Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого судді - Черпіцької Л.Т.Суддів -Розваляєвої Т.С. Маслія В.І. провівши попередній розгляд адміністративної справиза касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислово-комерційна фірма "ЕКОенерджі" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.04.2011 р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 13.12.2011 р. у справі № 2а-310/11/2670 за позовом ТОВ "ПКФ "ЕКОенерджі" до Національної комісії регулювання електроенергетики України треті особи: 1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Мартинківська ГЕС", 2. Державне підприємство "Енергетик" про скасування постанов

У січні 2011 року ТОВ "ПКФ "ЕКОенерджі" звернулось до Національної комісії регулювання електроенергетики України з позовом, у якому просило скасувати постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України № 106 від 04 лютого 2010 року "Про видачу ліцензії з виробництва електричної енергії та з постачання електричної енергії за нерегульованим тарифом ТОВ "Мартинківська ГЕС"" та № 283 від 25 березня 2010 року "Про затвердження "зеленого" тарифу ТОВ "Мартинківська ГЕС"".

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що у відповідача не було правових підстав для видачі ТОВ "Мартинківська ГЕС" ліцензії з виробництва електричної енергії та з постачання електричної енергії за нерегульованим тарифом та для затвердження "зеленого" тарифу, оскільки, на думку позивача, ТОВ "Мартинківська ГЕС" не являється власником ЦМК ГЕС.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.04.2011р., залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду 13.12.2011р., у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з постановою Окружного адміністративного суду міста Києва 11.04.2011р. та ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду 13.12.2011р. ТОВ "ПКФ "ЕКОенерджі" звернулось з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на те, що при прийнятті зазначених судових рішень було порушено норми матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги та заперечень на касаційну скаргу, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України №106 від 04 лютого 2010 року (v0106227-10) видано ТОВ "Мартинківська ГЕС" ліцензію на виробництво електричної енергії та з постачання електричної енергії за нерегульованим тарифом.

Постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України № 283 від 25 березня 2010 року (v0283227-10) затверджено для ТОВ "Мартинківська ГЕС" "зелений" тариф.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходив з того, що відповідач, приймаючи оскаржувані постанови, діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України (254к/96-ВР) та Законами України. Крім того, зазначено, що оскаржувані постанови є актами індивідуальної дії, що стосуються прав та законних інтересів ТОВ "Мартинківська ГЕС" та жодним чином не зачіпають прав та законних інтересів позивача.

Колегія суддів погоджується з вказаними висновками судів попередніх інстанцій з огляду на наступне.

Правові, економічні та організаційні засади діяльності в електроенергетиці та відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, постачанням і використанням енергії, забезпеченням енергетичної безпеки України, конкуренцією та захистом прав споживачів і працівників галузі регулює Закон України "Про електроенергетику" від 16.10.1997 року № 575/97-ВР (575/97-ВР) .

Згідно з ч.1 ст.8 Закону державне управління в електроенергетиці здійснюють центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики в електроенергетичному комплексі, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику в електроенергетичному комплекс.

Державний нагляд (контроль) в електроенергетиці здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики (ч.1 ст.9 Закону).

Відповідно до ч.1-3 ст.11 Закону державне регулювання діяльності в електроенергетиці провадиться шляхом надання ліцензій на здійснення окремих видів діяльності в електроенергетиці, формування тарифної політики, встановлення порядку здійснення контролю за діяльністю суб'єктів електроенергетики, інших учасників оптового ринку електричної енергії та відповідальності за порушення ними умов і правил здійснення діяльності на оптовому ринку електричної енергії.

Органом державного регулювання діяльності в електроенергетиці є національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики.

Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, регулює діяльність суб'єктів природних монополій у сфері електроенергетики та господарюючих суб'єктів, які діють на суміжних ринках, а також виконує інші функції відповідно до законодавства.

Відповідно до ст.12 Закону основними завданнями національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, зокрема, є забезпечення проведення цінової та тарифної політики в електроенергетиці; видача суб'єктам господарської діяльності ліцензій на виробництво, передачу та постачання електричної енергії.

Згідно ст.13 Закону діяльність з виробництва, передачі та постачання електричної енергії в Україні здійснюється за умови отримання відповідної ліцензії.

Ліцензія на здійснення діяльності з виробництва, передачі та постачання електричної енергії видається національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики.

Відповідно до частин 1, 2 ст.17-1 Закону "зелений" тариф встановлюється національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, на електричну енергію, вироблену на об'єктах електроенергетики, у тому числі не введених в експлуатацію чергах будівництва електричних станцій (пускових комплексах) з альтернативних джерел енергії (крім доменного та коксівного газів, а з використанням гідроенергії - вироблену лише мікро- міні- та малими гідроелектростанціями), за умови виконання вимог щодо місцевої складової, передбачених цим Законом.

"Зелений" тариф встановлюється для кожного суб'єкта господарювання, який виробляє електричну енергію з альтернативних джерел енергії, за кожним видом альтернативної енергії та для кожного об'єкта електроенергетики (або для кожної черги будівництва електростанції (пускового комплексу).

Таким чином, відповідач наділений відповідними повноваженнями щодо ліцензування діяльності з виробництва, передачі та постачання електричної енергії в Україні; щодо встановлення, зміни та коригування електричної потужності суб'єктам господарювання, а також щодо встановлення "зеленого" тарифу суб'єктам господарювання.

Оскаржувані постанови є актами індивідуальної дії, що стосуються прав та законних інтересів ТОВ "Мартинківська ГЕС" та жодним чином не зачіпають прав та законних інтересів позивача.

Натомість, судами встановлено, що позивач не звертався до відповідача з заявою про отримання ліцензії з виробництва електричної енергії та з постачання електричної енергії за нерегульованим тарифом.

У зв'язку з чим слід зазначити, що частиною 1 ст. 2 КАС України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до ч.1 ст. 6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Проте, позивачем не вказано, які саме його права та яким чином порушені, та які у відповідності до положень ст.ст. 2, 6 КАС України підлягають судовому захисту.

Згідно з ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Так, відповідачем надано належні докази на підтвердження правомірності прийнятих ним постанов, а саме копії заяв ТОВ "Мартинківська ГЕС" із додатками, які передбачені Інструкцією про порядок видачі ліцензій Національною комісією регулювання електроенергетики на здійснення окремих видів підприємницької діяльності, затвердженої Постановою НКРЕ від 06.10.1999р. № 1305 (z0738-99) , а тому колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про необґрунтованість позовних вимог.

За таких обставин судова колегія дійшла висновку, що судами попередніх інстанцій повно і правильно встановлені фактичні обставини справи, характер правовідносин сторін і вірно застосовані до них норми матеріального права.

Згідно із ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

З огляду на викладене, судова колегія вважає касаційну скаргу безпідставною, та такою, що не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислово-комерційна фірма "ЕКОенерджі" відхилити, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва 11.04.2011р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду 13.12.2011р. залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута в порядку ст.ст. 235- 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.