Вищий адміністративний суд України у складі:

головуючого судді Розваляєвої Т. С. (суддя-доповідач), суддів Маслія В. І., Чумаченко Т. А.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Обласного комунального підприємства "Донецьктеплокомуненерго" в особі Виробничої одиниці "Дружківкатепломережа" на постанову Дружківського міського суду Донецької області від 15 червня 2012 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_4 в інтересах неповнолітніх ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 до виконавчого комітету Дружківської міської ради, третя особа: Обласне комунальне підприємство "Донецьктеплокомуненерго" в особі Виробничої одиниці "Дружківкатепломережа", про визнання рішення неправомірним, зобов'язання вчинити певні дії,

ОСОБА_4 подав в інтересах неповнолітніх ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 позов до виконавчого комітету Дружківської міської ради, третя особа: Обласне комунальне підприємство "Донецьктеплокомуненерго" в особі Виробничої одиниці "Дружківкатепломережа", про визнання протиправним рішення комісії по відключенню окремих приміщень житлових будинків територіальної громади міста Дружківки від мереж центрального опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання при виконавчому комітеті Дружківської міської ради у відключенні від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання, та про зобов'язання відповідача розглянути питання про надання дозволу на відключення від мереж централізованого опалення гарячого водопостачання та встановлення індивідуального опалення в квартирі 12 житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1.

Постановою Дружківського міського суду Донецької області від 15 червня 2012 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2012 року, позов задоволено.

Не погоджуючись з рішеннями судів, третя особа звернулася з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення про відмову в позові.

Заперечення не надходили.

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що скарга підлягає частковому задоволенню.

Судами встановлено, що рішенням виконкому Дружківської міської ради № 2 від 09 лютого 2012 року позивачу відмовлено у наданні дозволу на відключення від мереж центрального опалення.

Відмова обґрунтована тим, що необхідно розглянути питання про відключення від мереж центрального опалення та установлення газового індивідуального опалення всього будинку, а не тільки окремої квартири.

Не погоджуючись з відмовою відповідача, позивач заявив цей позов.

Суд першої інстанції позовні вимоги задовольнив: визнав неправомірним рішення комісії по відключенню окремих приміщень житлових будинків територіальної громади міста Дружківки від мереж центрального опалення та постачання гарячої води, яким позивачу відмовлено у згоді на відключення від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання; зобов'язав виконавчий комітет Дружківської міської ради розглянути питання про надання дозволу на відключення квартири позивача від мережі центрального опалення, оскільки дійшов висновку про неправомірність відмови останньому у задоволенні його заяви.

Суд апеляційної інстанції залишив відповідне судове рішення без змін, однак зазначив інші мотиви, а саме: відповідачем не витребувано документи, які свідчать про згоду або незгоду мешканців будинку з встановлення позивачем індивідуального опалення квартири, наявність технологічної можливості такого відключення із забезпеченням безперебійної роботи інженерного обладнання будинку і дотримання будівельних норм і правил, та не вбачається, що ці питання з'ясовувалися на засіданні комісії. Відтак, відповідача зобов'язано розглянути заяву позивача у відповідності з вимогами чинного законодавства.

Колегія суддів вважає висновки судів передчасними.

Правовідносини у сфері житлово-комунальних послуг, в тому числі і спірні, регулюються Житловим Кодексом Української РСР (5464-10) , Законом України "Про житлово-комунальні послуги" (1875-15) , Законом України "Про теплопостачання" (2633-15) та іншими нормативними актами.

Відповідно до пункту 6 статті 26 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" у разі зникнення потреби в отриманні послуги або відмови споживача від користування послугою виконавця/виробника споживач має право розірвати договір у порядку, встановленому законом та у відповідності з пунктом 24 Закону України "Про теплопостачання" (2633-15) , за яким споживач теплової енергії має право на вибір одного або декількох джерел теплової енергії чи теплопостачальних організацій, якщо це можливо за існуючими технічними умовами.

Таким чином, вказані законодавчі акти декларують право споживача відмовитися від користування послугою центрального опалення та розірвати договір за умови, якщо це можливо за існуючими технічними умовами.

Можливість споживача відмовитись від користування послугою, а саме: процедура відключення, - регламентується підзаконними актами. А саме: Порядком відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, затвердженого наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства від 22 листопада 2005 року № 4 (z1478-05) (далі -Порядок), та Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 (630-2005-п) (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (далі -Правила).

Відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у разі, коли технічна можливість такого відключення передбачена затвердженою органом місцевого самоврядування відповідно до Закону України "Про теплопостачання" (2633-15) схемою теплопостачання, за умови забезпечення безперебійної роботи інженерного обладнання будинку та вжиття заходів щодо дотримання в суміжних приміщеннях вимог будівельних норм і правил з питань проектування житлових будинків, опалення, вентиляції, кондиціонування, будівельної теплотехніки; державних будівельних норм з питань складу, порядку розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва, а також норм проектування реконструкції та капітального ремонту в частині опалення (пункт 26 Правил).

Відповідно до абзацу першого пункту 1.2. Порядку для реалізації права споживачів на відмову від отримання послуг центрального опалення і гарячого водопостачання орган місцевого самоврядування або місцевий орган виконавчої влади створює своїм рішенням постійно діючу міжвідомчу комісію для розгляду питань щодо відключення споживачів від мереж центрального опалення і гарячого водопостачання (далі -Комісія), призначає голову та затверджує її склад, затверджує положення про роботу комісії.

