиного збору, що призвело до несплати до Держбюджету коштів на загальну суму 24078,44 грн.

Зокрема, позивачем під час виконання службових обов'язків було допущено 6 випадків пропуску транспортних засобів по "Зеленому коридору" через митний кордон України з порушенням норм законодавства з митної справи, що призвело до несплати єдиного збору в сумі 105,45 грн.

Відповідно до доповідної записки від 25.01.2012 р. запропоновано Голові Державної митної служби України за порушення Присяги державних службовців, відповідно до вимог п.6 ч.1 ст. 30 Закону України "Про державну службу", припинити перебування на державній службі в митних органах ОСОБА_2 - старшого інспектора митного поста "Россошани" Чернівецької обласної митниці.

З урахуванням зазначених у доповідній записці від 25.01.2012 р. фактів порушень, характеру порушень, обставин за яких вони були вчинені, що виявилось у несумлінному та неналежному виконанні службових обов'язків, враховуючи попередню поведінку особи, її ставлення до служби та пропозиції, викладені в цій записці, наказом Державної митної служби України від 25.01.2012 р. № 107-к за порушення Присяги державних службовців, відповідно до п.6 ч.1 ст. 30 Закону України "Про державну службу" припинено перебування на державній службі в митних органах ОСОБА_2 - старшого інспектора митного поста "Россошани" Чернівецької обласної митниці.

Відповідно до преамбули Дисциплінарного статуту митної служби України, затвердженого Законом України № 2805-IV від 06.09.2005 р. (2805-15) , цей статут визначає суть службової дисципліни, права та обов'язки посадових осіб митної служби України, яким присвоєно спеціальні звання - посадові особи митної служби, у тому числі керівників митних органів, спеціалізованих митних установ та організацій, щодо забезпечення та додержання дисципліни, а також види та порядок застосування заохочень і дисциплінарних стягнень.

Регулювання правового становища державних службовців, що працюють у митних органах, здійснюється з урахуванням вимог Закону України "Про державну службу" (3723-12) (далі - Закон № 3723-XII (3723-12) ).

Відповідно до п.п. 1, 2 Дисциплінарного статуту митної служби України (2805-15) службова дисципліна в митній службі України полягає в безумовному виконанні посадовими особами митної служби службових обов'язків, а також у реалізації прав та додержанні обмежень і заборон, установлених законодавством з питань проходження служби в митних органах, і ґрунтується на особистій відповідальності за доручену справу та на засадах єдиноначальності і централізації управління.

Відповідно до п. 21 Дисциплінарного статуту митної служби України (2805-15) порушення службової дисципліни - протиправне, винне (умисне чи необережне) діяння (дія чи бездіяльність) посадової особи митної служби, тобто невиконання урочистого зобов'язання посадових осіб митної служби, зокрема невиконання або неналежне виконання нею своїх службових обов'язків, перевищення повноважень, порушення обмежень і заборон, установлених законодавством з питань проходження служби в митних органах, або вчинення інших дій, які дискредитують не тільки посадову особу митної служби, а й митну службу України.

Детальний перелік діянь, які є порушеннями службової дисципліни, наведений у п.п. 1-11 п. 22 Дисциплінарного статуту митної служби України (2805-15) , до яких, зокрема, відноситься порушення вимог законів та інших нормативно-правових актів України з питань митної справи, державної служби, а також наказів та розпоряджень безпосередніх та/або прямих керівників; порушення порядку здійснення митного контролю та митного оформлення предметів, що переміщуються через митний кордон України, тощо.

Пунктом 6 ч.1 ст. 30 Закону № 3723-XII передбачено, що державна служба припиняється у разі відмови державного службовця від прийняття або порушення Присяги, передбаченої у статті 17 цього Закону.

Таким чином, притягнення позивача до відповідальності за порушення вимог Технологічної схеми пропуску через державний кордон осіб, їх особистих речей, транспортних засобів та товарів повинно було здійснюватися відповідно до вимог Дисциплінарного статуту митної служби України із застосуванням до позивача тих дисциплінарних стягнень, які передбачені п. 23 цього Статуту (2805-15) , а саме: зауваження, догана, затримання на період до одного року присвоєння чергового спеціального звання, пониження у спеціальному званні на один ступінь, попередження про неповну службову відповідність, звільнення з митного органу.

Системний аналіз спеціальних і загальних норм, наведених у ст. 21, ч. 1 ст. 22, ст. 31 Статуту (2805-15) , ст.ст. 14, 17, 30 Закону № 3723-XII, свідчить, що за вчинення посадовими особами митної служби України порушень службової дисципліни (дисциплінарних правопорушень) допускається застосування дисциплінарних стягнень, визначених у ч. 2 ст. 22 Статуту, ч. 2 ст. 9 Закону № 3723-XII, найбільш суворим з яких є звільнення. У п. 6 ч. 1 ст. 30 Закону № 3723-XII визначено не окремий вид відповідальності державних службовців за порушення Присяги, а спеціальну підставу для припинення державної служби. Саме ж припинення державної служби відбувається у формі звільнення.

При цьому звільнення посадової особи митної служби може мати місце лише в разі наявності обставин, які наведені в п.п. 1-9 п. 28 Дисциплінарного статуту (2805-15) .

Отже, як порушення Присяги, так і інше дисциплінарне правопорушення, можуть бути наслідком недотримання державним службовцем правових та етичних (моральних) засад проходження публічної служби. Таким чином, припинення державної служби у зв'язку з порушенням Присяги та інша дисциплінарна відповідальність державних службовців можуть бути наслідком існування схожих фактичних підстав у разі вчинення державним службовцем достатньо близьких за характером одне до одного правопорушень.

Звільнення за порушення присяги може мати місце лише тоді, коли державний службовець скоїв проступок проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження державного органу та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків. Державний службовець, який вчинив дисциплінарний проступок, не може бути звільнений за порушення Присяги, якщо цей проступок не можна кваліфікувати як порушення Присяги.

Припинення державної служби за порушення присяги є найсуворішою санкцією відповідальності державного службовця, який вчинив діяння, несумісне з посадою, тому рівень юридичних гарантій захисту прав зазначеної особи в процедурах вирішення питань застосування такої відповідальності має бути не меншим, ніж під час звільнення з митного органу за вчинення іншого дисциплінарного правопорушення, з дотриманням строків притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що наведені в оскаржуваному наказі порушення позивачем Технологічної схеми пропуску через державний кордон осіб, їх особистих речей, транспортних засобів та товарів у пункті пропуску для міжнародного автомобільного сполучення "Порубне-Сірет", що призвело до ненадходження до Державного бюджету України єдиного збору в сумі 105,45 грн., не може бути підставою для звільнення позивача з митних органів на підставі п. 6 ч. 1 ст. 30 Закону України "Про державну службу" за порушення Присяги.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Доводи касаційних скарг висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують.

Відповідно до ч. 3 ст. 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Суди першої та апеляційної інстанцій повно і всебічно встановили обставини справи, надали їм належну юридичну оцінку, правильно застосували норми матеріального і процесуального права, тому відсутні підстави для скасування або зміни прийнятих ними рішень.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

Касаційні скарги Державна митна служба України відхилити, а постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 07.09.2012р. та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 09.01.2013р. залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає, крім випадків, встановлених статтями 235- 237 Кодексу адміністративного судочинства України.