Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого Білуги С.В.,

суддів Гаманка О.І.,

Загороднього А.Ф.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 26 листопада 2009 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Хмельницької міської ради, Міністерства праці та соціальної політики України про стягнення невиплаченої щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічної віку,

У червні 2009 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Хмельницької міської ради, Міністерства праці та соціальної політики України про стягнення невиплаченої щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічної віку за період з січня 2008 року по грудень 2008 року.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 20 лютого 2009 року позов ОСОБА_2 задоволено частково. Визнано дії Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Хмельницької міської ради щодо виплати ОСОБА_2 державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з травня по грудень 2008 року не в повному розмірі неправомірними. Зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Хмельницької міської ради нарахувати та виплатити позивачу недоплачену частину щомісячної грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за 2008 рік у сумі 3214,2 грн. В решті позову відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 26 листопада 2009 року постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 20 лютого 2009 року скасовано. Прийнято нове рішення, яким в задоволенні позову ОСОБА_2відмовлено.

ОСОБА_2 подала касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 26 листопада 2009 року скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Перевіривши наведені доводи в касаційній скарзі, рішення судів щодо застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 народила доньку -ОСОБА_3, у зв'язку з чим перебуває на обліку у відповідача як застрахована особа у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування та отримує виплати допомоги при народженні дитини та допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Фактично допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку позивачу як особі, що здійснює догляд за дитиною, виплачувалась відповідачем у 2008 році у порядку та у розмірі, установленому частиною 1 статті 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми".

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції, виходив з того, що пріоритетними в даному випадку є положення Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" (2811-12) .

Однак, колегія суддів з такими висновками суду погодитись не може з огляду на наступне.

Пунктом 25 Розділу ІІ Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (107-17) із Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" (2240-14) було виключено статті 40-44. Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (107-17) статтю 15 Закону № 2811-XII викладено в наступній редакції: "Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень".

Відповідно до Прикінцевих положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік" (107-17) Розділ I цього Закону набирає чинності з 01 січня 2008 року і діє по 31 грудня 2008 року.

В подальшому, Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 (v010p710-08) визнано неконституційним пункт 25 розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (107-17) . При цьому, стаття 43 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням", на час виникнення спірних правовідносин, передбачала, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду, але не менше розміру прожиткового мінімуму.

Таким чином, з часу проголошення Конституційним Судом України рішення від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 (v010p710-08) відновили свою дію вищезазначені положення Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" (2240-14) , а з 1 січня 2009 року - статті 13, 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми".

Враховуючи викладене, ОСОБА_2. має право на отримання допомоги по догляду за дитиною, в розмірі прожиткового мінімуму, відповідно до статті 43 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 11 червня 2013 року № 21-168а13.

Таким чином рішення суду першої інстанції ухвалено відповідно до закону і скасоване помилково, а тому касаційна скарга підлягає задоволенню, рішення суду апеляційної інстанції скасуванню, а рішення суду першої інстанції залишенню в силі.

Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 226, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 26 листопада 2009 року - скасувати.

Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 20 лютого 2009 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Хмельницької міської ради, Міністерства праці та соціальної політики України про стягнення невиплаченої щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічної віку - залишити в силі.

Ухвала оскарженню не підлягає.