Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів : Логвиненко А.О. (доповідач), Донець О.Є., Мороз В.Ф.

здійснивши попередній розгляд касаційної скарги публічного акціонерного товариства "Поділля-Плюс" на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 14.12.2009 р. та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 27.06.2012 р. у справі

за позовом Заступника прокурора м. Хмельницького в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України у м.Хмельницькому

до відповідача Відкритого акціонерного товариства "Поділля-Плюс"

про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, -

16.11.2009 р. до суду з позовом про стягнення з відкритого акціонерного товариства "Поділля-Плюс" (далі Товариство) 13935,97 грн. звернувся заступник прокурора м. Хмельницького в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України у м.Хмельницькому (далі Пенсійний фонд). Свої вимоги позивач обґрунтував тим, що у відповідача, в порушення вимог Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) , утворилась заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах працівникам відповідно до п.п. "б" - "з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за вересень 2009 року в сумі 13935,97 грн.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 14.12.2009 р., залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 27.06.2012 р., позов задоволено.

Не погодившись з судовими рішеннями, Товариство звернулось з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просило їх скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову. При цьому, позивач зазначив, що суди дійшли помилкового висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Рішення судів попередніх інстанцій є законними та обґрунтованими, оскільки ухвалені відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права та на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених залученими до справи доказами.

Під час розгляду справи судами першої та апеляційної інстанцій встановлено наступне.

Відповідач включений до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій та перебуває на обліку в Пенсійному фонді як платник страхових внесків.

Станом 30.09.2009 у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем по відшкодуванню фактичних витрат Пенсійного фонду на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах працівникам відповідно до п.п. "б" - "з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за вересень 2009 року в сумі 13935,97 грн.

Відповідно до п.1 абз.4 ст. 2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" для платників збору, визначених п.1 ст.1 цього Закону, об'єктом оподаткування є фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до п.п. "б" - "з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст. 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення", за ставкою 100 відсотків від об'єкта оподаткування.

Відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) , підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду від 19.12.2003 №21-1 (z0064-04) , встановлено, що розміри витрат Пенсійного фонду, які підлягають відшкодуванню на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах працівникам які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України становить 70 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій.

Відповідно до пп.6.8 Інструкції, підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про існування у відповідача обов'язку відшкодовувати Пенсійному фонду суми фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до п.п. "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Згідно зі статтею 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 220-1, 223, 224, 230, 231, 254 КАС України, -

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Поділля-Плюс" залишити без задоволення, постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 14.12.2009 р. та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 27.06.2012 р. - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, оскарженню не підлягає, але може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, передбаченому ст.ст. 235- 244 КАС України.