Для вирішення питання відключення житлового будинку (будинків) від мереж централізованого опалення його власник (власники) повинен (повинні) звернутися до Комісії з письмовою заявою про відключення від мереж центрального опалення і гарячого водопостачання.

У заяві про відключення власник (власники) будинку зазначає причини відключення.

До заяви додається копія протоколу загальних зборів мешканців будинку щодо створення ініціативної групи з вирішення питання відключення від мереж центрального опалення і гарячого водопостачання та прийняття рішення про влаштування у будинку системи індивідуального або автономного опалення. Рішення про відключення будинку від системи централізованого опалення з улаштуванням індивідуального опалення повинно бути підтримане всіма власниками (уповноваженими особами власників) приміщень у житловому будинку (пункт 2.1. Порядку).

Комісія розглядає надані документи лише за наявності затвердженої органом місцевого самоврядування в установленому порядку оптимізованої схеми перспективного розвитку систем теплопостачання населеного пункту та у відповідності до неї.

Комісія, після вивчення наданих власником (власниками) документів, у місячний строк приймає рішення щодо відключення від мереж центрального опалення і гарячого водопостачання, улаштування індивідуальної (автономної) системи теплопостачання та збір вихідних даних і технічних умов для виготовлення проектної документації.

При цьому обов'язково враховуються технічні можливості існуючих мереж газопостачання, водопостачання та електропостачання даного населеного пункту або окремого мікрорайону щодо забезпечення живлення запропонованої власником (власниками) системи теплопостачання. Комісією, у разі необхідності, можуть розглядатися питання збільшення потужностей та можуть розроблятися пропозиції щодо їх фінансування, а також заміни систем внутрішньоквартальних, а в деяких випадках і магістральних мереж газо-, водо-, теплопостачання (пункт 2.2. Порядку).

При позитивному рішенні Комісії заявнику надається перелік організацій, до яких слід звернутися для отримання технічних умов для розробки проекту індивідуального (автономного) теплопостачання і відокремлення від мереж центрального опалення і гарячого водопостачання (підпункт 2.2.1. Порядку).

Якщо заявником є власник, наймач (орендар) окремого приміщення, Комісія має право не розглядати його заяву до прийняття рішення про відключення від мереж централізованого теплопостачання всього будинку (підпункт 2.2.3. Порядку).

Аналіз зазначених положень дає підстави для висновку, що рішення комісії про відмову у відключенні від системи центрального опалення повинно бути обґрунтовано наявністю хоча б однієї з вищенаведених підстав: відсутністю рішення про відключення будинку від системи централізованого опалення з улаштуванням індивідуального опалення, підтриманого всіма власниками (уповноваженими особами власників) приміщень у житловому будинку, або технічною неможливістю такого відключення.

Відповідно до статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Якщо особа, яка бере участь у справі, не може самостійно надати докази, то вона повинна зазначити причини, через які ці докази не можуть бути надані, та повідомити, де вони знаходяться чи можуть знаходитися. Суд сприяє в реалізації цього обов'язку і витребовує необхідні докази. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. У разі невиконання цього обов'язку суд витребовує названі документи та матеріали. Суд може збирати докази з власної ініціативи. Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

В даному випадку відповідач, заперечуючи проти позову, посилається на відсутність рішення власників решти квартир про відключення всього будинку від системи централізованого опалення, а також на неможливість відключення окремих приміщень у будинку в силу прямих вказівок законодавства.

Судами встановлено, що відповідне рішення позивачем всупереч вимогам Порядку разом із заявою про відключення відповідачу не подавалось.

Таким чином, саме позивач, обґрунтовуючи протиправність рішення відповідача, повинен спростувати посилання відповідача на відсутність такого рішення, надавши його в судовому процесі.

Між тим, зобов'язуючи відповідача повторно розглянути заяву позивача, вказуючи при цьому на необхідність з'ясування обставин наявності згоди всіх власників приміщень у будинку, суди не врахували, що згідно з наведеними положеннями у відповідача відсутній обов'язок з витребування у заявника документів, яких не вистачає для прийняття позитивного рішення, натомість, наявне право відмовити у задоволенні заяви у разі їх неподання.

Колегія суддів також зазначає, що частиною третьою статті 83 КАС України на суд покладено обов'язок, зокрема, з оцінки достатності наявних у справі доказів, а статтею 71 КАС України надано право збирати докази з власної ініціативи.

Всупереч наведеному, розглядаючи дану справу, суди фактично усунулись від належного виконання своїх повноважень, безпідставно переклали свої обов'язки на відповідача, чим порушили норми процесуального права та зробили передчасні висновки про протиправність оскаржуваного рішення.

Враховуючи, що зазначені порушення судами норм процесуального права унеможливили встановлення фактичних обставин щодо правомірності відмови відповідача у задоволення заяви позивача про відключення від системи централізованого опалення, судові рішення підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд, як це передбачено статтею 227 КАС України.

За таких обставин, керуючись статтями 220, 222, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

Касаційну скаргу Обласного комунального підприємства "Донецьктеплокомуненерго" в особі Виробничої одиниці "Дружківкатепломережа" задовольнити частково.

Постанову Дружківського міського суду Донецької області від 15 червня 2012 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2012 року скасувати.

Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеними статтями 237, 238, 239-1 КАС України.